РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної  у місті Києві державної адміністрації.

До               Приватного підприємства  «Твід »

Про            стягнення  30 505, 39   грн.

                                                                                                    Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача           Криворук І.А. –предст.            

від відповідача           не з‘явився

 Рішення прийняте 26.02.2009 р., оскільки в судовому засіданні 29.01.2009 р.  та 12.02.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                                    Обставини справи:

            Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 30 505, 39   грн.

          Представник відповідача у судове засідання тричі не з‘явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

           Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

             02.04.2007 р. між Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державною адміністрацією ( позивачем ) та Приватним підприємством «Твід »( відповідачем ) був укладений договір № 31, відповідно до п. 1.1 якого замовник ( позивач )  доручає, а виконавець   ( відповідач )  виконує капітальні роботи по влаштуванню огорожі навколо будівлі по вул.  Гн. Юри, 14 –Б.

         Пунктом 1.2 вказаного договору визначені строки виконання робіт до 31.12.2007 р.

              Відповідно до п. 2.2 договору № 31 від 02.04.2007 р. загальна сума договору складає 26 470, 80 грн.

              Для виконання робіт, зазначених в п.1.1 вказаного договору замовник перераховує виконавцю 26 470, 80 грн. ( п. 2.1 договору ).

              У Пункті 2.3 договору № 31 від 02.04.2007 р. зазначено, що після підписання акту протягом 3 –х днів замовник повинен перерахувати гроші на рахунок виконавця.

              На підставі довідки  про вартість виконаних  капітальних підрядних робіт позивач перерахував на рахунок відповідача 24999,60 грн.,                                                                  що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 28.04.2007 р.

             Однак, як зазначає  позивач у позовній заяві роботи по влаштуванню огорожі навколо будівлі по вул. Гн. Юри, 14 – Б не були виконані.

         У зв‘язку з невиконанням Приватним підприємством «Твід »( відповідачем ) своїх зобов‘язань за договором № 31 від 02.04.2007 р. позивач просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача понесені збитки в сумі 24 999, 60 грн.

             Крім суми понесених збитків позивач просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача пеню за порушення строків виконання зобов‘язання у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт  в сумі  4446, 96 грн. та штраф у розмірі 7% за порушення строків виконання зобов‘язань понад тридцяти днів в сумі 1 058, 83 грн.

              Відповідно до п. 4.1 договору № 31 від 02.04.2007 р., за невиконання  чи неналежне виконання обов‘язків договору, сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

             У  частині 2 п. 3 ст. 231 Господарського кодексу України, зазначено, що за порушення строків виконання зобов‘язання стягується пеня у розмірі  0,1 відсотка вартості товарів ( робіт, послуг ), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.  

             Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

             Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

             Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

              Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що частково підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій.

            Згідно  ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.     

             З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85  ГПК України,  суд, -                                       

                                    В И Р І Ш И В:

       Позов задовольнити частково.

       Стягнути з Приватного підприємства «Твід »( 04201, м. Київ, вул. Рокосовського, 3, кв. 389, код 25391208 ) на користь Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації ( 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14 –Б, код 26063966 ) 24 999 ( двадцять чотири тисячі дев‘ятсот дев‘яносто дев‘ять ) грн. 60 коп. збитків, 249  ( двісті сорок дев‘ять ) грн. 99 коп.  державного мита та 96 ( дев‘яносто шість ) грн. 70 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

              Видати наказ.  

              В іншій частині позову відмовити.  

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.