КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 910/24029/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Буравльова С.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Лесик М.А. (за довіреністю №26-03/2015 від 26.03.2015)

від відповідача за первісним позовом: Бородкін Д.І. ( за довіреністю №145-07 від 02.07.2014)

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.03.2015р.

у справі № 910/24029/13 (суддя: Ващенко Т.М.)

за заявою приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 23.12.14р. № 910/24029/13 таким, що не підлягає виконанню

за первісним позовом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

до приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

про стягнення 14 092 989,73 грн

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2015 р. по справі №910/24029/13 відмовлено приватному акціонерному товариству "Інститут розвитку передових технологій" в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 23.12.2014 № 910/24029/14 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником не було належним чином доведено те, що наказ було видано помилково або доказів того, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Направлення відповідачем заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє відповідно до закону його обов'язку, щодо своєчасного виконання постанови.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/24029/13 винести нову ухвалу, якою заяву ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 23.12.2014 №910/24029/13 таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що апелянтом добровільно, в межах строку наданого державним виконавцем виконано свої зобов'язання перед державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" та призначено справу № 910/24029/13 до розгляду.

13.03.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, відповідач за первісним позовом підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просить її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року скасувати.

Представник позивача за первісним позовом, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року - рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2014 у справі № 910/24029/13 змінено: первісний позов Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України задоволено, а в задоволенні зустрічного позову ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" відмовлено повністю. На виконання постанови, 23.12.2014 року господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.

29.12.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Думанською А.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 910\24029\13, виданого 23.12.2014 року господарським судом м. Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій» на користь Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 14 092989,73 грн. та надано право боржнику самостійно виконати рішення суду, а саме сплатити заборгованість згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.15. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.14. у справі № 910/24029/13 залишено без змін.

Від приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій» до господарського суду міста Києва надійшла заява про визнання наказу господарського суду міста Києва від 23.12.14. № 910/24029/13 таким, що не підлягає виконанню, оскільки боржник направив стягувачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.01.15 року на суму 14 161 809,73 грн., внаслідок чого, на думку заявника, наказ господарського суду міста Києва від 23.12.14. № 910/24029/13 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки припинений добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, станом на час вирішення питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.14. у справі № 910/24029/13 відповідачем в добровільному порядку не виконана.

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя, право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізовано в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження.

Як вбачається з пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зважаючи на викладене, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Зарахування є односторонньою угодою, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми, на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду (вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.06. у справі № 8/600).

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що направлення відповідачем заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє відповідно до закону його обов'язку, щодо своєчасного виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.14 року та не є підставою для визнання наказу господарського суду міста Києва від 23.12.14. № 910/24029/13 таким, що не підлягає виконанню відповідно до вимог ч.4 ст. 117 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/24029/13, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/24029/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/24029/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/24029/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді С.І. Буравльов

Є.Ю. Пономаренко