У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Cудової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів за участю прокурора |
Заголдного В.В., Канигіної Г.В. Матюшевої О.В. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та жителя с. Заболотів
Снятинського району Івано-
Франківської області, судимості не має,
засуджено:
- за ч.2 ст.209 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на п'ять років позбавлення волі із позбавленням права обіймати керівні посади у сфері підприємницької діяльності строком два роки, без конфіскації майна;
- за ч.2 ст.222 КК України на три роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати керівні посади у сфері підприємницької діяльності строком один рік.
На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади у сфері підприємницької діяльності строком два роки без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання із випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього певних обов'язків.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь банку “Фінанси і Кредит” 39 514 грн. 89 коп.
ОСОБА_1 вчинив шахрайство із фінансовими ресурсами, повторно, а також фінансові операції з коштами, одержаними злочинним шляхом, використавши їх для здійснення підприємницької діяльності повторно.
Як визнав суд, ОСОБА_1, 30 січня 2004 року, маючи намір легалізувати кошти одержані злочинним шляхом подав до Снятинського відділення Ощадного банку України завідомо неправдиву довідку про доходи, у якій вказав, що він, як приватний підприємець, отримав у 2003 році дохід у сумі 54 300 грн. і не має жодних кредитних зобов'язань. На підставі вказаної довідки ОСОБА_1 отримав у банку кредит у сумі 3 915 грн. на котрі придбав комп'ютер. Придбаний комп'ютер згодом продав, а вилучені кошти витратив на власні потреби, чим заподіяв Ощадбанку України збитки у виді несплати відсотків за кредит та пені у сумі 677 грн. 77 коп.
12 лютого 2004 року, ОСОБА_1, за аналогічних обставин, отримав у Снятинському відділенні “Правексбанку” споживчий кредит на придбання комп'ютера у сумі 3 915 грн., і завдав банку збитки на суму 2 442 грн. 80 коп.
13 лютого 2004 року, ОСОБА_1, за тих же обставин і у такий же спосіб, отримав кредит у суму 5 119 дол. США на придбання автомобіля “ЗАЗ Део”, чим спричинив “Укрпромбанку” збитки на суму 1 478 грн. 03 коп.
У такий же спосіб 15 березня 2004 року ОСОБА_1 отримав кредит у Снятинському відділенні банку “Фінанси і Кредит” у сумі 7 066 дол. США на придбання автомобіля “Део Ланос”, заподіявши банку збитки на суму 3 815 грн. 66 коп.
2 березня 2005 року, ОСОБА_1, надавши до установи Снятинського відділення “Укрпромбанку” завідомо неправдиву довідку про доходи та відсутність кредитних зобов'язань, отримав у банку кредит у сумі 11 779 дол. США, спричинивши банківській установі збитки на суму 3 776 грн. 19 коп.
В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
У касаційному поданні прокурора поставлено питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та про направлення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається із матеріалів справи, суд вірно встановив обставини за яких ОСОБА_1 незаконно отримав гроші у банках і це у касаційному поданні не оспорюється.
Правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1, у шахрайстві із фінансовими ресурсами сумнівів не викликають.
Проте із законністю інших рішень у даній справі не можна погодитися із наступних підстав.
Як убачається зі справи, ОСОБА_1, шляхом шахрайства отримував у банківських установах гроші, котрі сумнівів у їх законному походженні не викликають. Подальші дії із грошима отриманими у банках ОСОБА_1 вчиняв відповідно до умов вказаних у документах на отримання кредиту. Тобто дії ОСОБА_1 не можна визнати такими, що він легалізував (відмивав брудні гроші) шляхом купівлі комп'ютерів та автомобілів, які пізніше збував, оскільки вони мали легальний статус.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 15 квітня 2005 року НОМЕР_1, обов'язковою умовою, за якою настає відповідальність за легалізацію доходів отриманих злочинним шляхом, є їх одержання унаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, за яке відповідною статтею КК України передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк не менше трьох років. Частина друга ст. 222 КК України передбачає покарання від 2-х років позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади у сфері підприємницької діяльності припустився помилки, оскільки неконкретне визначення заборони займати керівні посади, суперечить вимогам ст. 335 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу й на те, що застосовуючи ст. 76 КК України, суд безпідставно заборонив ОСОБА_1 залишати місце проживання без дозволу КВС.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що вирок місцевого підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи, суду слід усунути вказані недоліки, перевірити й інші доводи, наведені у поданні прокурора, а також обґрунтованість позовних вимог банку «Фінанси і Кредит» про стягнення з ОСОБА_1 39 514 грн. 89 коп., і в залежності від встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити.
Вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Кравченко К.Т. Заголдний В.В. Канигіна Г.В.