У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  1 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Донецької області від 20 жовтня 2006 року, яким засуджені

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

         не судимий,

за ч.2  п. 12 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

         судимий 14.10.2005 р. за ч. 1 ст. 164 КК України

         на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 К України

         звільнений від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком 1 рік,

за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено 13 років 6 місяців позбавлення волі.

         Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн., та матеріальної шкоди 76 грн. 70 коп.

         ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 4 квітня 2006 року близько 2 години у будинку АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, на ґрунті особистих неприязних стосунків вчинили умисне вбивство ОСОБА_5, нанісши йому численні удари кулаками, ногами, молотком та металевим ковшем у голову та різні частини тіла.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду скасувати, посилаючись на те, що його вина у вчиненні вбивства не доведена, а в основу вироку суд поклав докази, які були здобуті з грубим порушенням вимог кримінально - процесуального закону та із застосуванням недозволених методів слідства.

         Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі зазначає, що судом не були враховані такі пом'якшуючи обставини як знаходження на його утриманні неповнолітнього сина, та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє на туберкульоз, кається  у вчиненому, а тому призначено надмірно суворе покарання. Твердить, що попередньої змови на вбивство потерпілого ОСОБА_5 не було і просить пом'якшити йому покарання.

         Касаційна скарга захисника ОСОБА_3 за змістом аналогічна скарзі засудженого ОСОБА_2, в якій вона просить пом'якшити покарання її чоловікові.

         Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

         Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2  у вчиненні зазначеного злочину щодо потерпілого ОСОБА_5, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у встановленому порядку доказами, які належно досліджені та оцінені судом і детально викладені у вироку.

         Зокрема, їх винність підтверджується особистими показаннями в стадії досудового слідства, матеріалами огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи, показаннями свідка  ОСОБА_6.

         Суд обґрунтовано послався на показання засуджених, котрі вони давали на досудовому слідстві, в яких вони детально показували про обставини вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_5, розкривали роль кожного з них, викриваючи один одного у злочинній діяльності.

         Судом першої інстанції перевірялися доводи засуджених аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах про те, що у них не було попередньої змови та умислу на вбивство потерпілого.

         Викладені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів вважає аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

         Твердження у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що докази його винності були зібрані з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону та із застосуванням недозволених методів слідства, безпідставні.

         Процесуальних порушень, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість вироку, не встановлено.

         Злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України правильно.

         Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

         Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія судів

ухвалила:

         касаційні скарги засуджених ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 20 жовтня 2006 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.

судді:

         Кравченко К.Т.                Лавренюк М.Ю.       Канигіна Г.В.