Справа № 2-65/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді                                                     Бондарчука Р.А.,

  при секретарі                                                                  Олійник Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Долинська справу за позовом  ОСОБА_1 до Долинської міської ради, ОСОБА_4 (треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: - ОСОБА_7;  - обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації, (далі ОКП КООБТІ); - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області. ) про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

         Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що їй належить житловий будинок з господарськими спорудами, які знаходяться на АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці, яка була відведена їй під забудову індивідуального житлового будинку, що підтверджується технічним паспортом  на будинок.  

Без дозволу виконкому Долинської міської ради була побудована допоміжна господарська будівля, а саме: літня кухня  одноповерхова «Б», розміром 12,05 х 8,50 м. Маючи намір продати будинок вона звернулася в БТІ, працівники якого відмовили їй у видачі довідки-характеристики на житловий будинок. Просить визнати право власності на вищезазначену будівлю.

         В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала. Пояснила, що вона є матір'ю позивачки і раніше проживала за адресою по АДРЕСА_2, в городі її садиби у 1980 році доньці було виділено земельну ділянку під забудову, так як паралельно вулиці Дзержинського планувалась під забудову вулиця Гагаріна. Обміри земельної ділянки у травні 1980 проводив працівник архітектури ОСОБА_3, по розмітці якого натягнули проволоку зі сторони нинішнього сусіда - відповідача ОСОБА_4, який проживає за адресою АДРЕСА_3. У 1982 році на ділянці зробили розбивку фундаменту житлового будинку та літньої кухні. Від фундаменту літньої кухні до межі з ділянкою відповідача ОСОБА_4 відступили 2 метри. На той час площа виділеної ділянки складала 720 метрів, всього ж ширина зі сторони вулиці на той час була 22 метри.  У 1987 році повністю добудували приміщення літньої кухні, приблизно ж і в цей час будувався ОСОБА_4. Оскільки вона постійно працювала на півночі та не навідувалась до будинку доньки, коли приїхала у 2006 році, то побачила, що ОСОБА_4 поставив металеву сітку, яка лягла на стіну літньої кухні. Вважає, що колишній працівник БТІ Таран Зіна, за домовленістю зі ОСОБА_4, підробила документи, в тому числі рішення Долинської міської ради №189, зменшивши таким чином площу земельної ділянки доньки до 592 квадратних метрів. Крім того ОСОБА_4 відступив від межі зі сторони садиби по АДРЕСА_4. Уточнила, що оригіналів документів про виділення доньці земельної ділянки у неї немає, оскільки вони були вилучені працівниками прокуратури, які розслідували кримінальну справу щодо архітектора міста ОСОБА_3, та долучені до справи в якості речових доказів. За повідомленням голови апеляційного суду речові докази знищені в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Уточнила, що в будинку ніколи квартиранти не проживали. Доповнила, що через сварку за межу ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження за що був притягнутий до кримінальної відповідальності за вироком суду.

         Представник позивачки ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила суд визнати право власності на самочинні будівлі за позивачкою.

         Представники Долинської міської ради, в тому числі які займають посади спеціалістів-землевпорядників  в судовому   засіданні позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що вони за дорученням суду разом з начальником Долинської дільниці ОКП «КООБТІ» проводили контрольні обміри земельних ділянок, розміри домоволодінь по АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 відповідають розмірам відведених земельних ділянок. Розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 (позивачки), на 80 см. входить на територію ділянки по АДРЕСА_3 відповідача ОСОБА_4 в передній частині якщо дивитись з проїжджої частини вул.. Гагаріна. Тобто фактично будівля спірного приміщення літньої кухні на 80 см. побудована на ділянці відповідача ОСОБА_4 Уточнили, що довідка-характеристика БТІ ОСОБА_6 від 25.06.2008 року за №3263 та довідка Долинської міської ради про те, що площа земельної ділянки ОСОБА_6 становить 720 кв. м., видана на підставі скасованого рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2006 року. Оскільки будівля літньої кухні створює перешкоди в користуванні земельною ділянкою суміжного користувача ОСОБА_4 на неї не може бути визнано право власності.

         Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що відповідно до рішення Долинської міської ради № 220 від 23 липня 1987 року йому було відведено земельну ділянку площею 600 квадратних метрів, в цьому ж році він побудував будинок. Будь-якої проволоки по межі не проходило. Коли позивачка побудувала літню кухню, він  не звертав уваги на дотримання меж ділянки, але коли вона звернулася до суду з позовом то з'ясувалося, що літня кухня виходить на територію його ділянки близько 80 см. Розміри його ділянки відповідають зазначеним в генеральному плані забудови міста.

         Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, зазначив, що позивачка побудувала будівлю літньої кухні, яка частково по всій довжині приміщення на 80 см. розташована на земельній ділянці, яка була відведена його довірителю під забудову індивідуального житлового будинку. Враховуючи, що будівля літньої кухні створює перешкоди в користуванні земельною ділянкою суміжних користувачів ( безпосередньо ОСОБА_4),на неї не може бути визнано право власності.

         Третя особа ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення позову, повністю підтримала позицію відповідача ОСОБА_4.

         Представник третьої особи ОКП КООБТІ зазначив, що при вирішенні позову покладається на розсуд суду. Дійсно працівники Долинської дільниці ОКП КООБТІ відмовили позивачці у видачі довідки-характеристики на житловий будинок, але лише в зв'язку з тим, що літня кухня побудована без дозволу архітектури та без належної проектної документації. Безпосередньо вона за дорученням суду проводила контрольні обміри земельних ділянок, розміри домоволодінь по АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 відповідають розмірам відведених земельних ділянок. Розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 (позивачки), на 80 см. входить на територію ділянки по АДРЕСА_3 відповідача ОСОБА_4 в передній частині та  2м. 70см. в задній частині домоволодіння, якщо дивитись з проїжджої частини вул.. Гагаріна. При цьому в довжину земельна ділянка позивачки менша на 2 м.50см., оскільки здійснено фактичний заступ зі сторони межуючої садиби по вул. Дзержинського. Тобто фактично будівля спірного приміщення літньої кухні на 80 см. побудована на ділянці відповідача ОСОБА_4 Доповнила, що довідка-характеристика БТІ ОСОБА_6 від 25.06.2008 року за №3263 та довідка Долинської міської ради про те, що площа земельної ділянки ОСОБА_6 становить 720 кв. м., видана на підставі скасованого рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2006 року.

         Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області в судовому засіданні пояснив, що літня кухня позивачки під літерою «Б», відповідно до акту технічного обстеження архітектурно-планувального бюро має задовільний технічний стан та в подальшому може експлуатуватись за призначенням. Вказане приміщення будь-якої шкоди для життя і здоров'я мешканців не представляє. Вважає, що в разі узгодження питання з власником земельної ділянки на якій розташоване літня кухня, на неї може бути визнано право власності.

         Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, суду пояснила, що вона проживала неподалік від ОСОБА_2 по вул. Гагаріна м. Долинська та приблизно у 1980 була присутня в той час коли інженер-архітектор Бойко проводив розбивку в натурі земельної ділянки та будівель по АДРЕСА_1, яка виділялась доньці ОСОБА_2. Також натягнули проволоку зі сторони теперішньої садиби по АДРЕСА_3, при розбивці літньої кухні від межі відступили 2 метри. Літню кухню побудували приблизно у 1982 році, але точних розмірів самого приміщення вона не знає. Як голова вуличного комітету вона може пояснити, що квартирантів в будинку належній доньці ОСОБА_2 вона не бачила.

         Свідок ОСОБА_9 дала суду аналогічні показання, доповнила, що її чоловік разом зі своєю бригадою робив фундамент літньої кухні, від межі відступив 2 метри.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що фактично проживає по АДРЕСА_7 з 1975 року, також у її власності є земельна ділянка по АДРЕСА_4 ширина ділянки зі сторони вул. Гагаріна 54 метри.. Остання ділянка видана згідно рішення Долинської міської ради №152 від 22.07.1993 року, на даний час вона звернулася в землевпорядне бюро стосовно оформлення права власності на неї. Доповнила, що мати позивачки ОСОБА_2 проживала на півночі, і коло на спірній садибі майже нежила. Будинок ОСОБА_2 побудувала приблизно у 1983 році, а літню кухню приблизно у 1994 році. Станом ще на 1993 рік на території садиби ОСОБА_2 не було фундаменту літньої, оскільки вона та її чоловік на тому місці рвали постійно траву.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що мати позивачки ОСОБА_2 проживала на півночі. За домовленістю з жінкою, яка доглядала садибу вона наймала житло та проживала у будинку по АДРЕСА_1 з весни 1989 року по травень 1990 року після чого приїхала ОСОБА_2 та попросила звільнити житло. Станом на 1991 рік фундаменту літньої кухні на території садиби не було.

Свідок ОСОБА_12 дав суду аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_13 підтвердила факт найму житла та тимчасового проживання подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку по АДРЕСА_1. Уточнила, що проживає з дитинства по АДРЕСА_8, як сусідка може пояснити, що станом на 1991 рік фундаменту літньої кухні на території домоволодіння ОСОБА_2 не було.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що у 80-х роках працювала з нині покійною ОСОБА_17. Остання доглядала за домоволодінням ОСОБА_2. Коли вона приходила до ОСОБА_17, точної дати не пам'ятає, то бачила, як та спілкувалась з квартирантами, які жили в будинку ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що з 1978 року проживає по АДРЕСА_9. Так, як вона постійно виганяла кози на пасовище бачила на домоволодінні ОСОБА_2 приблизно у 1982 році фундамент, який був розташований за хатою. Коли саме побудували приміщення літньої кухні не пам'ятає. В будинку ОСОБА_2 ніколи квартирантів не бачила.

Свідок ОСОБА_16, пояснила, що проживає по АДРЕСА_10 з 1964 року. У 80-х роках минулого сторіччя бачила за хатою ОСОБА_2 маленький фундамент, коли побудували приміщення літньої кухні не пам'ятає.

         Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов до висновку, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог.

         Згідно копії рішення Долинської міської ради №189 від 16.05.1980 року ОСОБА_6 виділили земельну ділянку розміром 18,5 м. х 32,0 м., площею 592 кв.м. під забудову індивідуального житлового будинку під забудову індивідуального житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 (а. с. 127,144  ).

         Із копії генплану забудови м. Долинська, погодженого з міською радою, контролюючими органами (пожежного нагляду, санстанції, архітектури та ін) від 02.06.1980 року - розмір земельної ділянки ОСОБА_6 площею 592 кв.м. по периметру складає 18.50 м.( ширина зі сторони вул.. Гагаріна) на 32 м.( довжина вглиб домоволодіння) та представляє прямокутну форму. Північна ( зі сторони ОСОБА_4)стіна сараю, літньої кухні та будинку знаходяться на одній вісі. (а. с. 117 ).

Копією рішення Долинської міської ради №220 від 23.07.1987 року підтверджується, що ОСОБА_4 виділили земельну ділянку площею 600 кв.м. під забудову індивідуального житлового будинку під забудову індивідуального житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_3 (а. с. 35  ).

Відповідно копії генплану забудови м. Долинська, погодженого з міською радою, контролюючими органами (пожежного нагляду, санстанції, архітектури та ін) від 1987 року - розмір земельної ділянки ОСОБА_4 площею 600 кв.м. по периметру складає 28.60 м.( ширина зі сторони вул.. Гагаріна) на 32 м.( зі сторони межи з ділянкою по АДРЕСА_1).(а. с. 39, 116 ).    

Вказане підтверджується також Актом виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 11.08.1987 року (а. с. 121-122 ).  

         За даними контрольного обміру домоволодінь проведеного ОКП КООБТІ №128-72 від 15.01.2009 року слідує, що фактичний розмір земельної ділянки позивачки по ширині зі сторони вул. Гагаріна фактично складає 19.30 м., що на 80 см. більше ніж передбачено проектом. Північна стіна літньої кухні та північна стіна будинку знаходяться на різних осях, тобто фактично літня кухня на 80 см. розміщена на земельній ділянці ОСОБА_4. В той же час фактичний розмір земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 по ширині зі сторони вул. Гагаріна складає 27.85 м., що на 80 см. менше ніж передбачено проектом(а. с. 113-114  ). Вказане кореспондується також повідомленням міської ради від 09.02.2009 року (а.с.150).

         З інформації голови апеляційного суду Кіровоградської області №10824 від 02.10.2008 року слідує, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_19,ОСОБА_2 за ст.ст.170 ч.1, 168 ч.2 КК УРСР 1961 року, актом Експертної комісії від 11.01.2007 року за збігом строків збереження знищена (а.с. 126).         

Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СТ № НОМЕР_1 від 22.06.1982 року підтверджується, що позивачка ОСОБА_6, уклала шлюб та отримала прізвище Хорєвська ( а. с. 73 ).

         Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що допоміжна господарська будівля, а саме: приміщення літньої кухні  одноповерхова «Б», розміром 12,05 х 8,50 м. частково розміром на 80 см. з північної сторони по всій його довжині збудовані на земельній ділянці користувача ОСОБА_4. Враховуючи, що власник земельної ділянки (Долинська міська рада) та землекористувач (ОСОБА_4) відмовляється надати земельну ділянку під уже збудоване майно, судом не може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

         Суд не приймає до уваги довідку-характеристику ОКП КООБТІ №3263 від 25-06-2008 року та довідку Долинської міської ради №01-19/1185 від 03.09.2008 року про те, що розмір земельної ділянки позивачки складає 720 кв. м., оскільки вони видані на підставі скасованого апеляційною інстанцією рішення Долинського районного суду від 08.09.2006 року за вищевказаним позовом.

         Також суд не враховує твердження представника позивача про те, що колишній працівник БТІ, за домовленістю зі ОСОБА_4, підробила документи, в тому числі рішення Долинської міської ради №189, зменшивши таким чином площу земельної ділянки доньки до 592 квадратних метрів.

         При цьому суд виходить з положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

         Відповідно до ст. 376 ч.3 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

         За змістом ст. 376 ЦК України ч.5, якої передбачає, що на

вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, поширюється й на випадки, коли житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, що вже були збудовані самочинно або таке будівництво розпочато до набрання ЦК України чинності(до 1 січня 2004 року) за умови, що не було вжито заходів, передбачених статтями 105 і 105-1 ЦК УРСР.

          Тягар доведення правомірності володіння земельною ділянкою несе особа, яка вважає її такою і не доведеність цього та свого права на землю є підставою для відмови в позові.

          У відповідності до ст..152 ч.2 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

          Викладене є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

         Згідно ст.. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Долинської міської ради, ОСОБА_4  про:

-        визнання права власності ОСОБА_1 на самочинно збудовану будівлю літньої кухні, розміром 12,05 х 8,50 м. , вказану у плані домоволодіння під літерою «Б», розташованого за адресою АДРЕСА_1 Кіровоградської області.                                                              

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарженні і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги .

Головуючий суддя  :  підпис .                                                                                                                    

Копія  вірна .

СУДДЯ  ДОЛИНСЬКОГО                                                  Р.А.  БОНДАРЧУК

РАЙОННОГО  СУДУ