Справа № 2 -211/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 січня 2007 р. Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді                            Петкова В. П.

при секретарі                                    Дуніній А. Г.

позивача                                           ОСОБА_1                                                                            представника позивача                                           ОСОБА_6

відповідача                                        ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Знам'янка Кірово­градської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 801 грн. 32 коп. і моральної шкоди в сумі 15000 грн., завданих злочином, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд і просить суд постано­вити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 завдані злочином матеріальну шкоду в сумі 801 грн. 32 коп. і моральну шкоду в сумі 15000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги змінила і просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 875 грн. 30 коп. із них ,245, 91 грн. - витрати на придбання ліків і препаратів, 542, 74 грн. - витрати на посилене харчування, 57, 25 грн. -витрат на проїзд в автобусі і таксі30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 500 грн. витрат на правову допомогу, моральну шкоду в сумі 15000 грн., і в обґрунтування своїх позовних вимог суду пояснила, що 11 березня 2005 p., приблизно 0 20.00 годині ОСОБА_3 у дворі школи ІНФОРМАЦІЯ_1 безпричинно наніс декілька ударів в область голови її неповнолітньому ОСОБА_2, який знаходився у дворі вказаної школи з ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Внаслідок нанесених ударів її син отримав тілесні ушкодження у вигляді : ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому кіс­ток носу, гематом обличчя, волосяної частини голови, які відносяться до категорії лег­ких. В зв'язку отриманими травмами її син знаходився на стаціонарному лікування у Знам'янській ЦРЛ з 12.03.по 24.03.2005 року. Перебуваючи у лікарні її син потребував посиленого харчування з підвищеним вмістом білків і вітамінів на протязі всього курсу лікування з 12.03. по 24.03.2005 року, що підтверджується довідкою Знам'янської ЦРЛ і накладними магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» на суму 542, 74 грн.

З моменту нанесення її сину тілесних ушкоджень і до виписки його із Знам'янської ЦРЛ на проїзд у громадському транспорті з дому і до лікарні, і у зворотно­му напрямку на, що вона витратила 57 грн. 25 коп.

Вважає, що своїми неправомірними (злочинними) діями відповідач завдав їй мате­ріальну шкоду в сумі 845 грн. 90 коп.

В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями її син зазнав моральних страж­дань, які виразилися в тому, що він переніс сильний фізичний біль і змушений тривалий час знаходитися на стаціонарному лікуванні, під загрозою виявився вступ до ВУЗу, він втратив нормальні життєві зв'язки і йому необхідно було прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. Протиправними діями відповідача були порушені його жит­тєві зв'язки. Негативні емоції, переживання вплинули на спокій і стан його здоров'я. Мо­ральну шкоду оцінює в сумі 15000 грн.

Постановою судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.09.2005 р. кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України була закрита на підставі п. «б» ст. 1 Закону Украї­ни «Про амністію» від 31.05.2005 р.

Відповідач в судовому засіданні позовні визнав частково і в заперечення пояснив, що 11.03.2005 р. приблизно о 20.00 годині він проводив з дітьми спортивні заняття, дітей було десь 40 дітей. Приблизно о 20 год. 30 хв. він почув біля вікна спортивного залу якусь розмову і побачив групу людей - 2 хлопця і дівчину, він почув образливі слова в свою адресу, вони сміялися, вигукували. Він терпів хвилин 5, а потім одягнувся і вийшов на вулицю. Два хлопці і дівчина стояли осторонь, він не міг визначити їх роки, бо дуло темно. Він їм зробив зауваження, вони відповіли йому нецензурними словами, в руках одного із хлопців була бутила пива, тоді він підійшов до хлопців і почалася сварка, яка переросла в бійку, потім повернувся у спортзал. Через невеликий проміжок часу при­йшов батько ОСОБА_2 і на очах у батьків, і дітей витягнув його за одяг у коридор, і рукою наніс два удари в обличчя.. Потім прийшли працівники міліції він написав пояснення. Коли йому стало відомо, що ОСОБА_2 знаходиться у лікарні він приходив до матері до­дому і пропонував гроші на ліки, тому згодний відшкодувати завдану матеріальну шкоду, а в частині стягнення завданої моральної шкоди позов не визнає.

Вважає, що своїми діями моральну шкоду ОСОБА_2 він не завдавав.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши ма­теріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив, що 11 березня 2005 року о 20.00 годині знаходячись біля школи ІНФОРМАЦІЯ_1 із особистої неприязні, наніс удари руками непо­внолітньому ОСОБА_2 в область голови, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, гематом обличчя, воло­сяної частини голови, які відносяться до категорії легких (а.с. 19.20.22.23.).

Згідно постанови Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.09.2005 р. кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України була закрита на підставі п. «б» ст. 1 Закону Украї­ни «Про амністію» від 31.05.2005 р. (а.с.21).

Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сто­ронами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у спра­ві про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу циві­льно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що в результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження які відносяться до категорії легких.

Згідно ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода завдана майну фізичної осо­би, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту вказаних правових норм впливає, що підставою виникнення цивільно -правової відповідальності є: наявність шкоди; протиправність дій особи, яка завдала шкоди; причинний зв'язок між ними; та наявність вини заподіювача шкоди.

Дана думка знаходить своє підтвердження в ППВСУ від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», тобто матеріальна шкода (збитки) являє собою додаткові витрати, які змушений нести поте­рпілий у зв'язку із завданням йому шкоди.

Судом встановлено, що підлягають відшкодуванню витрати понесені позивачем :

· 11 і 12 березня 2005 року в сумі 57 грн. 25 коп. на доставку потерпілого ОСОБА_2 у Знам'янську ЦРЛ автомобілем таксі, також витрати на поїздки в автобусі з місця прожи­вання до Знам'янської ЦРЛ за період проходження лікування (а.с.9-10.15-16.17);

· на придбання ліків для лікування ОСОБА_2я у Знам'янській ЦРЛ в зв'язку з отрима­ними тілесними ушкодженнями в сумі 245 грн. 91 коп. (а.с.8.11-14);

· на придбання продуктів харчування з підвищеним вмістом білків і вітамінів для поси­леного харчування в період проходження лікування в сумі 542 грн. 74 коп. (а.с. 18.65-73).

Таким чином, сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню становить 845 грн. 90 коп.

Також підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. а.с.32-33).

Згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у фізичному болю та стражданнях, яких фізич­на особа зазнала з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. В результаті неправомі­рних дій відповідача (злочину) здоров'ю сина позивачки була завдана шкода у вигляді тілесних ушкоджень і цим йому була завдана моральна шкода.

Вимога позивачки про стягнення моральної шкоди в сумі 15000 грн. підлягає час­тковому задоволенню відповідно в сумі 800 грн. Обґрунтувавши її тим, що в результаті злочину неповнолітньому були завдані тілесні ушкодження. Протиправними діями від­повідача були порушені його життєві зв'язки. Негативні емоції, переживання вплинули на спокій і стан його здоров'я, порушений його звичний сформований образ життя, йому і до цього часу приходиться прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі суд встановив, що ОСОБА_3 своїми неправомірними діями завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 845, 90 грн. і моральну шкоду в сумі 800 грн., які він зобов'язаний відшкодувати повністю, а також витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підля­гає стягненню державне мито в сумі 51 грн. за завдану матеріальну шкоду і в сумі 17 грн. за завдану моральну шкоду.

При вирішенні справи суд керується ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 11, 27, 31, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 218, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування:

· матеріальної шкоди 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 90 коп.

· моральної шкоди 800 (вісімсот) грн.

· витрат на правову допомогу 500 (п'ятсот) грн..

витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 (тридцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, АДРЕСА_1 на користь держави державне мито в сумі 68 (шістде­сят вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляцій­ним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після по­дання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської об­ласті.

Суддя Знам'янського Міськрайонного суду Кіровоградської області

В. П. Петков