Справа № 2-а-1344/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
|
11 березня 2009 року |
м. Суми |
Зарічний районний суд м. Суми в складі
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
при секретарі - Коваленко І.І.
при секретарі розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про спонукання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом і свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку з народженням дитини має право на допомогу при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.ст. 40-43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Втім відповідачем у 2007-2008 роках вказана допомога виплачена у значно меншому розмірі ніж передбачено положеннями вказаного Закону. Не доплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на суму 6473 грн. Тому позивач просила визнати дії відповідача протиправними та зобов»язати відповідача виплатити їй недоотриману допомогу.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення, просить слухати справу у його відсутність, проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що у 2007 році розмір допомоги визначався відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» у 2008 році відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційним, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати за 2007 рік не передбачені. Виплата допомоги у 2008 році здійснювалася відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами відповідно до п.п. 7, 8 п. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. положення. п.п. 12 п. 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Тобто останнім рішенням відновлена дія ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Однак управління не здійснює виплат за вказаним законом, коштів на доплату допомоги у 2008 році не передбачалося.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників розгляду, які з'явилися, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2006 року позивач, будучі застрахованою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» народила дитину, а саме сина ОСОБА_2.
У 2007 році відповідачем позивачці виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 129,03 - 130,64 грн. (а.с.8).
Розмір допомоги визначався відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» за яким допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлювалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У той же час відповідно до ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Втім відповідно до п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Цим же Рішенням визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частині зупинення дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням» з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», нараховувати та здійснювати виплату позивачу відповідну допомогу.
У 2008 році відповідач сплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130,64 грн. - 144,10 грн. (а.с.7).
Розмір вказаної допомоги визначався відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами відповідно до п. п. 7, 8 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Так допомога надавалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». У контексті змін до закону вбачається, що дія закону розповсюджується на осіб які працюють і за місцем роботи відправлені у відпустку по догляду за дитиною, тобто на осіб які раніше були застраховані відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням».
Також встановлено, що відповідно до п. п. 12 п. 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключені.
Однак Рішенням конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення п. 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Втім визнання вказаних положень закону неконституційним не тягне для позивача права на отримання допомоги у розмірі визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Так, як зазначено вище, виплата допомоги на утримання дитини позивачу здійснювалася відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами внесеними Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 4 Закону). Положення вказаного закону у 2008 році не визнавалися неконституційними.
Допомога на утримання дитини визначена ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», повинна була б виплачуватися відповідним відділенням Фонду соціального страхування за рахунок своїх коштів отриманих у на підставах визначених ст. 19 Закону, зокрема за рахунок страхових внесків. Зі спірних обставин справи вбачається, що немає законних підстав для застосування зазначених положень закону до відповідача. Зазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фактично не діють і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З огляду на викладене суд вважає, що порушення прав позивача мало лише у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при виплати допомоги на утримання дитини до досягнення трьохрічного віку.
Відтак вимоги позивача підлягають задоволенню у частині зобов'язання відповідача призначити и виплатити позивачу допомогу по утриманню дитини у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 43 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та виплатити різницю між фактично сплаченою допомогою та нарахованою відповідно до постанови суду.
Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виходячи з вищевикладеного, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 99-100, 128, 159-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2007 від 22 травня 2008 р., суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування ОСОБА_1за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в редакції станом на 09.07.2007 року та виплатити різницю між сплаченою допомогою і нарахованою.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлений 12.11.2009 року.
Суддя