30 січня 2007 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Беверс” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від                13 грудня 2004 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від             20 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства “Беверс” (далі - ВАТ “Беверс”) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що 14 травня 1996 року між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався збудувати жилий будинок АДРЕСА_1 та передати йому у власність двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 50,6 кв.м. Строк здачі будинку в експлуатацію за договором - квітень 1998 року.

Будинок здано в експлуатацію в грудні 2002 року.

Свідоцтво про право власності на квартиру ним отримано 30 грудня 2002 року.

Посилаючись на те, що відповідачем порушені умови договору: будинок здано в експлуатацію з порушенням, встановлених у договорі строків, квартира містить чисельні недоліки та дефекти, у зв'язку з чим він не може проживати в ній, просив зобов'язати відповідача усунути суттєві недоліки у виконаній роботі згідно умов договору, повернути йому 3 850 грн. переплаченої суми за 1 кв.м. жилої площі, стягнути пеню за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 1 081 272 грн., стягнути 800 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 301 грн. 50 коп. витрат на проведення експертизи.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від            13 грудня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ВАТ “Беверс” на його користь 3 850 грн. переплаченої суми за 1 кв.м. жилої площі, 2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 300 грн. витрат на проведення експертизи, зобов'язано ВАТ “Беверс” в строк до 1 березня 2005 року за власний рахунок усунути в квартирі НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 недоліки технічного стану.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20 квітня 2005 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2004 року в частині стягнення з ВАТ “Беверс” на користь ОСОБА_1 3 850 грн. переплаченої суми за 1 кв.м. жилої площі скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та у касаційному поданні заступник прокурора Житомирської області просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги та подання цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги та касаційного подання.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційне подання заступника прокурора Житомирської області відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від         13 грудня 2004 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від            20 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.