УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Гандзюка В.П
суддів: Флісака Р.И.. Стефанів Н.С.,
з участю прокурора Ільницького М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богородчанського районного суду від 9 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець м. Івано-Франківська АДРЕСА_1, неодружений, має середню освіту, не працює, судимий: 8.06.2000 року за ст. 140 ч.2, 82 ч.2 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, 3 липня 2001 року за ст. 82 ч.2 на три роки позбавлення волі, громадянин України,
засуджений за ст. 187 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі;
за ст. 186 ч.5, 357 ч.3, 304 КК України - виправданий .
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою, а строк відбування покарання визначено рахувати з 18.05.2005 року.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, працюючи водієм таксі та маючи в своєму розпорядженні автомобіль „Дейво-Сенс", став учасником організованої злочинної групи і взяв участь в здісненні ряд розбійних нападів на громадян.
Так 6 грудня 2003 року ОСОБА_1, виконуючи злочинний умисел на заво-лодіння чужим майном шляхом нападу на громадян, спільно з іншими учасни
Справа № 11-279/2006 р. Головуючий у 1-й ін. Л. Битківський
Категорія ст. 187 ч.4 КК України Доповідач В. Гандзюк
ками групи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі таксі „Дейво-Сенс" в нічний час приїхали в ІНФОРМАЦІЯ_2. Рухаючись се лом, вони побачили пішохода ОСОБА_5.
Згідно з попередньо розробленим планом ОСОБА_1 зупинив автомобіль, а інші учасники напали на потерпілого та, застосовуючи газобалонний пістолет, шляхом розбою заволоділи особистим майном ОСОБА_4 на загальну суму 835 грн.
З січня 2004 року таким же способом ОСОБА_1 та названі члени угрупу-вання в нічний час в ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_6, якому заподіяли середньої тяжкості тілесні ушкодження та заволоділи його спортивною шапкою вартістю 10 грн.
Після цього вони заїхали в ІНФОРМАЦІЯ_4 , де вчинили напад на ОСОБА_7, наносячи численні удари та погрожуючи застосуванням пістолета , спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження та заволоділи майном на суму 63 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, цього ж дня ОСОБА_1 відвіз нападників в ІНФОРМАЦІЯ_5. Побачивши на дорозі двох пішоходів - неповнолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, а інші учасники групи раптово напали на потерпілих, почали наносити удари неповнолітньому спричинивши закритий перелом носа та тричі вистрелили в голову ОСОБА_9, заподіявши вогнепальні дробові поранення потиличної ділянки голови. Заволодівши в наслідок нападу на потерпілих грішми в сумі 50 грн., нападники втекли..
В апеляції засуджений , оспорює доведеність його вини у вчиненні зазначеного в обвинуваченні злочину, вважає вирок суду незаконним через грубі процесуальні порушення під час проведення досудового слідства, неповноту та необ'єктивність судового слідства, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, засудженого який підтримав доводи апеляцій, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Вироком Богородчанського районного суду від 29.12.2004 року, який вступив в законну силу, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані членами організованої злочинної групи та засуджені за скоєння розбійних нападів на потерпілих за обставин, які поставлені в основу обвинувачення ОСОБА_1.
Висновок суду про те, що ОСОБА_1 , хоч безпосередньо і не вчиняв напади на потерпілих, але став учасником організованої злочинної групи та взяв участь в скоєних злочинах, обґрунтований показаннями ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Засуджені пояснювали на досудовому слідстві і в судових засіданнях те, що для вчинення нападів , для мобільності групи, пошуку та переслідування потерпілих, надання можливості оперативно скритись з місць події, вони використовували таксі під керуванням ОСОБА_1.
Маючи намір вчинити черговий розбій, вони телефоном викликали саме його і на автомобілі „Дейво-Сенс" їздили по селах Тисменицького району в пошуках жертв нападів.
Виявляючи поодиноких пішоходів, за попередньою домовленістю ОСОБА_1 зупиняв автомобіль і чекав закінчення нападу. Після цього, на автомобілі вони окривалися з місця події, переїжджаючи в інше село.
Вказані показання співучасників підтвердженні даними протоколів відтворення обстановки та обставин подій та поясненнями потерпілих.
Свідок ОСОБА_10 - змінний водій автомобіля таксі, на якому працював засуджений, підтвердив, що ОСОБА_1 в дні скоєння злочинів, в тому числі і 3 січня 2004 року, мав в розпорядженні автомобіль „Дейво-Сенс".
Посилання апелянта на те, що учасники злочинної групи безпідставно оговорили його не відповідають дійсності. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в дружніх відносинах із ОСОБА_1 підтримали постійні зв'язки і будь - яких підстав викривати його в злочинах, які останній не вчиняв, не мали.
Таким чином, заперечення ОСОБА_1 в своїй причетності до скоєних злочинів, повністю спростоване в судовому засіданні сукупністю доказів, а апеляційні мотиви засудженого про недоведеність його вини є необгрунтованими.
Виділення відносно ОСОБА_1 матеріалів справи в окреме провадження відповідно до правил ст. 26 КПК України було викликане тривалим ухиленням останнього від слідства та його розшуку, а тому немає жодних підстав вважати ці дії слідчого грубим порушенням процесуального закону, як про це наголошує апелянт.
Оскільки жодних апеляційних підстав для скасування вироку колегія суддів не встановила, то в апеляції засудженого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Богородчанського районного суду від 9 березня.2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді: Р.Й. Флісак
Н.С.Стефанів