БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-443/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17»листопада 2008 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого: судді - Пошкурлата О.М. ,

при секретарі - Краснощокій Н.А.,

за участю прокурора - Костенка Р.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника інтересів потерпілого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сомкова Долина, Переяслів-Хмельницького району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Стріла», м. Київ, мешканця АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

підсудний по справі ОСОБА_4 , допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.

Так, 31 серпня 2008 року, близько 21 год., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN Caddy», тип вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, і яким він

2

керує за дорученням, рухаючись в темну пору доби по автодорозі «Київ-Чернігів-Н.Яриловичі» у напрямку м. Київ, на ділянці 45 км+680 м зазначеної дороги, в межах населеного пункту с Залісся, Броварського району, Київської області, не дотримав безпечної дистанції, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.3 б Правил дорожнього руху України, згідно якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на ї зміни, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного, для інших учасників руху, об»їзду перешкоди», скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2102, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у попутному напрямку та зупинив зазначений автомобіль перед виконанням маневру повороту ліворуч.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пасажири автомобіля ВАЗ-2102, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_1, отримали тілесні ушкодження, відповідно до висновків експерта за № 115/143 від 16.09.08 та за № 176 від 25.10.08, у вигляді: «закритого перелому верхньої гілки лонної кістки без зміщення відламків» і у вигляді «закритого перелому лівої ключиці в середній третині», що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров»я.

Грубе порушення підсудним ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3 б, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, знаходяться в причинному зв'язку з отриманням потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило отримання потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку, визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся.

3

Судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, за яких трапилася дорожньо-транспортна подія, й обставин отримання потерпілими тілесних ушкоджень. При цьому з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Так, підсудний ОСОБА_4 суду показав, що 31.08.08, близько 21 год. керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN Caddy», тип вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, і яким він керує за дорученням, та рухався по автодорозі «Київ-Чернігів-Н.Яриловичі». автомобіль під його керуванням рухався у лівій смузі руху зі швидкістю близько 75 км/год. Попереду нього, в лівій смузі руху, в попутному з ним напрямку рухався автомобіль марки «ВАЗ», в якому були ввімкнені габаритні вогні. Відстань між зазначеними автомобілями була близько 150 м. В правій смузі руху рухався автомобіль марки «ГАЗ». В момент руху він відволікся від керування транспортним засобом, оскільки намагався підкурити сигарету, проте запальничка впала з його рук на підлогу, а тому він почав таку шукати, не дивлячись при цьому на дорогу. Коли підняв очі та подивився на дорогу, то помітив попереду себе на невеликій відстані легковий автомобіль «ВАЗ», який стояв у лівій крайній смузі з ввімкненим лівим покажчиком повороту. Зрозумів, що не встигне загальмувати, а також змінити напрямок руху, оскільки з правого від нього боку рухався вантажний автомобіль «ГАЗ», здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ». Удар прийшовся у задню праву частину зазначеного автомобіля. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля Ваз отримали тілесні ушкодження.

Свою вину у скоєному визнає повністю, щиро розкаюється.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_4 , які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило отримання потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_1 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, на думку суду, містять склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Про обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ОСОБА_4 послідовно дав покази, які узгоджуються між собою і які сумнівів у своїй достовірності не викликають.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 суд визнає, як щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування завданого збитку.

4

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні, не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує також сукупність всіх обставин вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, те, що за місцем роботи та проживання характеризується позитивно ( а.с. 84, 85), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 86), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 83), думку потерпілих, які не наполягають на суворому покарання підсудного.

Виходячи з наведеного суд вважає, за вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, необхідно призначити покарання у виді обмеження волі без позбавлення його права керувати всіма видами транспортних засобів, зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку, якщо протягом якого підсудний не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Саме таким покаранням буде досягнута мета, передбачена ст. 50 КК України, і саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 й попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_4 не є особою небезпечною для суспільства, а тому знаходить за можливе виправлення його та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Судові витрати - відсутні.

За змістом ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком суду, при цьому речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Речові докази, що проходять по справі: автомобілі «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «VOLKSWAGEN Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - залишити в їх законному володінні та користуванні.

В судовому засіданні представником інтересів потерпілого ОСОБА_7 подано заяву про залишення позову, в частині відшкодування витрат за лікарняними листами та різниці у втраченому заробітку, без розгляду. Окрім цього, представник інтересів потерпілого відмовилася від позову, що стосується стягнення заподіяної шкоди за понесене потерпілим лікування і моральної шкоди, в зв'язку з добровільним відшкодуванням такого підсудним по справі. Зазначена заява судом прийнята, як така, що не суперечить вимогам закону.

5

Суд вважає, що підлягає до задоволення заявлений прокурором позов щодо стягнення з підсудного в користь держави витрати, пов'язані з лікуванням потерпілих по справі, оскільки такий позов підсудним визнаний у повному обсязі.

В зв'язку з відшкодуванням підсудним заподіяної шкоди потерпілим суд вважає постанову заступника начальника СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області про накладення арешту на майно - скасувати.

Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд застосований відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві, до набрання вироком суду законної сили - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у_ виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом ОСОБА_4 - звільнити, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, які суд покладає на засудженого.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, після набрання вироком законної сили, покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки;

- попросити публічно пробачення у потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_1; - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили у виді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

Судові витрати - відсутні.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави в особі фінансового управління Кролевецької районної державної адміністрації (м. Кролевець, Сумської області, р/р 35418001001257 в УДК м. Суми, МФО 837013, код 02007549) 977, 74 грн., як кошти, витрачені на лікування ОСОБА_1

6

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави в особі фінансового управління Броварської районної державної адміністрації (07401, м. Бровари, Київської області, вул. . Незалежності, 3, р/р 35419002000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497) 1234, 94 грн., як кошти, витрачені на лікування ОСОБА_7

Речові докази, що проходять по справі: автомобілі «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «VOLKSWAGEN Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - залишити в їх законному володінні та користуванні.

У відповідності до ст. 126, 324 КПК України, постанову заступника начальника СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області від 24 жовтня 2008 року (а.с. 158-159) про накладення арешту на майно, а саме, на належний ОСОБА_4 автомобіль марки «БМВ 525 І», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 - скасувати, в зв'язку з відшкодуванням ОСОБА_4 заподіяної шкоди потерпілим, про що повідомити начальника Броварського МРЕВ ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області та Броварського міжрайонного прокурора.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.