Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

            28 квітня 2015 р.                                                     Справа № 805/923/15-а

приміщення суду за адресою:  84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

 Донецький окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014року за №0000973720, -

                                                   В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», звернувся з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014року за №0000973720.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом неправомірно було зроблено висновок про відсутність у позивача підстав для включення до складу податкового кредиту за серпень 2014року сум податку надодану вартість по контрагентам, що не задекларували свої податкові зобов’язання у відповідні податкові періоди, а саме: КП «Компанія «Вода Донбасу», ТОВ «Луга -НКС», ТОВ «Техноелектро», ТОВ «Донбасенергомаш», ТОВ «ДОГЦ» на загальну суму 47139грн. Зазначене в свою чергу призвело до зменшення відповідачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу за вересень 2014року в розмірі 47139грн.

Позивач зазначив, що при формуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014року та податкового кредиту за серпень 2014року ним виконані всі приписи п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України. Зазначив, що реальність господарських операцій по виконанню правочинів з вищезазазначеними контрагентами підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, журналами видачі довіреностей особам, платіжними дорученнями, картками складського обліку, прибутковими ордерами, видатковими накладними та ін.

Представник позивача в судове зсідання не з’явився, надав суду клопотання від 27.04.2015року про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив наступне.

По-перше: перевіркою формування податкового кредиту за серпень 2014року встановлено, що відповідно до Додатку №5 та Реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 47139грн. по податковим накладним, отриманим від наступних постачальників: КП «Компанія «Вода Донбасу» на суму ПДВ 11228,68грн., ТОВ «Луга -НКС» на суму ПДВ 16391,37грн., ТОВ «Техно-електро» на суму ПДВ 13526,05грн., ТОВ «Донбасенергомаш» на суму ПДВ 1739,2грн., ТОВ «ДОГЦ» на суму ПДВ 4253,32грн.,  які  податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2014року до податкового органу не надавали, та суму податкових зобов’язань не задекларували.

По-друге: позивачем не враховано, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов’язання продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов’язаннях контрагента. Відповідач зазначив, що Податковим кодексом України встановлено прямий взаємозв’язок між податковим кредитом з ПДВ платника податку та податковим зобов’язанням його контрагента: у разі недекларування податкових зобов’язань – відсутнє право на податковий кредит.

Просив відмовити в позовних вимогах.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

ТОВ «ДТЕК Східенерго» зареєстровано в якості юридичної особи  17.12.2001року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с.47), підприємство зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підстерджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за №200048316 від 01.06.2012року.  

Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку правомірності нарахування задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2014року. За результатами перевірки складено акт від 19.11.2014року за №1354/28-10-37-10/31831942, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту у серпні 2014 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 47139грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вересні 2014року в розмірі 47139грн.

Не погодившись з висновками первірки, що викладені в акті від 19.11.2014року за №1354/28-10-37-10/31831942, позивачем були надані податковому органу заперечення на акт перевірки від 03.12.2014року за №13/2056.

Згідно відповіді податкового органу від 16.12.2014року за №22781/10/28-10-37-20-16 висновки акта перевірки були залишені без змін.  

З урахуванням розгляду заперечень на акт перевірки, податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 18.12.2014року за №0000973720 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47139грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 23569,50грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 18.12.2014року за №0000973720, підприємством було подано скаргу від 24.12.2014року за №13/2161 до Державної фіскальної служби України. Рішенням про результати розгляду скарги від 19.02.2015року податковий органо повідомив позивача про залишення скарги без задоволення.  

Судом встановлено, що між позивачем  та  Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» було укладено договір про надання послуг з водопостачання від 25.01.2013року за №39, за умовами якого виробник (КП «Компанія «Вода Донбасу») зобов’язується виконувати забір технічної води з закріплених водних об’єктів та передавати її через свої магістральні водоводи споживачу (позивач) в об’ємах, згідно щомісячному графіку в межах дозволу на спеціальне водокористування, що мається у споживача, а споживач зобов’язується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені зазначеним договором. До зазначеного договору сторонами було додано протокол розбіжностей від 28.01.2013року.   

Факт виконання сторонами умов Договору від 25.01.2013року за №39 підтверджується актом про виконання послуг від 25.08.2014року, прибутковим ордером від 25.08.2014року за №5001739071, актом приймання-передавання від 26.08.2014року.

Для формування податкового кредиту по вищевказаній операції Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» були виписані наступні податкові накладні: від 19.08.2014року за №9/07 на суму 33162,70грн., в тому числі ПДВ у розмірі 5527,12грн., від 25.08.2014року за №28/07 на суму 32985,79грн., в тому числі ПДВ у розмірі 32985,79грн., від 26.08.2014року за №34/07 на суму 1223,58грн., в тому числі ПДВ у розмірі 203,93грн., які була відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014року.

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2014року за №306008 на суму 34209,37грн., в тому числі ПДВ у розмірі 5701,56грн., від 19.08.2014року за №303366 на суму 33162,70грн., в тому числі ПДВ 5527,12грн.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Луга-НКС» було укладено договір про виконання послуг №Л365 від 07.07.2014року, у відповідності до якого позивачу надавались послуги у вигляді виконання перевірочних розрахунків на статичну та циклічну міцність  деаераторів, підігрівачів високого та низького тиску. Додатками до Договору є технічна програма на виконання робіт, протокол угоди про договірну ціну за виконані послуги (роботи), калькуляція на виконання робіт, технологічна карта на виконання робіт, календарний план на виконання робіт.

Так, на підтвердження надання послуг за договором №Л365 від 07.07.2014року сторонами складено акт прийому наданих послуг від 28.08.2014року, в якому сторони зазначили, що послуги надані в серпні 2014року на суму 98348,23грн., в тому числі ПДВ 16391,37грн.

Для формування податкового кредиту по вищевказаній операції ТОВ «Луга-НКС» було виписано податкову накладну від 28.08.2014року за №1 на суму 98348,23грн., в тому числі ПДВ 16391,37грн.

Розрахунки за договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням за №328635 від 14.01.2015року на суму 98348,23грн., в тому числі ПДВ 16391,37грн.

Також, між позивачем та ТОВ «Техно-електро» було укладено Договір підряду за №К 436 від 23.05.2014року, за умовами якого підрядник (ТОВ «Техно-електро») зобов’язується надати послуги по виконанню робіт з ремонту електродвигуна 6 кВ ШМ -4А з використанням власних матеріалів. Додатком 1 до Договру є перелік послуг, що необхідно виконати за умовами Договру та Договірна ціна за виконані послуги.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2014року від 12.08.2014року, який підписано сторонами та скріплено печаткою підприємств.

За для формування податкового кредиту по вищевказаній операції ТОВ «Техно-електро»  було виписано податкову накладну від 12.08.2014року за №1 на суму 81156,32грн., яка була відображена позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014року.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 09.01.2015року за №328505 на суму 81156,32грн., в тому числі ПДВ 13526,05грн.

Окрім того, між позивачем та ТОВ «Донбасенергомаш» було укладено Договір постачання від 28.03.2014року за №Л183, за умовами якого постачальник (ТОВ «Донбасенергомаш») зобов’язується надати у власність покупця (позивач) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, що зазначені у специфікаціях, які є невідємною часткою Договору.

Факт виконання сторонами умов Договору від 28.03.2014року за №Л183 підтверджується видатковою накладною від 04.08.2014року за №РН 0000049-2 на суму 7195,20грн., в тому числі ПДВ 1199,20грн., прибутковим ордером від 04.08.2014року за №5001715844, карткою складського обліку матеріалів, видатковою накладною від 04.08.2014року за №РН 0000056 на суму 3240,00грн., прибутковим ордером від  04.08.2014року за №5001722113, карткою складського обліку матеріалів, книгою реєстрації доручень.

За для формування податкового кредиту по вищевказаній операції ТОВ «Донбасенергомаш» були виписані наступні податкові накладні: від 04.08.2014року за №1 на суму 7195,20грн., в тому числі ПДВ 1199,20грн., від 04.08.2014року за №2 на суму 3240,00грн., в тому числі ПДВ 540,00грн.,  які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014року.

Розрахунки між сторонами за Договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.12.2014року за №321932 на суму 17599,20грн., від 09.01.2015року за №328779 на суму 11720,71грн.

Також, між позивачем та Державним підприємством «Донецький обласний геодезичний центр» було укладено Договір про надання послуг за №442-ВЭ від 15.05.2014року, за умовами якого виконавець (ДП «Донецький обласний геодезичний центр») зобов’язується надати замовнику (позивач) послуги по вимірах об’ємів вугільної продукції на складах палива відокремлених підрозділів замовника ВП «Зуївська ТЕС», ВП «Курахівська ТЕС», ВП «Луганська ТЕС», а замовник зобов’язується оплатити послуги в порядку та строки, що передбачені договором. Невідємною частиною договору є Додатки №№1-4 та калькуляції про надання послуг.

Факт виконання сторонами умов Договору за №442-ВЭ від 15.05.2014року підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 09.07.2014року за №ОУ-0000293, актом здачі-прийняття робіт від 09.07.2014року за №ОУ-0000294.

За для формування податкового кредиту по вищевказаній операції Державним підприємством «Донецький обласний геодезичний центр» були виписані наступні податкові накладні: від 09.07.2014року за №3 на суму 12342,92грн., в тому числі ПДВ 2057,15грн., від 09.07.2014року за №4 на суму 13177,04грн., в тому числі ПДВ 2196,17грн., які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014року.

Розрахунки між сторонами за Договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.02.2015року за №333351 на суму 25519,96грн., від 11.02.2015року за №334732 на суму 35045,74грн.      

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що позивачем надані суду письмові докази, що підтверджують здійснення та реальність господарських операцій з контрагентами КП «Компанія «Вода Донбасу» на суму ПДВ 11228,68грн., ТОВ «Луга -НКС» на суму ПДВ 16391,37грн., ТОВ «Техно-електро» на суму ПДВ 13526,05грн., ТОВ «Донбасенергомаш» на суму ПДВ 1739,2грн., ТОВ «ДОГЦ» на суму ПДВ 4253,32грн. за зазначеними вище договорами, що в розумінні ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  є первинними документами.

З аналізу наведених норм, вбачається, що діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов’язання продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит на підставі наступного.

Згідно п.п.201.9 ст.201 Податкового кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому, підприємства – постачальникі є платниками податку на додану вартість та не звільнені від сплати податку за рішенням суду.

Іншої норми, стосовно не надання покупцю товарів/послуг права на віднесення сум податку до податкового кредиту за наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, у тому числі податкові накладні,

Податковий кодекс України не містить.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі податкові накладні, платіжні доручення, специфікації, видаткові накладні, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо заниження позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 47139грн. за період вересень 2014року по взаємовідносинам з контрагентами КП «Компанія «Вода Донбасу» на суму ПДВ 11228,68грн., ТОВ «Луга -НКС» на суму ПДВ 16391,37грн., ТОВ «Техно-електро» на суму ПДВ 13526,05грн., ТОВ «Донбасенергомаш» на суму ПДВ 1739,2грн., ТОВ «ДОГЦ» на суму ПДВ 4253,32грн..

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 18.12.2014року за №0000973720 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47139грн. та нараховання штрафних санкцій в розмірі 23569,50грн. винесено безпідставно та необгрунтовано, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.   

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що  відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення – рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню           

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу  адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

              

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014року за №0000973720 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18.12.2014року за №0000973720, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014року  на загальну суму 70708,50грн., з яких основний платіж 47139грн., штрафні (фінансові) санкції 23569,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд.11, код ЄДРПОУ 31831942) судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн.70коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          

          Суддя                                                                            Галатіна О.О.