К о п і я      

                                                                                                              Справа  № 2 - 204/09

         Р І Ш Е Н Н Я 

           Іменем   України

            25 лютого 2009 року                                                                             місто Одеса

            Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді   Шепітко І.Г.

при секретарі            Шестака О.В.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - Одеська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,  -

            В С Т А Н О В И В :

21.05.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. У позовній заяві позивачка просить встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує ти, що вона є власником домоволодіння на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1. Їй та членам її сім'ї належить 17/50 частки вказаного домоволодіння згідно свідоцтво про право власності на житло №9-5355 від 8 листопада 2002 року, яке видане на підставі розпорядження УЖКГ виконкому Одеської міської ради від 8 листопада 2002 року, 1/10 частки домоволодіння належить їй особисто згідно свідоцтва про право власності, яке видане на підставі розпорядження Ленінської районної адміністрації №79/5 від 26 березня 1997 року. Загалом, їй і членам її сім'ї належить 22/50 частки домоволодіння, розташованого на земельній ділянці 0,14 га.

Решта частини домоволодіння, а саме 28/50 частки, належить відповідачці - ОСОБА_2, котра також проживає за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1.

            Понад 25 років позивачка з відповідачкою спільно використовують вказану земельну ділянку, фактично розділивши її на дві частини. Між ділянками є огорожа, яка  визначає межі земельної ділянки та ділить її на дві частини.

            Оскільки відповідачка претендує на частину земельної ділянки позивачки та  пропонує знести будинок (у техпаспорті літ. „А”), який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, тобто існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою і позивачка не може реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, вона вимушена звернутися до суду.

            Відповідачка звернулася до суду з зустрічним позовом, згідно якого просила встановити порядок користування земельною ділянкою за результатами судової експертизи, виконаної науково-дослідним інститутом судових експертиз.

            До участі у справі судом були залучені треті особи - Одеська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

            У судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на своїх вимогах та просили встановити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками, який склався на протязі останніх понад 25 років.

            Відповідачка заперечувала проти вимог позивачки та наполягала на задоволенні її вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно висновку повторної експертизи, пояснивши суду, що існуючий порядок не дає можливості обслуговувати належні їй приміщення. Представник відповідачки у судове засідання не явилася, згідно ч.2 ст.169 ЦПК України неявка представника не являється перешкодою для розгляду справи.

            Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, залучені до участі у справі ухвалою суду від 16.02.2009 року, в судовому засіданні вважали вимоги позивачки законними та вважали доцільним встановити той порядок користування земельною ділянкою, який склався на протязі понад останніх 25 років.

            Представник третьої особи - Одеської міської ради вважав вимоги обох сторін не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка належить Одеській міській раді і між користувачами, якими являються сторони, не може встановлюватися порядок користування.

            Вислухавши пояснення сторін, експертів, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки за первісним позовом підлягають задоволенню, вимоги ж відповідачки та позивачки за зустрічним позовом - задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що  позивачці та третім особам ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належить 22/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Одесі згідно наступних правовстановлюючих документів: 17/50 частки вказаного домоволодіння - на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтво про право власності на житло №9-5355 від 08 листопада 2002 року, яке видане на підставі розпорядження УЖКГ виконкому Одеської міської ради від 08 листопада 2002 року; 1/10 частки домоволодіння належить особисто позивачці згідно свідоцтва про право власності, яке видане на підставі розпорядження Ленінської районної адміністрації №79/5 від 26 березня 1997 року. Загалом, їй і членам її сім'ї належить 22/50 частки домоволодіння, розташованого на земельній ділянці 0,14 га.

            Інші 14/25 частки домоволодіння належать відповідачці по справі ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого 18 квітня 1997 року на підставі рішення Ленінської райради народних депутатів №79/5 від 26.03.1997 року взамін договору дарування від 03.07.1980 року.

            Позивачка, у порядку ч.3 ст.158 діючого Земельного Кодексу, зверталася до органів місцевого самоврядування, оскільки вони вирішують земельні спори у межах населених пунктів, щодо меж земельних ділянок, що перебувають у  власності  і  користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Земельні спори розглядаються органами виконавчої  влади  з питань  земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін  з  дня  подання заяви (ч.1 ст. 159 ЗК України).

Згідно частини 5 ст. 158 ЗК України, у разі незгоди власників  землі  або  землекористувачів  з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Однак, на її звернення із заявою від 14 грудня 2006 року до Одеської міської ради про вирішення спору щодо меж вищевказаної земельної ділянки вона відповіді не отримала. Суд не приймає до уваги думку представника Одеської міської ради, оскільки громадяни  та юридичні особи зберігають право  на земельні ділянки (п. 7 розд.  X "Перехідні  положення" ЗК),  одержані ними  до 1  січня 2002  року у власність,  у тимчасове користування  або на  умовах оренди в  розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством, про що зазначено і в Постанові Пленуму ВСУ №7 від 16 квітня 2004 року “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”. Відповідно зазначеної Постанови, згідно зі ст.158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не   погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з  питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно  від того, розглядалися вони  попередньо органом місцевого  самоврядування або органом виконавчої  влади з питань  земельних ресурсів чи ні. Рішення  цих органів щодо такого спору не може бути підставою для  відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Згідно положень ч.1 ст.88 ЗК України, володіння, користування та   розпорядження земельною ділянкою, що перебуває  у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

            Відповідно до вимог ч.1 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі  земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення,  при яких  власникам,  землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, виконаного НПЦ “Екострой”, було визначено на схематичному плані існуючий порядок користування, який було встановлено між позивачем та відповідачем самостійно понад 25 років тому, та запропоновано два варіанти розділу спірної земельної ділянки відповідно до ідеальної частки позивача та відповідача. 

            Відповідно до результатів додаткової експертизи, призначеної судом за клопотанням відповідачки, проведеної НДІСЕ, було запропоновано ще один варіант розділу земельної ділянки, який відрізняється від двох попередніх. Однак, запропонована схема розділу порушує права позивачки, оскільки пропонує знести будинок літ.А, який належить на праві власності позивачці та членам її родини відповідно до свідоцтва про право власності від 08 листопада 2002 року, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №9-5355.

За фактичним користуванням, належні позивачці будівлі розташовані на земельній ділянці площею 603 кв.м., відповідачка користується земельною ділянкою площею

694 кв.м. - згідно проведеної НДІСЕ експертизи.

Згідно пояснень експертів та учасників процесу, між співвласниками та користувачами земельної ділянки чітко встановлені межі, земельними ділянками вони користуються тривалий час - понад 25 років.

Тому суд не приймає до уваги заперечення відповідачки та вважає не обґрунтованими її вимоги за зустрічним позовом.

Разом з тим, судом встановлено, що на даний час технічний стан будівлі літ.А, що належить позивачці та членам її родини, перешкоджає відповідачці в обслуговуванні свого будинку, однак така обставина не може бути підставою для вилучення даної будівлі із власності позивачки та третіх осіб.

При цьому інших вимог відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) не заявляла.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Звертаючи увагу на те, що відповідачка не згодна з запропонованими першою експертизою схемами, приймаючи пояснення представника позивачки, самої позивачки та третіх осіб про згоду зі схемою фактичного користування земельною ділянкою згідно існуючих на сьогоднішній день меж, суд вважає можливим визначити порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1 згідно схеми фактичного користування, який склався між сторонами понад 25 років тому, а саме: у користування ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яким належить на праві спільної часткової власності в цілому 22/50 частки домоволодіння, виділити земельну ділянку загальною площею 603 кв.м., яка фактично знаходиться у їх користуванні відповідно до порядку, що склався;

у користування  ОСОБА_2, якій належить на праві власності 28/50 частки домоволодіння, залишити у користування земельну ділянку загальною площею

694 кв.м., яка знаходиться у її фактичному користуванні відповідно до порядку, що склався, а саме:

згідно існуючої межі: зі сторони провулку Шахтинський відступити від вулиці Коровицького - 13,66 м., між будівлями літ.Б. та літ.А в напрямку будівлі літ.б¹ -

6,5 м., наліво між будівлями літ.А та літ.б¹ - 4,55 м., направо поза будівлею літ.б¹ та вздовж будівлі літ.И-ж - 14,9 м., направо від будівлі літ.И-ж - 0,6 м. та прямо до межі будинку АДРЕСА_1 - 16,2 м.

            Таким чином суд прийшов до висновку, що, оскільки обидві сторони користувалися земельною ділянкою на протязі 25 років згідно існуючих меж і при цьому не мали претензій один до одного і встановили порядок користування земельною ділянкою з урахуванням інтересів кожної із сторін, що відповідає вимогам вищезазначеної 103 статті ЗК України, суд вважає, що такий порядок найбільше відповідає інтересам позивачки та відповідачки.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сплачені нею судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 08 гривень 50 копійок та 7 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57 - 61, 62, 64, 66, 81, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, - задовольнити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, - відмовити.

Встановити наступний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Одесі:

у користування ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яким належить на праві спільної часткової власності в цілому 22/50 частки домоволодіння, виділити земельну ділянку загальною площею 603 кв.м., яка фактично знаходиться у їх користуванні відповідно до порядку, що склався;

у користування  ОСОБА_2, якій належить на праві власності 28/50 частки домоволодіння, залишити у користування земельну ділянку загальною площею 694 кв.м., яка знаходиться у її фактичному користуванні відповідно до порядку, що склався, а саме: 

згідно існуючої межі: зі сторони провулку Шахтинський відступити від вулиці Коровицького - 13,66 м., між будівлями літ.Б. та літ.А в напрямку будівлі літ.б¹ -

6,5 м., наліво між будівлями літ.А та літ.б¹ - 4,55 м., направо поза будівлею літ.б¹ та вздовж будівлі літ.И-ж - 14,9 м., направо від будівлі літ.И-ж - 0,6 м. та прямо до межі будинку АДРЕСА_1 - 16,2 м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 16 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:   /підпис/

Згідно:

Суддя:                                              Секретар: