ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 925/1105/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,

за участю представників:

позивачаТимошенко І.В. (дов. від 10.05.2015 р.)

відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПСП "Агрофірма "Шульц"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р.

у справі № 925/1105/14 господарського суду Черкаської області

за позовомПСП "Агрофірма "Шульц"

до третя особаГоловного управління Держземагенства у Черкаській області Городищенська районна державна адміністрація

прозобов'язання укласти додаткову угоду

В С Т А Н О В И В:

ПСП "Агрофірма "Шульц" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, третя особа Городищенська районна державна адміністрація про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, до договору оренди землі від 24.09.2008 р. б/н.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує посилаючись на ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням господарського суду Черкаської від 23.07.2014 р. у даній справі (суддя Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р. (колегія суддів: головуючий Ільєнок Т.В., судді Корсакова Г.В., Яковлєва М.Л.), в задоволенні позову відмовлено.

Вказані рішення обґрунтовані тим, що ПСП "Агрофірма "Шульц" не було дотримано порядку, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПСП "Агрофірма "Шульц" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської від 23.07.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р., посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та невідповідність висновків судів цим обставинам, що стало підставою порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття судами оскаржуваних судових актів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.04.2015 р. касаційну скаргу ПСП "Агрофірма "Шульц" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.05.2015 р.

Від Городищенської районної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 13.05.2015 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій,

24.09.2008 р. між ПСП "Агрофірма "Шульц" і Городищенською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городищенської міської ради загальною площею - 31,9874 га, в тому числі ріллі - 11,7874 га, господарські двори - 10,2 га та польові шляхи - 10 га, згідно Розпорядження Городищенської районної державної адміністрації від 05.08.2008 р. № 350.

Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 24.09.2008 р. за № 040878000119.

У відповідності до пункту 8 договору, його укладено на 5 років, тобто до 24.09.2013 р. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, за умовами договору, орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2013 р. ПСП «Агрофірма Шульц» звернулось до Городищенської райдержадміністрації з листом-повідомленням № 65 про намір поновити договір оренди землі на новий строк на тих самих умовах, які зазначені в договорі оренди землі від 24.09.2008 р.

До листа-повідомлення від 17.05.2013 р. №65 позивач, як було зазначено в додатках, долучив проекти додаткових договорів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Городищенська районна державна адміністрація відповіді на вищевказане звернення ПСП «Агрофірма Шульц» не надала.

В подальшому, 22.10.2013 р. ПСП «Агрофірма Шульц» звертається із заявою від 24.09.2013 р. до Першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області з проханням розглянути питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 31, 9874 га.

Держземагенство у Черкаській області листом від 25.10.2013 р. № 944 надало відповідь на вказану заяву та зазначило про те, що - «оскільки на сьогодні термін дія зазначеного договору оренди закінчилась 24.09.2013 р., а Ви, в порядку, визначеному законодавством своєчасно не звернулись до розпорядника земель з клопотанням щодо його продовження, наразі не є можливим вирішення піднятого вами питання по суті».

Вдруге, ПСП «Агрофірма Шульц» звертається до Головного управління Держземагенства у Черкаській області листом від 23.04.2014 р. №70, у якому, також, висловило бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк та просило розглянути надану до звернення додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

До даного листа, позивачем було надано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 24.09.2008 р. б/н та довідку, видану Заступником начальника корсунь-Шевченківського ОДПІ, в якій зазначено про те, що ПСП «Агрофірма Шульц» продовжує користуватись зазначеною земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

12.06.2014 р. Головним управління Держземагенства у Черкаській області листом №27/0/300-14-СГ було надано відповідь, в якій зазначено про те, що «оскільки ПСП «Агрофірма «Шульц» звернулось після закінчення строку дії договору оренди, в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», то відповідачем було відмовлено у поновленні вищевказаного договору оренди землі, про що заявникові було направлено лист від 25.10.2013 р. №944/03-0107.

З вищевикладеного листування ПСП «Агрофірма Шульц» з Головним управління Держземагенства у Черкаській області суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не було дотримано вимоги земельного законодавства щодо порядку поновлення договору оренди землі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, судами було зазначено, що відповідно зі змінами земельного законодавства орендодавцем спірних земель сільськогосподарського призначення з 01.01.2013 р. вже було Головне управління Держземагенства у Черкаській області, а позивач звертаючись із заявою про поновлення договору оренди звертався до не уповноваженої особи щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного судів, покладені в основу прийнятих у справі судових рішень, передчасними, непереконливими та такими, які не можна вважати прийнятими за повного встановлення та оцінки усіх істотних обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції визнає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на той факт, що ПСП "Агрофірма "Шульц" було порушено визначений договором та законом строк на поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Адже, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 24.09.2008 р. було укладено між ПСП "Агрофірма "Шульц" і Городищенською районною державною адміністрацією строком на 5 років.

Кінцевий строк дії вищевказаного договору 24.09.2013 р.

Відповідно до пункту 8 договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, за умовами договору, орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З огляду на матеріали справи, ПСП "Агрофірма "Шульц" повідомило Городищенську районну державну адміністрацію в строки передбачені договором, а саме 17.05.2013 р.

Крім того, як вказують суди попередніх інстанцій, позивач неодноразово звертався до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з вирішенням питання щодо поновлення договору оренди, що підтверджується зверненнями долученими до матеріалів справи.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій взагалі не надали правової оцінки тому факту, що ПСП "Агрофірма "Шульц" продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди від 24.09.2008 р. та сплачувати орендну плату за землю.

В свою чергу, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у листі від 27.10.2014 р. №01-01-29/2610 Городищенська районна державна адміністрація, надаючи власні пояснення стосовно даного судового спору, фактично, не заперечує у продовженні договору оренди і зазначає, що рішення про поновлення договору оренди землі має право приймати виключено орендодавець, яким відповідач не є.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що при новому розгляді даної справи необхідно врахувати ту обставину, що орендар повідомляв орендодавця про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк у встановлені договором строк та строки передбачені приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ПСП "Агрофірма "Шульц" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 р. у справі № 925/1105/14 та рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова