У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2005 року.

         Цим вироком засуджено

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м.Кишинева,

громадянина України,

судимостей не має,

за ч.3 ст.152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

уродженця та жителя с.Поліно-Осипенкове Велико-Михайлівського району Одеської області,

громадянина України,

судимостей не має,

за ч.3 ст.152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2005 року зазначений вирок залишений без зміни.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за те, що вони, біля 2 години, 10 січня 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, з метою вчинення статевих актів, проникли у будинок розташований в с. Поліно-Осипенкове Велико-Михайлівського району Одеської області, де, із застосуванням фізичного насильства та використанням безпорадного стану потерпілої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, вступили почергово у статеві зносини з останньою,  заподіявши їй легкі тілесні ушкодження.

                У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1, не оскаржуючи висновки суду щодо фактичних обставин справи та правильності юридичної оцінки дій засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ставить питання про скасування судових рішень  щодо них з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що місцевий суд, при визначенні міри покарання засудженим, безпідставно застосував щодо них вимоги ст.69 КК України та призначив  покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості. Крім того, зазначає, що суд безпідставно частково задовольнив позов щодо стягнення моральної шкоди..

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винуватість засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні ними зазначеного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема, послідовним показанням самих засуджених, які повністю визнали свою вину, показанням потерпілої ОСОБА_1 та її законного представника ОСОБА_4, даними що містяться у протоколі огляду місця події, у висновках судово-медичної та судово-біологічної експертиз, і  не заперечуються у касаційній скарзі.

 Виходячи з фактичних обставин справи, місцевий суд правильно кваліфікував дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 152 КК України.

Призначене засудженим  покарання  відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки його вид та строк визначений судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про особи засуджених, з яких вбачається, що вони злочин вчинили вперше, раніше ні в чому осудному помічені не були, характеризуються позитивно, є  людьми молодого віку. Крім цього, вони повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у скоєному та активно сприяли розкриттю злочину, добровільно відшкодували завдані матеріальні збитки, що обґрунтовано визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання.

Врахувавши наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особи засуджених, суд, умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку про можливість призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 152 КК України. При цьому призначене засудженим покарання у виді 5 років позбавлення волі за своїм розміром є достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Отже, посилання у касаційній скарзі на необґрунтоване застосування ст. 69 КК України та м'якість призначеного засудженим покарання, є безпідставними.

Вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, є обгрунтованим та відповідає чинному законодавству.

Крім того, із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що наведені доводи потерпілої були предметом перевірки в апеляційній інстанції і не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду.

 Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1  відмовити.

Судді:     Верещак В.М.     Гошовська Т.В.   Мороз М.А.