ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.02.09 р.                                                                                                       Справа № 31/166                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез

до відповідача Приватного підприємства „Промекс” м.Шахтарськ   

про стягнення заборгованості у сумі 15480грн

В присутності представників сторін:

від позивача: Тимуршин А.К.   – довіреність

від відповідача: не з”явився

                                                                         

                                                      ВСТАНОВИВ:

 Державне підприємство „Торезантрацит” м.Торез звернулось із позовом до Приватного підприємства „Промекс” м.Шахтарськ про стягнення заборгованості у сумі 15480грн.

          В обґрунтування позову позивач посилається на договір №22 від 01.08.05р., згідно якого поставив відповідачу – ПП „Промекс” 43 тонни вугілля марки АКО на суму 15480грн. і в підтвердження факту поставки зважає на рахунок - фактуру №729 від 31.12.05р., квитанції про прийняття вантажу №526345-21 від 30.12.05р. та №52634524 від 30.12.05р.

          Оскільки відповідач не сплатив вартість отриманого вугілля, то позивач звернувся до суду.

          Відповідач в судові засідання не з’являвся, про час та день судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, ухвали суду не виконав, тому суд вважає можливим розглянути справу при відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          01.08.05р. між ДП „Торезантрацит” та Приватним підприємством „Промекс” м. Шахтарськ був укладений договір №22, за яким позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та сплатити вугільну продукцію. Кількість, найменування та ціна продукції,  згідно договору, визначається в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п.2.1 договору).

          В підтвердження здійснення поставки постачальник (позивач) зобов’язаний підписати з покупцем (відповідачем) акти приймання – передачі вугілля та надати протягом 5 календарних днів з моменту поставки наступні документи: рахунок – фактуру на відвантажений товар, сертифікат якості, залізничну квитанцію про прийняття вантажу до перевезення, податкову накладну на відвантажену продукцію, лист щодо права власності на вугілля (п.3.1. договору).

          Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту підписання акту приймання – передачі.

          Відповідно до п.5.2. договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту відвантаження товару.

          Фактична кількість поставленої продукції та оплата за неї звіряються сторонами в актах звірки протягом 10 днів після закінчення місяця поставки.

          В підтвердження факту поставки вугілля, по договору №22 від 01.08.05р., позивач надав суду залізничні квитанції про приймання вантажу №52634521 та №52634524 від 30.12.05р., згідно яких відправником зазначене ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат”, а платником ДП „Торезвуглезбут”, одержувач вантажу – ВАТ „Лисичанська сода”. Згідно даних квитанцій прийнято до перевезення 69 тони вугілля та 68,6 тонни, рахунок – фактура №729 від 31.12.05р. виданий ПП „Промекс” на 43 тонни на суму 15480грн. (з ПДВ).

          На вимогу суду позивачем не надано актів приймання – передачі вугілля поставленого відповідачу по договору та рахунків – фактури на оплату за поставлену продукцію, яка є предметом спору, розрахунку заборгованості, доказів часткової сплати, актів звірок. До договору позивачем не надано специфікації, яка згідно з договором є його невід’ємною частиною, і з якої б вбачався вантажовідправник та вантажоотримувач, кількість і ціна товару, який підлягав поставці.

          Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, інших документів, окрім наданих на підприємстві не має.

          Господарський суд вважає, що наявні в матеріалах справи документи не підтверджують поставку вугілля відповідачу в кількості 43 тонни на суму 15480 грн.. Залізничні квитанції від 30.12.05р. №52634521, №52634524 про відвантаження ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат” на адресу ВАТ „Лисичанська сода” не є  доказом, що підтверджує поставку спірного вугілля саме на виконання позивачем умов договору №22 від 01.08.05р. перед ПП „Промекс” і виникнення у відповідача обов’язку щодо сплати вартості такого вугілля.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З урахуванням того, що позивач не довів належними доказами обґрунтованість своїх вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі ст. 32, 33, 43, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державного підприємства „Торезантрацит” м.Торез до Приватного підприємства „Промекс” м.Шахтарськ про стягнення заборгованості у сумі 15480грн. – відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його прийняття.

          

               Суддя                                                                                                            Ушенко Л.В.