2-57/2007p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Лизенко І.В.,
при секретарі Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисичанської міської громади в особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, який належить Спадкодавцю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 11.03.1957р., та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, що належить спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 22.9.1997р. Він проживав зі спадкодавцем однією сім'єю з 1992 року по день її смерті, вів спільне господарство, є єдиним спадкоємцем, спадщину прийняв, подавши заяву до Лисичанської ДНК про прийняття спадщини. Просив суд встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з 1992 року по день її смерті, визнати за ним право власності на спадкове майно.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що від голови вуличного комітету стало відомо, що позивач не проживав з померлою разом.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_3, яка у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача, позивач та ОСОБА_2 проживали разом то у будинку позивача, то у будинку ОСОБА_2, весь час були разом, жили як чоловік та дружина, позивач виконував чоловічу роботу на подвір'ї ОСОБА_2, ОСОБА_2 була господинею у будинку позивача, готувала їжу на обох. Коли вона стала проживати по сусідству 11 років тому, вони вже жили разом;
показання свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_2, позивач після смерті його дружини став проживати разом з ОСОБА_2, вони весь час були разом, жили то у будинку позивача, то у будинку ОСОБА_2, позивач будував їй паркан, проводив воду, навідував її у лікарні;
показання свідка ОСОБА_5., яка у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача, вона бачила як позивач та ОСОБА_2 разом працювали у городі, ходили на ринок, разом купували продукти, позивач виконував чоловічу роботу на подвір'ї ОСОБА_2, вони жили то у позивача, то у ОСОБА_2 як одна сім'я, в основному у будинку позивача. Завжди були разом, з якого часу не пам'ятає, але з 2000 року точно до смерті ОСОБА_2;
показання свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивача та ОСОБА_2, головою вуличного комітету ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач звернувся до нього за довідкою про те, що він проживав разом з ОСОБА_2, він відмовив позивачу, оскільки один раз розмовляв з ОСОБА_2, яка сказала, що поховати її нікому, бо з позивачем вони разом не живуть. Близьких родичів у ОСОБА_2 немає. Йому невідомо чи жили вони разом, чи вели спільне господарство, чи готувала ОСОБА_2 їжу позивачу, чи купували продукти, чи мали спільний бюджет;
показання свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_2, позивач та ОСОБА_2 ходили разом, їздили на його автомобілі, ОСОБА_2 готувала позивачу їжу, ходила до нього додому, позивач робив у неї ремонт. Їй невідомо чи мали вони спільний бюджет, чи були як чоловік та дружина;
показання свідка ОСОБА_8, яка у судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_2, знала її з 2003 року, до самої смерті ОСОБА_2 проживала одна, між нею та позивачем, на її думку, були дружні стосунки, ОСОБА_2 їй говорила, що допомагає позивачу по господарству, прала його речі, позивач допомагав їй на подвір'ї. Вона шукала людей, які її доглянули б, переїжджати до будинку позивача не бажала. Вона жила у своєму будинку, а позивач - у своєму. Свідку невідомо чи був у них спільний бюджет, чи робили вони спільні придбання, чи мали спільний побут;
показання свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні пояснила, що була сусідкою ОСОБА_2, позивач та ОСОБА_2 ходили один до одного, у одному будинку не жили, вона у їх будинках не була, ОСОБА_2 їй не розповідала про їх відносини;
показання свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивача, позивач та ОСОБА_2 проживали разом близько 7-8 років. Бачив їх на подвір'ї позивача та на подвір'ї ОСОБА_2. На його думку, вони жили як чоловік та дружина, так як спільно працювали на городі, постійно були разом. Йому невідомо чи мали спільний бюджет;
показання свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивача, позивач та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, працювали разом по господарству, вона прала його білизну, готувала йому їжу, білила його гараж, саджала квіти на його грядці, вони разом ходили до магазину, на ринок, у них була нормальна сім'я та добрі стосунки. Позивач будував у неї паркан, водопровід. В основному вони проживали у будинку позивача. Він був у будинку позивача та бачив особисті речі ОСОБА_2: капці, халат, інший одяг. Вони разом купували шифер для паркану на обидва подвір'я, доставкою якого займався позивач, ОСОБА_2 у розмові регулювала витрати позивача, тому вважає, що вони мали спільний бюджет. Організацією похорону займався позивач;
письмові докази: квитанції про сплату судових витрат, копія паспорта позивача, копія реєстраційного напису на документ про право особистої власності, довідка про смерть, довідка про належність нерухомого майна, рахунок-замовлення, довідка про визначення нормативної ціни земельної ділянки, копія державного акту про право приватної власності на землю, копія технічного паспорту будинку, копія договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, копія рішення виконкому Лисичанської міської ради від 05.05.1955р., копія свідоцтва про смерть, довідка про спадкоємців.
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16). Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, який належить спадкодавцю на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 11.03.1957р., та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, що належить спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 22.9.1997р. (а.с.6, 8, 11, 12, 13, 15).
Спадкоємців за законом попередніх черг у спадкодавця немає, позивач своєчасно звернувся до Лисичанської ДНК з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою (а.с.22).
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що позивач та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю з 1992 року по день смерті спадкодавця, оскільки спільно проживали переважно у будинку позивача, були пов'язані спільним побутом, мали спільний сімейний бюджет та взаємні права і обов'язки, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_10, ОСОБА_11 Факт ведення спільного господарства підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_7
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_8, ОСОБА_6 про те, що позивач та ОСОБА_2 не проживали однією сім'єю, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_10, ОСОБА_11, крім того їм невідомо чи був у них спільний бюджет, чи робили вони спільні придбання, чи мали спільний побут.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Оскільки у судовому засіданні підтвердився факт проживання однією сім'єю позивача та спадкодавця не менш як п'ять років до смерті ОСОБА_2, спадкоємці попередніх черг спадщину не приймали та за поясненнями свідків спадкоємців попередніх черг у ОСОБА_2 не було, позивач своєчасно звернувся до Лисичанської ДНК з заявою про прийняття спадщини, то за позивачем як за спадкоємцем за законом четвертої черги слід визнати право власності на спадкове майно.
На підставі викладеного, ст. ст.1222, 1223, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Лисичанської міської громади в особі управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради у галузі житлово-комунального господарства про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю з 1992 року до смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, вартістю 33981 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) гривня, та на земельну ділянку площею 610 м2, вартістю 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 21 копійка, за адресою: Луганська область АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня після його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: