Справа № 2-825/2008 p. РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2008 року     смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шевченко І. В., при секретарі Зав'яловій І.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У березні 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07.02.2004 року.

Позивачка зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, від якого в них є неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак спільне життя в них не склалося з причини частих сварок, під час яких чоловік її принижував, ображав нецензурною бранню, застосував фізичну силу та сказав, що має іншу жінку. З травня 2007 року вони спільно не проживають, оскільки вона поїхала від нього.

У судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про слухання справи у їх відсутність, позивачка підтримала позовні вимоги, відповідач позов визнав.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 07.02.2004 р. сторони зареєстрували шлюб (ас. 4), від якого в них 01.09.2004 року народилася дочка ОСОБА_4 (ас. 5).

Згідно зі ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, якій ґрунтується на їх вільній згоді.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітню доньку, однак за період спільного життя створити міцної родини не змогли, шлюбних відносин не підтримують, розірвання шлюбу є взаємним бажанням сторін.

У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що почуття любові та поваги між сторонами утрачено, вони спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, у зв'язку з чим подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе, розірвання шлюбу буде відповідати бажанням сторін, не порушуватиме прав, інтересів третіх осіб та дитини.

Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.11, 130, 169, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ: Позов ОСОБА_1 задовольнити

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 лютого 2004 року відділом РАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, актовий запис № 145, розірвати.

Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС з ОСОБА_2 держмито у дохід держави у розмірі 17,00 гривень, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 11 травня 2008 року через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.