Справа № 1-162/11 р.

1/2421/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Овсієнка В. В.

при секретарі Дем’яненко Л.В.

з участю прокурора Ульянкіна О.І.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, а мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженої, непрацюючої, не судимої,

за ч. 3 ст. 191 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_7, працівника ТОВ «Енергопромтранс», мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого,

за ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 191 КК України

встановив:

ОСОБА_2 перебуваючи на посаді майстра виробничої дільниці цеху тягових двигунів ВАТ НВП «Смілянський електромеханічний завод», що розташований по вул. Коробейника, 1, в м. Сміла, будучи службовою особою, згідно посадової інструкції відповідальною за схоронність майнових цінностей, за попередньою змовою про привласнення чужого майна з ОСОБА_3, що працював слюсарем на ВАТ НВП «Смілянський електромеханічний завод» та мав доступ до приміщень на території підприємства, 14 березня 2011 року, умисно з корисливою метою не оприбуткувала 614 кг. лому міді, який утворився внаслідок технологічного процесу по розбору тягових двигунів і належить ВАТ НВП «СЕМЗ», діючи послідовно з 14 по 15 березня 2011 року створила умови щодо безперешкодного переміщення із виробничого цеху ОСОБА_3 прихованого нею 614 кг. лому міді, яке останній, діючи за єдиним із ОСОБА_2 наміром переховував у бойлерному приміщенні, а 16 березня 2011 року близько 22 год. 30 хв. перекинув через паркан за територію ВАТ НВП «СЕМЗ» 614 кг. лому міді, чим заподіяли ВАТ НВП «Смілянський електромеханічний завод» матеріальну шкоду на загальну суму 28999 гривень 30 копійок.

Підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину визнала повністю і показала, що дійсно працюючи на посаді майстра виробничої дільниці цеху тягових двигунів ВАТ НВП «СЕМЗ» домовилась з слюсарем цього ж підприємства ОСОБА_3 про крадіжку лому міді, щодо якого вона несе відповідальність за його збереження. Для цього вона протягом 14 та 15 березня 2011 року створила умови, за яких ОСОБА_3 безперешкодно виніс з цеху близько 600 кг. лому міді, але куди він виніс, вона не знала, а лише після здачі ОСОБА_3 лому міді на металобрухт вони мали б розділити виручені гроші, але дізнавшись, що ОСОБА_3 затримали працівники охорони підприємства, вона зізналася про свою участь у крадіжці. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і показав, що дійсно працюючи на посаді слюсара ВАТ НВП «СЕМЗ» домовився з майстром виробничої дільниці цеху тягових двигунів цього ж підприємства ОСОБА_2 про крадіжку лому міді. Для цього він протягом 14 та 15 березня 2011 року з дозволу останньої безперешкодно виніс з цеху близько 600 кг. лому міді у приміщення бойлерної, а пізніше попакувавши у мішки перекинув викрадений лом міді за огорожу підприємства, був затриманий працівники охорони. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання підсудних відповідають дійсним обставинам справи і ними не оспорюються.

Крім визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими відповідно до ч.3 ст.299 КПК України

Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст.191 КК України, оскільки вона привласнила чуже майно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст.191 КК України, оскільки він привласнив чуже майно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб (співвиконавець).

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а також особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи позитивно, як пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому злочині, вважає що її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і найбільш доцільно обравши покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права, обіймати посади пов’язані з обліком, зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, звільнити її від відбування покарання в частині основного покарання з випробуванням іспитовим строком.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину та особу підсудного, який працює, характеризується за місцем проживання та роботи позитивно, як пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття його у вчиненому злочині та те, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і найбільш доцільно обравши покарання у виді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком.

Оскільки ОСОБА_3 був співучасником злочину не пов’язаного з його посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю йому не може бути призначене.

Оскільки по справі були призначені і проведені судово-трасологічні та судово-дактилоскопічні експертизи, то їх вартість в сумі 844 гривні 20 копійок слід стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях на користь експертної установи.

Долю речових доказів вирішити згідно з ст.81 КПК України .

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 т. 191 КК України і призначити їй покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з обліком, зберіганням та розпорядженням матеріальними цінностями на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України і призначити йому покарання – 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засуджених не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 час тримання його під вартою в ІТТ Смілянського МВ УМВС у Черкаській області з 28 березня 2011 року по 31 березня 2011 року.

Запобіжний захід засудженим залишити дотеперішній – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати по оплаті вартості експертиз по 422 гривні 10 копійок з кожного /а.с.136,149,159,169/.

Речові докази по справі: 19 мішків з ломом міді загальною вагою 614 кг., залишити у ВАТ НВП «СЕМЗ», відрізок липкою стрічки зі слідами тканини, два відрізки зі слідами папілярних ліній, фотознімок низу взуття три уламки міді, взуття ОСОБА_3 – знищити, як таке, що не має матеріальної цінності /а.с.218/.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В. В. Овсієнко