2-52/2007p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Паршиковій Н.А.,
з участю представника позивача ОСОБА_7,
представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 27.09.2005 року між ним та відповідачем було укладено договір завдатку, за яким відповідач зобов'язалася продати йому до 31.12.2005р. квартиру АДРЕСА_1 за 7905 грн., що еквівалентно 1550 доларів США, а він у якості завдатку за договором купівлі-продажу квартири передав, а відповідач прийняла 5100 грн., що еквівалентно 1000 доларів США. Між ними також було укладено договір найму житлового приміщення на три місяці до 27.12.2005р., за яким він вселився до зазначеної квартири та проживає у ній, сплачуючи за комунальні послуги. Відповідно до п. З договору завдатку у випадку його невиконання у зв'язку з відмовою сторони від складання договору купівлі-продажу квартири відповідач повинна сплатити йому 10200 грн. у встановлений договором завдатку термін відповідач квартиру йому не продала, оскільки не мала правовстановлюючих документів, до цього часу відповідач зобов'язання не виконала. Просив суд стягнути з відповідача на його користь завдаток у сумі 5100 грн., додаткову суму у розмірі завдатку 5100 грн., витрати у сумі 30 грн., витрати на правову допомогу у сумі 50 грн.
Ухвалою Лисичанського міського суду від 08.11.2006р. до участі у справі залучена ОСОБА_3 у якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача завдаток у сумі 5100 грн. та судові витрати у справі, пояснивши, що у вересні 2005 року домовився з відповідачем про купівлю квартири, але договір купівлі-продажу відразу укладений не був через відсутність у відповідача документів, які вона повинна була підготувати до продажу до 31.12.2005 року. 27.09.2005р. з відповідачем уклали договір завдатку, за яким він передав відповідачу завдаток у сумі 1000 доларів США, що еквівалентно 5100 грн., вартість квартири визначили у 1550 доларів США. 27.09.2005р. між ним та відповідачем також був укладений договір найму житлового приміщення у даній квартирі, на підставі якого він вселився до квартири АДРЕСА_1. До 31.12.2005р. договір купівлі-продажу квартири укладений не був, відповідач до нотаріуса його не запрошувала з невідомих йому причин. У січні 2006 року вийшли з ладу труби водопостачання у сусідній квартирі, внаслідок чого було затоплено підвальне приміщення квартири відповідача, у квартирі з'явилася сирість, не працювало опалення, у лютому 2006 року відключили водопровід. 07 березня 2006 року він повідомив відповідача, що нею не виконані умови договору завдатку, тому просив повернути суму завдатку. Оскільки відповідачем завдаток не був повернутий, він не мав іншого житла, займався його пошуками, то проживав у квартирі відповідача до 20.08.2006р. Просив суд стягнути з відповідача завдаток у сумі 5100 грн., судові витрати у сумі 30 грн., витрати на правову допомогу у сумі 50 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, підтримав пояснення позивача, доповнивши, що договір купівлі-продажу квартири не був укладений з вини відповідача, оскільки вона не повідомила позивача при укладенні договору завдатку, що не є власницею квартири та їй необхідно прийняти спадщину, не надала ці документа, до 31.12.2005р., не повідомила позивача про незадовільний стан каналізації, що протікає покрівля. Просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнала у повному обсязі, про наслідки визнання позову судом попереджена.
Представник відповідача підтримала позицію відповідача.
Третя особа у судовому засідання проти задоволення зменшених позовних вимог не заперечувала.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що працює разом з відповідачем, у 2006 році за місцем їх роботи приходив позивач зі співмешканкою та просив відповідача надати строк для виплати грошей за квартиру, при їх розмові вона не була присутня;
показання свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що мешкає по сусідству з квартирою відповідача, відповідач часто приходила до неї, щоб вона передала позивачу записку з пропозицією зустрітися. Так як квартира була зачинена, вона залишала записки у дверях. З березня 2006 року ОСОБА_2 хотіла виселити позивача з квартири, позивач та його співмешканка обіцяли звільнити приміщення;
письмові докази: квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, копія договору завдатку, копія договору найму житла, копія акту КСП «Лисичанськводоканал» від 15.02.2006р., копія посвідчення позивача, копія поштового повідомлення, довідка про розмір витрат на правову допомогу, копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виписка з домової книги, копія попередження про виселення, копія рішення Лисичанського міського суду від 04.01.2006р., копія довідки про інвалідність позивача, поштові повідомлення про отримання відповідачем листа позивача, копія листа позивача до відповідача від 07.03.2006р.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами 27 вересня 2005 року було укладено у письмовій формі договір завдатку (а.с.4), за яким позивач передав, а відповідач прийняла 5100 грн., що еквівалентно 1000 доларів США, у рахунок 7905 грн., що еквівалентно 1550 доларів США, що повинні бути сплачені за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчення договору купівлі-продажу повинно здійснитися до 31.12.2005 року, сума продажу 1550 доларів США змінюватися не повинна, сторони зобов'язалися у разі невиконання договору з відмовою від складання договору купівлі-продажу сплатити іншій стороні 10200 грн., тобто подвійну суму завдатку, що еквівалентно 2000 доларів США.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, оскільки між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу квартири, між ними не існувало зобов'язання за цим договором, враховуючи, що завдатком забезпечуються зобов'язання, що вже існують між сторонами, то фактично позивачем було передано відповідачу 5100 грн. у якості авансу в рахунок оплати вартості квартири, який повинен бути повернутий позивачу.
Отже, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн., витрати позивача на правову допомогу у сумі 50 грн., а також, оскільки позивач як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5100 (п'ять тисяч сто) гривень, а також витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 (тридцять) гривень, витрати позивача на правову допомогу у сумі 50 (п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.
Суддя: