У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2006 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судиму,

обвинувачену за ч.1 ст.364 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. ”ґ ”, ст.6 Закону України “Про амністію” від 11.07.2003 року, а провадження по справі закрито.

У апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона у період з 1 березня по 1 серпня 2005 року, будучи службовою особою а саме, в.о. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочірнього підприємства “Очеретинський комбінат комунального господарства” ТОВ “Облсількомунгосп”, умисно, зловживаючи службовим становищем, провела взаєморозрахунки майном, яке перебувало у податковій заставі, без дозволу ДПІ, спричинивши державі шкоду у сумі 27 868 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1 та доведеності її вини, посилається на неправильне застосування Закону України “Про амністію” від 11.07.2003 року, оскільки злочин обвинуваченою було вчинено після набрання чинності Закону України ”Про амністію” від 11.07.2003 р., згідно якого засуджену звільнено від кримінальної відповідальності. Просить постанову суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

Тому, при надходженні до суду подання прокурора або заяви обвинуваченої особи про застосування акту амністії суду необхідно з'ясовувати дату вчинення злочину, оскільки такий вид звільнення від кримінальної відповідальності передбачає з'ясування цих обставин, що у даному випадку не було зроблено судом. 

 Як убачається із матеріалів справи, судом не встановлено дати або точного періоду вчинення злочину ОСОБА_1, оскільки у постанові суду про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії взагалі немає посилання на дату вчинення злочину. В постанові про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 зазначено, що злочин вчинено нею у період із січня по лютий 2005 року (а.с.1), а в обвинувальному висновку зазначено зовсім інший період - з 1 березня по 1 серпня 2005 року(а.с.132).

Крім того, в заяві обвинуваченої ОСОБА_1 про застосування до неї акту амністії (а.с 142) йдеться про Закон України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, а в постанові суду - про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії від 11 липня 2003 року.

Отже, оскільки суд не повній мірі з'ясував обставини та факти, що мають значення для застосування чи незастосування амністії, постанову суду про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії не можна вважати законною.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

судді:

Кравченко К.Т.            Лавренюк М.Ю.        Канигіна Г.В.