№33-259/08

04 квітня 2008 р.                                                                                                м.Одеса

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Голова апеляційного суду Одеської області Луняченко А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протестом заступника прокурора Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від

11.05.2007 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

Гр-н Молдови, який мешкає в АДРЕСА_1, притягнутий  до відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України   з накладенням   стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. без конфіскації предмета правопорушення.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 01.03.2007 р. слідуючи через митний кордон України з Молдови в Україну при проходженні митного контролю на митному посту „ Кучурган - авто", вказавши в декларації про наявність у нього 150 комплектів постільної білизни та 4000 кухонних рушників, не задекларував 55 комплектів постільної білизни, вартістю 4375 грн., що було виявлено митним органом під час здійснення митного контролю в результаті перерахування пред'явленого товару.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор в протесті зазначив, що воно прийняте з порушенням вимог митного законодавства і є незаконнім. Відповідно до ст.ст.328 ч.3, 351 МК України суд повинен був застосувати стягнення у виді конфіскації предмета правопорушення в дохід держави. Крім того суд не встановив повні дані про особу правопорушника: його дату народження, місце реєстрації та проживання, та не дав правову оцінку діям ОСОБА_1. В постанові не відображена позиція прокурора щодо результатів розгляду справи. Крім того суд безпідставно не стягнув з правопорушника витрати по зберіганню товару в розмірі 546,87 грн.

Прокурор просить постанову суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, оцінивши доводи протесту, вважаю, що протест підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ст. 322 МК України встановлено види стягнення, які можуть бути накладені на правопорушника митних правил: попередження, штраф, конфіскація предмета правопорушення, а ст. 328 МК передбачено строки накладення стягнення у справах про порушення митних правил. Ця норма передбачає, що стягнення у виді попередження та штрафу можуть бути накладені не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому - два місяці з дня його виявлення, а такий вид стягнення як конфіскація предмета правопорушення - незалежно від часу його вчинення або виявлення.

2

Як видно з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 було складено інспектором Роздільнянської митниці 01.03.2007 р. про наявність в діях правопорушника, які мали місце також 01.03.2007 p., ознак правопорушення за ст. 340 МК України. Разом з тим судом винесено постанову 11.05.2007 р. з накладенням на правопорушника штрафу - за межами 2-х місячного терміну можливого накладення такого стягнення, що свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Крім того, як видно зі змісту постанови, суд в ході розгляду справи встановив, що товар,   який   переміщував   ОСОБА_1   через   митний   кордон  України   підлягав письмовому декларуванню та   оподаткуванню, що відповідає вимогам   Глави 44 МК України.

При цьому суд послався на пояснення самого правопорушника про те, що він не задекларував товар, так як не пам"ятав точну його кількість, не давши оцінку цим поясненням, та не зробивши висновок про те, чи ОСОБА_1 діяв необережно, як це він фактично стверджував, чи навмисно, не бажаючи сплачувати податки. А ця обставина має суттєве значення для вирішення питання про міру відповідальності.

Призначаючи стягнення, суд, в порушення вимог ст. 33 КпАП України, рішення в цій частині взагалі не мотивував, пославшись тільки на думку прокурора про необхідність застосування стягнення у виді штрафу, не дивлячись на те, що санкція ст. 340 ТК України передбачає альтернативні стягнення:- як можливість накладення штрафу, так і конфіскацію предмета правопорушення, а при умові, що сплинув строк можливого накладення стягнення у виді штрафу - мав можливість застосувати тільки конфіскацію.

Також в мотивувальній частині постанови суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 витрат митниці на зберігання товару за 33 дні у розмірі 546 грн.87 коп., що відповідає наявному в матеріалах справи розрахунку митниці за № 19, але рішення з цього питання не прийняв.

Разом з тим, що стосується інших доводів прокурора про незаконність судового рішення, то їх не можна визнати обгрунтованими, так як суд вказав в постанові повну дату народження правопорушника та місце його проживання, дав правову оцінку його діям, визнавши винним за ст. 340 МК України, послався також на позицію прокурора, який просив накласти на ОСОБА_1 штраф.

За таких обставин постанова суду як незаконна та необгрунтована підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, в ході якого у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 251,252, 280,283 КпАП України необхідно всебічно, повно та об"єктивно з"ясувати всі обставини справи, належним чином дослідивши всі докази, дати їм оцінку в їх сукупності, керуючись законом, та прийняти законне і обгрунтоване рішення. При цьому слід взяти до уваги вимоги ч.3 ст.328 та ч.3 ст.392 МК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293,294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Протест заступника прокурора Одеської області задовольнити, постанову судді Роздільнянського районного суду Одеської області від  11.05.2007 р. відносно ОСОБА_1   - скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншим

суддею.