Справа №167/428/15-ц

Провадження №2/167/156/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Сіліча І.І.

при секретарі- Чорнокозинській Н.Г.

з участю прокурора - Гудкова М.В.

представника відповідача - Хитрик Н.В.

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на стороні відповідача - Шолкової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище справу за позовом прокурора Рожищенського району в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Волинській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Відділ Держземагенства у Рожищенського району Волинської області про визнання незаконними та скасування розпорядчих актів-наказів Головного управління Держземагенства у Волинській області,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рожищенського району звернувся в суд з позовом до Головного управління Держземагенства у Волинській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Відділ Держземагенства у Рожищенського району Волинської області про визнання незаконними та скасування розпорядчих актів-наказів Головного управління Держземагенства у Волинській області.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що проведеною Рожищенською районною прокуратурою перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при наданні в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності для створення та ведення фермерського господарства.

Так, наказами Головного управління Держземагентства у Волинській області №3-611/15-14-СГ, №3-612/15-14-СГ, №3-613/15-14-СГ, №3-614/15-14-СГ, №3-615/15-14-СГ від 15.09.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а саме: 8,7094 га (кадастровий номер НОМЕР_1); 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_2); 9,3049 га (кадастровий номер НОМЕР_3); 28,2655 га (кадастровий номер НОМЕР_4); 39,9607 га (кадастровий номер НОМЕР_5), розташованих за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради (землі державної власності сільськогосподарського призначення (рілля та пасовища) з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства.

Дані накази Головного управління Держземагентства у Волинській області прийнято на підставі заяви ОСОБА_2 та доданих до неї документів: викопіювання з кадастрової карти (плану), довідок форми 6-зем, копії паспорту, диплому.

В подальшому, на підставі зазначених наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області за замовленням ОСОБА_2 приватним підприємцем ОСОБА_6 виготовлено відповідну документацію із землеустрою та технічні документації по нормативній грошовій оцінці усіх вищеперелічених земельних ділянок, намічених для передачі в оренду заявнику для ведення фермерського господарства.

Наказами Головного управління Держземагентства у Волинській області від 31.12.2014 року за №3-1251/15-14-СГ, №3-1253/15-14-СГ, №3-1254/15-14-СГ, №3-1255/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» було затверджено документації із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельні ділянки площею 8,7094 га, 39,9607 га, 16,2911 га та 9,3049 га (всього - 74,2661 га) для створення та ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області. Документацію на земельну ділянку площею 28,2655 га ГУ Держземагентства у Волинській області на даний час не затверджено через виявлені недоліки та технічні помилки.

Крім того, на даний час між Головним управлінням Держземагентства у Волинській області та ОСОБА_2 договори оренди перелічених вище земельних ділянок не укладались.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого реєстраційною службою Рожищенського районного управління юстиції, на момент звернення до суду відомості про реєстрацію фермерського господарства ОСОБА_2 відсутні.

Разом з тим, проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що відведення земельних ділянок в оренду для створення та ведення ОСОБА_2 фермерського господарства проведено із порушенням вимог діючого земельного та іншого законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Держземагентства у Волинській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства загальною площею 102,5316 га, які розташовані не єдиним масивом.

У зазначеній заяві ОСОБА_2 не обґрунтував розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначив при цьому самі перспективи діяльності Фермерського господарства, не надав підтвердження наявності необхідної для обробітку такої площі землі техніки, а також не зазначив кількість членів Фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Також, під час перевірки встановлено, що ОСОБА_2 згідно інформації Державної інспекції сільського господарства у Волинській області у власності та користуванні належної сільськогосподарської техніки для обробітку значних площ земельних ділянок немає, що може свідчити про відсутність можливості ведення фермерського господарства.

Зазначає, що оспорювані накази Головного управління Держземагентства у Волинській області, якими надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, розташованих за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства, а також накази цього ж управління, якими затверджено документації із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років вищевказані земельні ділянки загальною площею 74,2661 га, прийняті з порушеннями вимог земельного законодавства та всупереч законодавчо встановленій процедурі набуття права оренди на земельні ділянки, передбаченої ст.7 Закону України «Про фермерське господарство».

Вважає, що допущені Відповідачем порушення під час прийняття рішень про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

Просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області №3-611/15-14-СГ, №3-612/15-14-СГ, №3-613/15-14-СГ, №3-614/15-14-СГ, №3-615/15-14-СГ від 15.09.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а саме: 8,7094 га (кадастровий номер НОМЕР_1); 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_2); 9,3049 га (кадастровий номер НОМЕР_3); 28,2655 га (кадастровий номер НОМЕР_4); 39,9607 га (кадастровий номер НОМЕР_5), розташованих за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради (землі державної власності сільськогосподарського призначення (рілля та пасовища) з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства.

Визнати незаконними (недійсними) та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Волинській області від 31.12.2014 року за №3-1251/15-14-СГ, №3-1253/15-14-СГ, №3-1254/15-14-СГ, №3-1255/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», якими затверджено документації із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельні ділянки площею 8,7094 га, 39,9607 га, 16,2911 га та 9,3049 га (всього - 74,2661 га) для створення та ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

В судовому засіданні прокурор Гудков М.В. позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяви.

Представник відповідача - Головного управління Держземагенства у Волинській області Хитрик Н.В. позов не визнала. Суду пояснила, що однією з підстав для визнання недійсним та скасування наказів Головного управління від 15.09.2014 року та 31.12.2014 року, зазначеної у позовній заяві, є відсутність у заяві ОСОБА_2 даних про кількість членів фермерського господарства, наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Дані обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним та скасування наказів Головного управління від 15.09.2014 року та 31.12.2014, оскільки Закон України «Про фермерське господарство» не передбачає підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону. Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Щодо посилання позивача на відсутність у гр.ОСОБА_2 сільськогосподарської техніки для обробітку землі, то законодавством не передбачено подання до заяви доказів наявності такої техніки. Разом з тим, ОСОБА_2 створював фермерське господарство особисто, просив надати земельні ділянки на умовах оренди, тому не міг вказати кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок. У заяві було обґрунтовано й необхідність одержання земель у зазначених заявником розмірах - для створення фермерського господарства. Крім того, прокурор у своїй позовній заяві зазначає щодо наявності підстав для визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області з причин недотримання Головним управлінням частини 7 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», а саме надання ОСОБА_2 окремо розміщених земельних ділянок, якщо за вимогами зазначеної норми земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. За змістом статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Дана норма передбачає, що фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності громадян, використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень знаходження в єдиному масиві), які надані для ведення фермерського господарства. Вважають, що позивач невірно витлумачив норму частини 7 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» і зробив помилкові висновки стосовно правової оцінки оскаржуваних наказів Головного управління. Вважають, що надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства. Вважають, що прокурором не обґрунтовано порушення Головним управлінням чинного законодавства України при видачі спірних наказів, та не доведено, в чому полягає порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям Головним управлінням спірних наказів. Просять відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених в запереченнях (а.с.107-110).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шолкова О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що відсутність у ОСОБА_2 даних про кількість членів фермерського господарства, наявність у них прав на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок не можуть бути підставою для визнання недійсними та скасування оспорюваних наказів Головного управління, так як положеннями Закону України про «Фермерське господарство» не передбачено підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства, у зв'язку з недотриманням правил, визначених Законом. Також є безпідставними посилання прокурора щодо визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Волинській області з підстав ненадання земельних ділянок єдиним масивом, так як визначення поняття фермерського господарства такого застереження не містить. В задоволенні позову просить відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, Відділ Держземагенства у Рожищенському районі Волинської області, в судове засідання не з'явився, суду надано клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагенства у Волинській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідно до ст.25 Закону України «Про землеустрій» щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості в оренду для створення та ведення фермерського господарства, із зазначенням площ та кадастрових номерів за рахунок про інвентаризованих земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.11). До заяви додав викопіювання з кадастрової карти, довідки форми 6-зем, копії паспорту, диплому про освіту (а.с.12-33).

Згідно з ч.ч.1-5 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Однією з підстав у даному позові для визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Волинській області є відсутність у заяві ОСОБА_2 даних про кількість членів фермерського господарства, наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, відсутність обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не надав підтвердження наявності необхідної для обробітку такої площі землі техніки.

Суд вважає, що дані обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним та скасування оспорюваних наказів Головного управління, оскільки Закон України «Про фермерське господарство» не передбачає підстав для відмови громадянам у прийнятті заяви про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв'язку з недотриманням правил, передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону.

Разом з тим, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.3 згаданої статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 створював фермерське господарство особисто, просив надати земельні ділянки на умовах оренди, тому не міг вказати кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок. У заяві було обґрунтовано й необхідність одержання земель у зазначених заявником розмірах - для створення фермерського господарства. Розміри земельних ділянок заявник визначив з урахуванням перспектив діяльності його майбутнього фермерського господарства. Окремого ж письмового викладення конкретних перспектив діяльності фермерського господарства закон від заявника не вимагає.

Судом встановлено, що на підставі поданих матеріалів, наказами Головного управління Держземагентства у Волинській області №3-611/15-14-СГ, №3-612/15-14-СГ, №3-613/15-14-СГ, №3-614/15-14-СГ, №3-615/15-14-СГ від 15.09.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 102,5316 га, а саме: 8,7094 га (кадастровий номер НОМЕР_1); 16,2911 га (кадастровий номер НОМЕР_2); 9,3049 га (кадастровий номер НОМЕР_3); 28,2655 га (кадастровий номер НОМЕР_4); 39,9607 га (кадастровий номер НОМЕР_5), розташованих на території Рожищенського району за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради (землі державної власності сільськогосподарського призначення (рілля та пасовища) з метою надання їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства (а.с.34-35, 36.-37, 38-39, 40-41, 42-43).

В подальшому, наказами Головного управління Держземагентства у Волинській області від 31.12.2014 року за №3-1251/15-14-СГ, №3-1253/15-14-СГ, №3-1254/15-14-СГ, №3-1255/15-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» було затверджено документації із землеустрою та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 7 років земельні ділянки площею 8,7094 га, 39,9607 га, 16,2911 га та 9,3049 га (всього - 74,2661 га) для створення та ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області. Документацію на земельну ділянку площею 28,2655 га ГУ Держземагентства у Волинській області на даний час не затверджено через виявлені недоліки та технічні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час між Головним управлінням Держземагентства у Волинській області та ОСОБА_2 договори оренди перелічених вище земельних ділянок не укладались.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого реєстраційною службою Рожищенського районного управління юстиції, на момент звернення до суду відомості про реєстрацію фермерського господарства ОСОБА_2 відсутні.

Однією з підстав для визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області з причин недотримання Головним управлінням частини 7 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», в позовній заяві вказано: надання ОСОБА_2 окремо розміщених земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України «Про фермерське господарства» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Отже, дана норма передбачає, що фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності громадян, використовує для отримання прибутку земельні ділянки (без обмежень знаходження в єдиному масиві), які надані для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону, земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Тобто, надання земельних ділянок єдиним масивом має місце лише в тому випадку, коли, орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом, а не окремо по кожній категорії земель для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд вважає, що прокурором належним чином не обґрунтовано порушення Головним управлінням чинного законодавства України при видачі спірних наказів, та не доведено, в чому саме полягає порушення інтересів держави у зв'язку з прийняттям Головним управлінням спірних наказів.

Крім цього, прокурор у позовній заяві та в своїх поясненнях в суді зазначив, що однією з підстав для задоволення позову є інформація Державної інспекції сільського господарства у Волинській області про відсутність у власності та користуванні відповідача ОСОБА_2 належної сільськогосподарської техніки для обробітку значних площ земельних ділянок, що може свідчити про відсутність можливості ведення фермерського господарства.

Дані підстави суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки відсутність у власності сільськогосподарської техніки для обробітку значних площ земельних ділянок не позбавляє можливості їх використання на інших передбачених законом підставах.

За таких обставин справи суд приходить до висновку про відсутність достатніх даних для задоволення вимог прокурора про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Волинській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження, тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

На підставі ст.ст.14, 19 Конституції України, ст.ст.21, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст.123, 124, 126, 211 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИ Р І Ш И В:

В позові прокурора Рожищенського району в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Волинській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Відділ Держземагенства у Рожищенського району Волинської області про визнання незаконними та скасування розпорядчих актів-наказів Головного управління Держземагенства у Волинській області відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: /підпис/ І.І.Сіліч

Оригіналу відповідає.

Суддя Рожищенського

районного суду І.І.Сіліч