01024, м.Київ-24, вул.П.Орлика, 4

 

 

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

 

головуючої                       Верещак В.М.                                         

суддів                                Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора       Глибченко Т.Г.   

засудженого                     ОСОБА_1 

 

   розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок  Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2006 року.

 

Цим вироком засуджено

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, судимого: 1.) 18 липня 2005 року Микитівським районним судом м.Горлівки Донецької області за ст.ст. 15, ч. 2, 369 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку на 1 рік; 2.) 21 листопада 2005 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК

 

Справа № 5- 119 к                                           Категорія КК: 115 ч. 2 п. 6, 187 ч.4 КК

Головуючий у першій інстанції - Поварницін С.І.

Доповідач - Гошовська Т.В.

 

 

України та встановленням іспитового строку на 2 роки,

 

- за ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного засудженому покарання частково приєднана невідбута частина за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2005 року у виді 1 року позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. яке є його власністю.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судові витрати в сумі 764 гривні 69 коп.

 

ОСОБА_1 засуджений за те, що він, 24 березня 2006 року, приблизно у 00 годин 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, із метою заволодіння чужим майном, проник до квартири АДРЕСА_2. У квартирі знаходилась потерпіла ОСОБА_2, 1925 року народження, яка, побачивши ОСОБА_1, почала кричати та кликати на допомогу, в зв'язку з чим у засудженого виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_2 із корисливих мотивів, реалізуючи який він напав на потерпілу та почав наносити їй чисельні удари руками та ногами у різні частини тіла, у тому числі, і у життєво важливий орган - голову, чим заподіяв останній тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, у тому числі, і тяжкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_2 настала  внаслідок крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, обумовленого травмою голови з переломом кісток черепу. Після цього, засуджений заволодів майном потерпілої на загальну суму 289 гривень 7 копійок та з місця скоєння злочину зник.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи факту проникнення до квартири потерпілої з метою заволодіння її майном, а також нанесення потерпілій декількох ударів рукою по обличчю, вказує на те, що не мав умислу на її вбивство та  не спричиняв їй тілесних ушкоджень, від яких настала смерть останньої. Вважає, що суд дав неналежну оцінку наявним у справі доказам,  не з'ясував механізму утворення у потерпілої тілесних ушкоджень, від яких настала смерть останньої, у зв'язку з чим неправильно кваліфікував його дії. Просить вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії зі ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, пом'якшити покарання та звільнити  від   додаткового покарання у виді конфіскації майна.

 

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу, пояснення прокурора, який вважав вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

 

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обгрунтований сукупністю доказів, розглянутих у судовому засіданні, наведених у вироку і належно оцінених судом, і є правильним.

 

Цей висновок, зокрема, грунтується на показаннях самого засудженого під час досудового слідства та судового розгляду справи, потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на даних, що містяться у протоколах огляду місця події, виїмки та вилучення; висновках судово-дактилоскопічної та судово-медичних експертиз ( т.1, а.с. 3-12, а.с. 76, 159, т. 2, а.с. 4-5, 13, 19-25 ).

 

Так, в стадії досудового слідства ОСОБА_1 на допитах в якості підозрюваного і обвинуваченого неодноразово давав показання про нанесення спочатку 2 ударів потерпілій кулаком в обличчя, а потім не менше 7 ударів взутою ногою в область голови та тулубу ( т.1, а.с. 170-172, 177-180, 223-226 ).

 

Зазначені показання ОСОБА_1 узгоджуються з об'єктивними даними, що містяться у висновках судово-медичних експертиз, згідно з якими у потерпілої ОСОБА_2 були виявлені чисельні синці, садна, крововиливи в області обличчя та шиї; переломи правої скроневої кістки з переходом на основу черепу, лівої виличної кістки, носової кістки, під'язикової кістки, лівого ріжку щитоподібного хрящу та інші тілесні ушкодження. Смерть потерпілої настала від крововиливу під оболонки та  речовину головного мозку, обумовленого тупою травмою голови з переломом кісток черепу. Усі тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворилися від контакту з тупими предметами, якими можуть бути кулаки, взуті ноги людини. Зазначені дані судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_2 не суперечать показанням ОСОБА_1 на досудовому слідстві щодо кількості, характеру та локалізації, виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень. ( т. 2, а.с. 4-5, 13 ).

 

Посилання засудженого у касаційній скарзі на те, що тілесні ушкодження, які знаходяться у причинному зв'язку зі смертю потерпілої могли утворитися у неї від  падіння та удару головою об підлогу; що суд не встановив механізму утворення у потерпілої тілесних ушкоджень, від яких вона померла, є необгрунтованими та спростовуються наведеними доказами.

 

У судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свої показання щодо кількості та локалізації нанесених ним ушкоджень потерпілій, стверджуючи, що наніс останній лише два удари кулаком в обличчя ( т. 2, а.с. 164 - 166 ).

 

Перевіривши причини зміни ОСОБА_1 показань, суд дійшов правильного висновку, що це було зумовлено бажанням останнього уникнути відповідальності за фактично скоєне.

 

Таким чином, суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши усі наведені на свій захист засудженим версії, ретельно дослідивши наявні у справі  докази в їх сукупності, суд обгрунтовано дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_2 із користі під час розбійного нападу на неї, оскільки про це свідчать не тільки показання ОСОБА_1 на досудовому слідстві, а й дані щодо кількості, характеру, локалізації виявлених у потерпілої ушкоджень.

 

Наносячи руками та взутими ногами людині похилого віку зі значною силою велику кількість ударів у життєво важливий орган - голову, засуджений ОСОБА_1 реально усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав та бажав настання саме таких тяжких наслідків, як смерть потерпілої, тобто це охоплювалось його умислом.

 

За таких обставин доводи засудженого ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на вбивство ОСОБА_2 є безпідставними.

 

Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку суду злочинів є доведеною і його дії за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

 

Підстав для зміни вироку та  перекваліфікації дій засудженого з ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, як про це ставиться питання у касаційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.

 

Доводи касаційної скарги засудженого про неналежне з'ясування судом питання щодо його осудності під час учинення злочину є безпідставними та спростовуються даними, що містяться у висновку судово-психіатричної експертизи, згідно з яким ОСОБА_1 страждає психопатією збуджуваного кола, але за своїм психічним станом на період інкримінованих йому діянь міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними ( т. 2, а.с. 75-78 ). Ніяких даних, які могли б поставити під сумнів висновки зазначеної експертизи в матеріалах справи немає; не вказує на такі дані і сам засуджений.

 

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України в межах санкції статей КК України, за якими його засуджено, з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, його віку, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

 

З огляду на викладене, призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим. Підстав для його пом'якшення, як і для звільнення засудженого від додаткового покарання у виді конфіскації майна колегія суддів не знаходить.

 

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

 

Судді:  

             Верещак В.М.               Гошовська Т.В.        Мороз М.А.