Провадження № 2/734/687/13 Справа № 734/2068/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 жовтня 2013 року

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Анохіна А.М.,

при секретарі - Новік Л.М.

за участю позивачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа: Реєстраційна служба Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

29 липня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовною заявою про визнання правочину дійсним та визнання права власності на рухоме майно. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 16.03.2004 від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої виконкомом Сираївської сільської ради 02.02.2004 в реєстрі за № 11, ОСОБА_5 був укладений у письмовій формі договір дарування позивачам житлового будинку з надвірними будівлями в

АДРЕСА_1, належний ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 08.01.2004, зареєстрованого в Ніжинському МБТІ 04.02.2004 за реєстровим НОМЕР_1. Дарувальником та його представником і позивачами, були повністю виконанні потрібні для цієї угоди умови. З вини нотаріуса Козелецької районної державної нотаріальної контори, даний договір не був належним чином оформлений та посвідчений, чим порушені права та інтереси позивачів.

Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на підстави викладені у позовній заяві. Наполягали на визнанні договору дарування дійсним та визнанні права власності на нерухоме майно.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про слухання справи без присутності представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи сторін в обґрунтування та визнання позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої виконкомом Сираївської сільської ради 02.02.2004 в реєстрі за № 11, ОСОБА_5 був укладений у письмовій формі договір дарування позивачам житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, належний ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 08.01.2004, зареєстрованого в Ніжинському МБТІ 04.02.2004 за реєстровим НОМЕР_1.

Згідно пункту 1 договору дарування укладеного 16.03.2004 ОСОБА_1, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно подарувала, а позивачі прийняли у дар належний ОСОБА_1 на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином аналізуючи докази в їх сукупності суд вважає, що договір дарування укладений 16.03. 2004 від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої виконкомом Сираївської сільської ради 02.02.2004 в реєстрі за № 11, ОСОБА_5 позивачам житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, належний ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 08.01.2004, зареєстрованого в Ніжинському МБТІ 04.02.2004 за реєстровим НОМЕР_1 є дійсним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно довідки № 16 від 25.06.2013, виданої КГ «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 21), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстровій книзі № 2 під реєстровим НОМЕР_1, за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 в рівних частинах кожному.

Суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ними права власності в рівних частках на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 заявлені передчасно, оскільки наявна можливість вирішення даного питання в установленому позасудовому законом порядку, після вирішення питання щодо анулювання права власності на нерухоме майно.

Крім того, за змістом ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а стороною позивачів не доведено суду, що це право невизнане, порушене або оспорюване.

Тому позовні вимоги позивачів в частині визнання права власності за ними нерухомого майна не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги анулювати в Державному реєстрі прав державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно: право власності в рівних частках на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 Чернігівської області за ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 16.03.2004 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом не дійсними.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, є: визнання права; припинення дій, які порушують право; відшкодування збитків; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та інші способи, що встановлені договором або законом.

З урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про анулювання запису в реєстровій книзі, оскільки такий запис є лише фіксацією права власності у відповідній реєстровій книзі. Згідно зі ст. 57 ЦПК України, такий запис може бути лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Таким чином у суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог в даній частині, оскільки спосіб захисту вибраний позивачем при зверненні до суду, не передбачений чинним Цивільним кодексом України, а тому в задоволенні позовних вимог в даній частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 30-33, 57, 58, 60, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сираївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, третя особа: Реєстраційна служба Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області про визнання правочину дійсним та визнання права власності на рухоме майно - задовольнити частково.

Визнати договір дарування ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої виконкомом Сираївської сільської ради Козелецького району 02 лютого 2004 року в реєстрі за № 11, від імені ОСОБА_4 від 16 березня 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями розташованого в АДРЕСА_1 Чернігівської області - дійсним.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Анохін А.М.