Справа № 2/593/47/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2015 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Крамаря В.М.

при секретарі - Осадці М.Ю.

з участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 до військової частини А 3200, треті особи на стороні відповідача головне квартирно - експлуатаційне управління Збройних Сил України, квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль про визнання права на проживання, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ОСОБА_5, діючи у власних інтересах та інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернувся в суд з позовом до військової частини А 3200 про визнання права на проживання. В наступному до участі в справі судом були залучені треті особи на стороні відповідача - головне квартирно - експлуатаційне управління Збройних Сил України та квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль. Позивач, посилаючись на те, що 17 серпня 2005 року рішенням житлової комісії військової частини А 3200 його сім'ї виділено приміщення АДРЕСА_1 для проживання, позивач за власні кошти провів реконструкцію наданого йому приміщення у двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. 11 грудня 2014 року позивач звернувся із заявою до військової частини А 3200 (далі - В/ч А 3200) про визнання за ним права на проживання у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, однак відповідач не визнав за ними права проживання у цій квартирі. Його сім'я проживає у вказаній квартирі з 2005 року, іншого житла немає, за власні кошти реконструювала надане приміщення у двокімнатну квартиру, зареєстрована у ній, перебуває на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов. У зв'язку з цим позивач просить визнати за ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, право на проживання у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні позовній заяві, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача - ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_5 заперечив, посилаючись на те, що квартири АДРЕСА_1 не існує, і інтересах позивача йому та його сім'ї дано право на проживання у кімнаті адміністративного приміщення В/ч А 3200 по АДРЕСА_1, а тому порушення прав позивачів не існує. Зважаючи на викладене, просили в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача - головного квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України - ОСОБА_3 пояснив, що квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль (далі - КЕВ м. Тернопіль) є органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладені функції контролю за житловим фондом, закріпленим за Міністерством оборони України в межах територіальної відповідальності КЕВ м. Тернопіль. Будівля АДРЕСА_1, військове містечко №2, знаходиться на балансі КЕВ м. Тернопіль, рішення виконавчого комітету щодо встановлення статусу житлової будівлі - відсутнє. З метою забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу у військових частинах, дислокованих в Бережанському гарнізоні, та членів їх сімей, приміщеннями для проживання, ця будівля була переоснащена для тимчасового проживання військовослужбовців, які проходили військову службу в Бережанському гарнізоні. З метою забезпечення тимчасовим житлом для проживання, між КЕВ м. Тернопіль та ОСОБА_5 було укладено договір найму соціального житла. Зважаючи на те, що Міністерство оборони України в особі КЕВ м. Тернопіль є власником нерухомого військового майна, що є предметом спору у цій справі, своїм рішенням (договором найму соціального житла) забезпечив житловою площею позивача, питання щодо розірвання договору та звільнення приміщення не ставить, квартири АДРЕСА_1 немає, вважає позов безпідставним.

Представник третьої особи на стороні відповідача квартирно - експлуатаційного відділу м. Тернопіль - ОСОБА_4 пояснила, що КЕВ м. Тернопіль є органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладені функції контролю за житловим фондом, закріпленим за Міністерством оборони України в межах територіальної відповідальності КЕВ м. Тернопіль. Будівля АДРЕСА_1, військове містечко №2, знаходиться на балансі КЕВ м. Тернопіль, оскільки в грудні 2005 року була передана з В/ч А 3200 на баланс КЕВ м. Тернопіль. Вказана будівля не має статусу житлової, у виконавчому комітеті Бережанської міської ради Тернопільської області як житловий будинок не зареєстрована. З метою забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу у військових частинах, дислокованих в Бережанському гарнізоні, та членів їх сімей, приміщеннями для проживання, між КЕВ м. Тернопіль та ОСОБА_5 було укладено договір найму соціального житла, відповідно до умов вказаного договору позивачі були забезпечені житлом. Відповідач у справі не наділений повноваженнями забезпечення житлом, до КЕВ м. Тернопіль позивачі з приводу заявленого позову не зверталися, а тому, зважаючи на те, що Міністерство оборони України в особі КЕВ м. Тернопіль є власником нерухомого військового майна, що є предметом спору у цій справі, своїм рішенням (договором найму соціального житла) забезпечив житловою площею позивача, питання щодо розірвання договору та звільнення приміщення не ставить, квартири АДРЕСА_1 немає, вважає позов безпідставним, оскільки не вбачається факт порушення права на проживання позивачів у вказаній будівлі.

Військовий прокурор Тернопільського гарнізону, який повідомив про вступ у справу, подав до суду пояснення, в цілому аналогічні поясненням представника КЕВ м. Тернопіль, вважає позов безпідставним і таким, в задоволенні якого слід відмовити, просить справу розглядати без участі представника військової прокуратури Тернопільського гарнізону, про результати розгляду повідомити прокуратуру.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

За адресою: АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно, яке знаходиться на балансі КЕВ м. Тернопіль, яке знаходиться у власності Міністерства оборони України, - вказаний факт ніким не оспорюється.

В Реєстрі речових прав на нерухоме майно - будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Згідно з ч.3 ст.326 ЦК України правління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

У КЕВ м. Тернопіль, як органу, який здійснює безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, відповідно до п.2.4. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 року за № 1590/24122 (далі - Положення), - обліковується як гуртожиток, виходячи з спільного наказу начальника Бережанського гарнізону та начальника КЕВ м. Тернопіль «Про створення комісії для переведення адміністративної будівлі 2/1 по АДРЕСА_1 в гуртожиток для проживання сімей військовослужбовців гарнізону та прийняття в експлуатацію».

П. 4.10 Положення встановлено, що передача будівель, споруд, окремих приміщень та їх заселення здійснюється за дозволом начальника гарнізону і оформленням у КЕВ. Відповідно до п.4.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 року за № 24/20337 (далі - Інструкція) військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ району, погодженим з гарнізонною житловою комісією. Список розподілу жилої площі для постійного проживання (далі - Список розподілу постійного житла) розробляється КЕВ району відповідно до загальної та пільгових черг гарнізону. Після погодження головою гарнізонної житлової комісії Список розподілу постійного житла направляється КЕВ району до Служби правопорядку для перевірки. Після проведення перевірки та за відсутності зауважень Служби правопорядку Список розподілу постійного житла візується помічником начальника гарнізону з правової роботи і затверджується начальником гарнізону. Після затвердження (погодження) Список розподілу постійного житла разом з першими примірниками облікових справ подається керівником КЕВ району на перевірку до ГКЕУ ЗС України. Після перевірки ГКЕУ ЗС України Список розподілу постійного житла розглядається Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, рішення (пропозиції), якої є остаточними для розгляду керівником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної житлової комісії та начальником гарнізону. Список розподілу постійного житла, погоджений Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, повертається ГКЕУ ЗС України разом із завіреною копією протоколу засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України до гарнізону. Витяг зі Списку розподілу постійного житла у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, затверджений начальником гарнізону згідно з п. 4.5 Інструкції, - КЕВ району подає до виконавчого органу міських рад або районної державної адміністрації для видачі ордера.

Документи, передбачені п., п. 4.4, 4.5 Інструкції щодо позивача відсутні.

Рішення про надання будинку за адресою: АДРЕСА_1 статусу житлового, гуртожитку чи соціального житла, окрім вказаного вище спільного наказу, відсутні.

01 вересня 2009 року між КЕВ м. Тернопіль (як наймодавцем) та ОСОБА_5 (як наймачем) було укладено договір житла в гуртожитку КЕВ м. Тернопіль. 01 липня 2013 року між КЕВ м. Тернопіль (як наймодавцем) та ОСОБА_5 (як наймачем) було укладено договір №7 найму соціального житла, відповідно до якого надав наймачеві та членам його сім'ї ОСОБА_6, ОСОБА_7 у користування житлове приміщення у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, в зв'язку з чим наймач та ОСОБА_6 ОСОБА_6 отримали право зареєструватися у вказаному житлі.

Таким чином, КЕВ м. Тернопіль було визнано право на вказане житло та надано право проживати в цьому житлі.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Як передбачено ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Виходячи з положень ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Виходячи з наведеного, а також того, що будинок за адресою АДРЕСА_1 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований, суд вважає, що інвентарна справа від 21.11.2011 року, де вказано що її виготовлено на житловий будинок по АДРЕСА_1, зведена інвентаризаційна відомість об'єктів незавершеного будівництва за станом на 01.04.2013 року по замовнику Південне УКБ МО України за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» по Тернопільській області, де вказано об'єкт «Місто Бережани, військове містечко №2, реконструкція будівлі гуртожитку під 10-квартирний житловий будинок» та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації є документацією, необхідною для проведення наступної державної реєстрації житлового будинку по АДРЕСА_1 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак не заміняють її та не свідчать про виникнення та існування такого об'єкта нерухомого майна.

Згідно з ч.3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ст. 18 ЖК Української РСР встановлено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Ч.1 ст. 382 ЦК України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Згідно з ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 63 ЖК Української РСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Квартира АДРЕСА_1 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрована, а тому права власності на такий об'єкт, як квартира АДРЕСА_1, не існує.

Ч.1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозиція укласти договір (оферта) має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч.1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Ч.1 ст. 811 ЦК України встановлено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст. 61 Житлового кодексу Української РСР договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Зважаючи на те, що у позивача відсутній ордер на вселення в квартиру номер 2 в житловому будинку по АДРЕСА_1, відсутні інші відомості про досягнення згоди між сторонами по справі про істотні умови договору найму, зокрема, як встановлено вище, відсутній предмет спору - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, - не може бути визнано право на проживання за позивачами суд в такій квартирі, а тому суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог позивачів.

Суд не бере до уваги надані стороною позивача копії документів, про укладення договорів а надання комунальних послуг та понесення витрат на реконструкцію наданого приміщення, оскільки такі не підтверджуються існування предмета спору двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Окрім цього, позивачами заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача, оскільки, як слідує з п., п. 2.4, 4.10 Положення та п., п. 4.4, 4.5 Інструкції, - В/ч А 3200 не уповноважена вирішувати питання забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, а вирішення таких питань щодо військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби В/ч А 3200, зокрема, та Бережанського гарнізону, - є виключною компетенцією КЕВ м. Тернопіль. А тому ОСОБА_5 звернувся до не уповноваженого суб'єкта з заявою про прийняття рішення та видачу ордеру на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, і тим самим визнання за ним та членами його сім'ї право на проживання у квартирі, - В/ч А 3200, в свою чергу, не уповноважена вирішувати таку заяву, і відповідно не могла порушити право позивачів.

З цієї ж підстави суд критично оцінює надану суду як доказ Будинкову книгу для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1, оскільки така була затверджена командиром В/ч А 3200 з перевищенням своїх повноважень та до реєстрації такого житлового будинку, більше того, до затвердження Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Підсумовуючи наведене, у суду немає підстав для задоволення позовних вимог позивачів, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 до військової частини А 3200 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 182, 208, 317, 326, 331, 379, 382, 383, 638, 641, 642, 810, 811 ЦК України, ст. 9, 18, 50, 54, 61, 63 ЖК Української РСР, Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.09.2013 року за № 1590/24122, Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 року за № 24/20337, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 до військової частини А 3200, треті особи на стороні відповідача головне квартирно - експлуатаційне управління Збройних Сил України, квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернопіль про визнання права на проживання - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: