номер провадження справи 22/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 Справа № 908/2063/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників сторін: від позивача - Міхієнков К.В., довіреність від 25.03.2015 р.; від відповідача - Жердєв І.С., довіреність № 30 від 19.05.2015 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2063/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОЛА» (юридична адреса: 53003, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46; поштова адреса: 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 13, скорочено ТОВ «ДІОЛА»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46А; поштова адреса: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Чорноморська, 6, скорочено ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС»)

про стягнення 9633274,82 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

30.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від ТОВ «ДІОЛА» до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» про стягнення з останнього суми основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078,01 грн., суми пені за порушення строків оплати у розмірі 311003,27 грн., суми 3% річних у розмірі 154192,03 грн., суми інфляційних у розмірі 1619997,64 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2063/15-г, якій присвоєно номер провадження 22/76/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 30.04.2015 р.

Ухвалою від 30.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 21.05.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого на підставі договору № 731/13-Е від 11.12.2013 р. товару, у зв'язку з чим за ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» утворилась заборгованість у сумі 5618078,01 грн., що є, на думку позивача, також підставою для стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ДІОЛА» посилається на ст. ст. 193, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 2, 5, 61 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС», відповідач у справі, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

20.05.2015 р. від відповідача надійшло клопотання № 1085/4 від 15.05.2015 р. про зупинення провадження по справі у зв'язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 904/3649/15, предметом розгляду якої є визнання недійсним Договору поставки № 731/13-Е від 11.12.2013.

До початку судового засідання 21.05.2015 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій ТОВ «ДІОЛА» просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078,01 грн., суму пені за порушення строків оплати у розмірі 311003,27 грн., суму 3% річних у розмірі 180974,10 грн., суму інфляційних у розмірі 3523219,44 грн.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 21.05.2015 р. судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та визначено, що з 21.05.2015 р. предметом розгляду по даній справі є стягнення з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» суми основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078,01 грн., суми пені за порушення строків оплати у розмірі 311003,27 грн., суми 3% річних у розмірі 180974,10 грн., суми інфляційних у розмірі 3523219,44 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2015 р. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2015 р. наполягав на задоволенні клопотання № 1085/4 від 15.05.2015 р. про зупинення провадження по справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, суд відхилив його як необґрунтоване.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2013 р. ТОВ «ДІОЛА» (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 731/13-Е (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю метали чорні вторинні (далі - Брухт), та організувати їх доставку на адресу Вантажоотримувача, а Покупець зобов'язується прийняти Брухт та сплатити його вартість.

Ціна, номенклатура та кількість Брухту, що постачається, визначаються Сторонами в Специфікаціях до цього Договору. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками Сторін, складають невід'ємну частину цього Договору (п. 2.1 Договору).

Вантажоотримувачем Брухту за цим Договором, відповідно до пункту 3.2 Договору, є Публічне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод» (86429, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9).

Відповідно до п. 6.2 Договору, якщо інше не передбачено Сторонами у відповідній Специфікації до цього Договору, оплата Брухту здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів з моменту прийняття Брухту та виписки Вантажовідправником приймально-здавальних актів ф. № 69 або ф. № 19, які підтверджують відповідність поставленого Брухту умовам цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з 01 січня 2014 р. та діє по 31 грудня 2014 р. включно (п. 10.1 Договору).

У відповідності до умов Договору сторонами було укладено Специфікації № 1/1-Е, 1/2-Е, 02/1-Е від 31.01.2014 р., № 02/2-Е від 24.02.2014 р., № 03/1-Е від 28.02.2014 р., № 04/1-Е від 28.04.2014 р., пунктом 8 яких погоджено, що оплата поставленого Брухту повинна бути здійснена не пізніше 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена поставка, відповідно виписаним Вантажоодержувачем приймально-здавальним актам ф. № 69 або ф. № 19, які підтверджують відповідність поставлено Брухту умовам Договору.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, позивачем в період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., відповідно до умов Договору, було відвантажено та поставлено на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 1544,80 т. на суми 3558470,70 грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 28.02.2014 р., видатковою накладною № 7 від 28.02.2014 р., та приймально-здавальними актами ф. № 69 № № 673, 670, 672, 671, 736, 735, 641, 640, 709, 708, 765, 825, 820, 1025, 1024, 1052, 1154, 1153, 1184, 1182, 1181, 1178, 1150, 1248, 1179, 1222, 1289, 1288, 1294, 1290. Повна оплата за поставлений Брухт повинна була бути здійсненна відповідачем не пізніше 30-го березня 2014 року, проте він сплатив вартість поставленого Брухту лише частково у сумі 1500000 грн.

Також, позивачем в період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., відповідно до умов Договору, було відвантажено та поставлено на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 2157,06 т., на суму 4784 050,77 грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 31.03.2014 р., видатковою накладною № 11 від 31.03.2014 р., та приймально-здавальними актами ф. № 69 № № 1396, 1524, 1624, 1386, 1522, 1550, 1377, 1380, 1379, 1382, 1381, 1633, 1685, 1683, 1680, 1681, 1731, 1704, 1634, 1635, 1682, 1684, 1818, 1903, 1808, 1782, 1901, 1809, 1783, 1879, 1878, 2010, 2011, 2009, 2092, 2091, 2093, 2094, 2121, 2120, 2116. Повна оплата за поставлений Брухт повинна була бути здійсненна відповідачем не пізніше 30-го квітня 2014 року, проте він погасив лише частину боргу в розмірі 1322943,56 грн., підписавши залік однорідних вимог (Угода № 1 від 30.04.2014 р.).

Крім того, позивачем в період з 01.05.2014 р. по 31.05.2014 р., відповідно до умов Договору, було відвантажено та поставлено на адресу Вантажоодержувача Брухт у загальній кількості 34,2 т., на суму 98500,10 грн., що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі Брухту від 31.05.2014 р., видатковою накладною № 22 від 21.05.2014 р., та приймально-здавальним актом ф. № 69 № 2915. Повна оплата за поставлений Брухт повинна була бути здійсненна відповідачем не пізніше 30-го червня 2014 року, проте він взагалі не сплатив вартість поставленого Брухту.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» суми основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078,01 грн., суми пені за порушення строків оплати у розмірі 311003,27 грн., суми 3% річних у розмірі 180974,10 грн., суми інфляційних у розмірі 3523219,44 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за Договором поставки № 731/13-Е від 11.12.2013 р. в сумі 5618078,01 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені за порушення строків оплати у розмірі 311003,27 грн., суми 3% річних у розмірі 180974,10 грн., суми інфляційних у розмірі 3523219,44 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.4 Договору, який передбачає: за прострочення оплати поставленого Брухту Покупець сплачує Постачальнику проценти в розмірі 0,1% річних від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки. Нарахування та стягнення процентів за неправомірне користування чужими коштами здійснюється відповідно до положень та обмежень, встановлених ст. 232 ГК України, а саме, за період не більше 6 місяців з дні, коли зобов'язання повинно було бути виконане.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що він є вірним, стягненню підлягає пеня в загальній сумі 311003,27 грн. по Акту приймання-передачі Брухту від 28.02.2014 р. за період з 01.04.2014 р. по 30.09.2014 р., за Актом приймання-передачі Брухту від 31.03.2014 р. за період з 01.05.2014 р. по 31.10.2014 р. та по Акту приймання-передачі Брухту від 31.05.2015 р. за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних по Акту приймання-передачі Брухту від 28.02.2014 р. за період з 01.04.2014 р. по 18.05.2015 р., за Актом приймання-передачі Брухту від 31.03.2014 р. за період з 01.05.2014 р. по 18.05.2015 р. та по Акту приймання-передачі Брухту від 31.05.2015 р. за період з 01.07.2014 р. по 18.05.2015 р. суд дійшов до висновку, що він не є вірним та містить помилки у кількості днів прострочки, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, сума 3% річних підлягає задоволенню в межах заявленої до стягнення, а саме у розмірі 180974,10 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції по Акту приймання-передачі Брухту від 28.02.2014 р. за період з квітня 2014 р. по квітень 2015 р., за Актом приймання-передачі Брухту від 31.03.2014 р. за період з травня 2014 р. по квітень 2015 р. та по Акту приймання-передачі Брухту від 31.05.2015 р. за період з липня 2014 р. по квітень 2015 р., суд дійшов висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають задоволенню в межах заявленої суми, а саме в розмірі 3523219,44 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46А; поштова адреса: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Чорноморська, 6, код ЄДР 24819472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОЛА» (юридична адреса: 53003, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Новопілля, вул. Садова, буд. 46; поштова адреса: 50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 13, код ЄДР 32193449) суму основного боргу за Договором № 731/13-Е у розмірі 5618078 (п'ять мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 01 коп., суму пені за порушення строків оплати у розмірі 311003 (триста одинадцять тисяч три) грн. 27 коп., суму 3% річних у розмірі 180974 (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 10 коп., суму інфляційних у розмірі 3523219 (три мільйона п'ятсот двадцять три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 44 коп. та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.05.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко