БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-393/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» жовтня 2008 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлата О.М. ,

при секретарі - Краснощокій Н.А.,

за участю прокурора - Костенка Р.А.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, який народився 16 листопада 1976 року в с. Глібів, Новоушицького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. . Салютна, 3, кв. 13, раніше не засудженого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

підсудний по справі ОСОБА_2, 23 травня 2008 року, близько 07-00 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21154», реєстраційний номер АА 3478 ЄС, що належить йому на праві власності, перебуваючи при цьому у стомленому стані, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, та рухаючись по вул. . Красовського, що в м. Бровари, Київської області, у напрямку окружної дороги зі швидкістю понад 60 км/год., чим порушив вимогу п. 12.4 Правил дорожнього руху, в районі будинку № 16 та заводу «Торгаш», що по вул. . Красовського, не переконався у безпечності для руху і не прийнявши своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки

2

транспортного засобу, виїхав на праве узбіччя дороги, де правою стороною керованого ним автомобіля, вчинив наїзд на ОСОБА_3, внаслідок чого останній, згідно висновку експерта за № 28/260, від 16.07.2008 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: розірвано-забійної рани в області правого колінного суглобу, багаточислених переломів правої стегнової кістки у нижній третині з пошкодженням колінного суглобу, забою в області гомілки, повних поперечних переломів 8-10 ребер по лопаточній лінії, 1-5 ребер зліва по навколо грудній лінії, 1-5 ребер зліва по передньо - підмишечній лінії з пошкодженням пліври, багато скалкового перелому грудини між тілом та рукояткою, косого перелому лівої ключиці в середній третині, численних переломів правого напівкільця тазу з порушенням тазостегнового суглобу і вміщенням головки правої стегнової кістки в порожнину тазу, косого перелому лівої лонної і седалищної кісток, розриву лівої легені, забою легенів, між-дольового розриву печінки та рвано-забійної рани обличчя. Смерть потерпілого наступила від численних переломів кісток скелету з розвитком шоку.

Згідно зазначеного висновку судово - медичної експертизи, комплекс пошкоджень, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію як небезпечних для життя і перебувають у прямому причинному зв»язку зі смертю ОСОБА_3, який від отриманих травм помер на місці.

Після скоєння наїзду на ОСОБА_3, підсудний пригальмував автомобіль, проте не зупинив такий, а продовжив рух у бік об'їзної дороги, з місця пригоди зник та почав вчиняти активні дії для уникнення відповідальності за скоєне.

Дана дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм, підсудним по справі, ОСОБА_2 п.п. 2.9, 12.4, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3, 2.10 правил дорожнього руху, а саме, такий порушив заборону керувати транспортним засобом у стані стомлення, що є недодержанням п.п. «б» п. 2.9 ПДР; порушив заборону у населених пунктах рухатися на транспортному засобі зі швидкістю більшою ніж 60 км/год., усупереч вимогам п.12.4 ПДР; не дотримався обов'язку керувати автомобілем в установлених межах безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; не дотримався обов'язку негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди; не дотримався обов'язку залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, дотримувати безпечної дистанції та інтервалу; не виконав обов'язок під час обгону, випередження, об»їзду перешкоди чи зустрічного роз»їзду дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху; не виконав обов'язки, передбачені п.2.10 ПДР.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель ОСОБА_3

3

І.Л. за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку, визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся.

Судом, відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, за яких трапилася дорожньо-транспортна подія, й обставин загибелі ОСОБА_3 При цьому з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_2, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель ОСОБА_3, на думку суду, містять склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Про обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_2 послідовно дав покази, які узгоджуються між собою і які сумнівів у своїй достовірності не викликають.

За таких обставин суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 своїми діями, що виразилися в порушенні пп. 2.9, 12.4, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3, 2.10 Правил дорожнього руху, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3

Грубе порушення підсудним ОСОБА_2 вимог зазначених пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_3

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає, як щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні, не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує також сукупність всіх обставин вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, те, що за останнім місцем служби він характеризується позитивно (т. 2, а.с. 154), за місцем мешкання характеризується позитивно (т.2 а.с. 153), має на утриманні двох неповнолітніх дітей, думку потерпілого, який не має претензій до підсудного та посилається при постановленні вироку на розсуд суду, а також те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше (т.2, а.с. 161).

4

Виходячи з наведеного суд вважає, за вчинений ОСОБА_23лочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням його права керувати всіма видати транспортних засобів, зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку, якщо протягом якого підсудний не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. .

Саме таким покаранням буде досягнута мета, передбачена ст. 50 КК України, і саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 й попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_2 не є особою небезпечною для суспільства, а тому знаходить за можливе виправлення його та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Судові витрати - відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

За змістом ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком суду, при цьому речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Речові докази, що проходять по справі - автомобіль марки ВАЗ-21154, д.н. АА 3478 ЄС, що зберігається на штраф майданчику Броварського MB ГУМВС України в Київській області - повернути ОСОБА_2; лобове скло автомобіля, фара накладна (протитуманна), дзеркало заднього огляду (праве), фрагмент бампера пластиковий, фрагмент покажчика повороту, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів прокуратури м. Бровари - знищити.

Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд застосований відносно ОСОБА_2 на досудовому слідстві, до набрання вироком суду законної сили - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

5

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років ОСОБА_4 - звільнити, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, які суд покладає на засудженого.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами - підлягає реальному виконанню.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, після набрання вироком законної сили, покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- попросити публічно пробачення у потерпілого ОСОБА_5; - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили у виді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

Судові витрати - відсутні.

Цивільний позов - не заявлявся.

Речові докази, що проходять по справі - автомобіль марки ВАЗ-21154, д.н. АА 3478 ЄС, що зберігається на штраф майданчику Броварського MB ГУМВС України в Київській області - повернути ОСОБА_2; лобове скло автомобіля, фара накладна (протитуманна), дзеркало заднього огляду (праве), фрагмент бампера пластиковий, фрагмент покажчика повороту, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів прокуратури м. Бровари - знищити.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом шести місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.