ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2015 року № 826/874/15

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративний позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач 1, Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2, Фонд), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43915, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року (суддя Клочкова Н.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Нагорянським С.І. та призначено судове засідання на 19 травня 2015 року.

У судовому засіданні 19 травня 2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. в судове засідання 19 травня 2015 року не прибули, про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 19 травня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" №43915, згідно п.п. 1.1. якого, Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 195000,00 грн. (Вклад) тимчасове строкове користування на строк до 04 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. п. 2.3.1. Договору, Вкладник зобов'язується протягом трьох днів з дати укладення Договору внести готівкою або безготівковим шляхом суму вкладу на вкладний (депозитний) рахунок. Внесення суми вкладу оформлюється відповідним розрахунково-касовим документом, який підтверджує внесення (перерахування) грошових коштів та зберігається у Вкладника.

Згідно наданої позивачем квитанції № TR.58220.797.436 від 04 липня 2014 року, на вкладний рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в сумі 195000,00 грн.; призначення платежу - надходження коштів за депозитною угодою № 43915 від 04 липня 2014 року.

Підпунктом 2.1.2 Договору передбачено, що Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні Вкладника до Банку за отриманням Вкладу, або в день розірвання Договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані, але несплачені проценти, шляхом, передбаченим чинним законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

13 листопада 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 119, яким вирішено: розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року; призначити Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно.

Як зазначив позивач в адміністративному позову, відповідно до відомостей, розташованих на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банком-агентом, що здійснює виплату коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

У зв'язку з отриманням інформації про відсутність позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи Фонду з проханням роз'яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за вкладом.

Листом від 11 грудня 2014 року № 001/759 Уповноважена особа Фонду повідомила про те, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 04 липня 2014 року №43915, а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону №4452-VI, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

В силу ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У відповідності до частин 5 та 6 ст. 27 Закону №4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до Закону №4452-VI розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14).

Згідно пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Згідно п. 6 Положення № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Крім того, в силу частин 2, 3 та 5 ст. 38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того, згідно частин 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено, що на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону №4452 наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 30 жовтня 2014 року № 34 було створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

За результатами роботи Комісії Тимчасової адміністрації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", 10 листопада 2014 року складено протокол засідання щодо визнання нікчемними вкладів, на якому було здійснено розгляд правочинів з метою визнання їх нікчемними, у зв'язку з тим, що вони мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

18 листопада 2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончаровим С.І. прийнято наказ № 6, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, у тому числі договір укладений між ОСОБА_3 з ПАТ «КБ «УФС» від 04 липня 2014 року №43915.

Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 237/14 погоджено рішення Уповноваженої особи Фонду на тимчасову ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І. про тимчасове обмеження (заблокування) виплати по деяким записам у базі даних вкладників Банку з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду; рекомендовано Уповноваженій особі звернутись до правоохоронних органів із заявою про виявлені факти збільшення гарантованої суми вкладу.

Як зазначив у запереченнях на адміністративний позов відповідач 1, під час перевірки комісією було встановлено, що реальних коштів позивачем на вкладний рахунок не вносилось, операції по внесенню коштів здійснювались шляхом внесення інформації до бази даних вкладників.

Крім того, під час перевірки комісією було встановлено, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» (розподілу) депозитних рахунків інших клієнтів, на яких була розміщена значна сума коштів, загальний розмір якої складав 6902047,66 грн. Впродовж кількох днів з інтервалом в десятки хвилин було зареєстровано внесення та зняття значних обсягів готівкових коштів, більшість операцій була проведена в післяопераційний час, який був встановлений до 16:30 год.

Враховуючи наведене, відповідач 1 дійшов висновку про те, що метою укладання договору між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" було штучне створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати кошти за вкладом.

Як було зазначено вище, Уповноважена особа Фонду листом повідомила позивача, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 04 липня 2014 року №43915, а також операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України. Також, в листі відповідач 1 посилався на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем 1 надано належні докази, які підтверджують вжиття ним всіх необхідних заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, як того вимагає ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, посилання позивача стосовно неправомірності дій відповідача 1 по встановленню нікчемності правочину не знайшло свого відображення в ході розгляду справи, оскільки Уповноважена особа Фонду діяла на підставі та в межах чинного законодавства.

Крім того, під час судового розгляду справи позивачем, на підтвердження своєї позиції, не було надано доказів оскарження нікчемності правочину в порядку цивільного процесуального законодавства.

Судом встановлено, що у зв'язку із зазначеними обставинами, 26 листопада 2014 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаров С.І. звернувся до Міністра внутрішніх справ України із заявою про те, що в період з 26 червня 2014 року по 15 липня 2014 року Банком були здійснені незаконні операції на загальну суму 151 млн. грн., зокрема, в частині залучення коштів на рахунки фізичних осіб через касу Банку.

Відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 та розпочато досудове розслідування.

При цьому, як зазначив представник відповідача 1 у письмових запереченнях, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" правочин також є предметом зазначеного кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що позивачем, у свою чергу, не надано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно з'ясування підстав внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та у разі такого з'ясування (на думку позивача) недостатності таких підстав, оскарження в порядку кримінального провадження.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів справи, суд встановив, що твердження відповідача 1 стосовно нікчемності правочину від 04 липня 2014 року № 43915 підтверджені матеріалами справи, а позивачем у свою чергу не надано достатніх та належних доказів для спростування зазначених висновків відповідача 1.

З огляду на те, що Уповноваженою особою Фонду у відповідності до вимог чинного законодавства було визнано нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року № 43915, укладеного між позивачем та Банком, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду правомірно не включено позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, за вкладом за Договором банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" від 04 липня 2014 року № 43915 за рахунок Фонду та про зобов'язання відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за Договором банківського вкладу у розмірі 200000,00 грн. за рахунок Фонду, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак інформація про позивача не була включена до зазначеного Переліку.

Тобто, суд зазначає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників є передчасним, оскільки в порядку адміністративного судочинства захисту підлягає лише порушене право особи.

Оскільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаровим С.І. доведено наявність законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників, як наслідок, Фондом правомірно не включено позивача до загального реєстру вкладників та не відшкодовано кошти за рахунок Фонду.

Крім того, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найдоцільнішим за даних обставин.

При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що затвердження Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, а тому вимоги щодо зобов'язання включити позивача до зазначеного реєстру розцінюється судом як втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Нагорянський