ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/552

11.02.09

 

                   

За первісним позовом

                     Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

                      «Альтаір»

про                стягнення  60 265,32 грн.   

 

За зустрічним позовом

                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір»

до                    Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про                  визнання договору недійсним

 

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

 

Представники за первісним позовом:

від позивача:     СПД ОСОБА_1;

від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір. № 44 від 12.03.2008р.

 

Представники за зустрічним позовом:

від позивача:     ОСОБА_2 -предст. за довір. № 44 від 12.03.2008р.;

від відповідача: СПД ОСОБА_1

 

Рішення прийняте 11.02.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 09.02.2009р. по 11.02.2009р.

В судовому засіданні 11.02.2009р., за згодою представників сторін, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 

Обставини справи:

                        

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 50 305,92 грн., пені -9 959,40 грн. та стягнення судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2008р. було порушено провадження у справі № 35/552, розгляд справи було призначено на 12.11.2008р.

          До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів у позивача та відкладення розгляду справи у зв'язку з  необхідністю витребування даних доказів.

          В судовому засіданні 12.11.2008р. представник відповідача підтримав вищевказане клопотання.

          Судом було вирішено відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів у позивача, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

          Позивач в судове засідання 12.11.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/552 від 27.10.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/552 від 12.11.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.12.2008р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/552 від 21.11.2008р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаїр» до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним до розгляду разом з первісним позовом. Розгляд справи було призначено на 01.12.2008р.

          26.11.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

          В судовому засіданні 01.12.2008р. представником відповідача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/552 від 21.11.2008р.

          В судовому засіданні 01.12.2008р. представники відповідача заперечували проти первісного позову та просили суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

          В судовому засіданні 01.12.2008р. представники відповідача підтримали зустрічний позов та просили задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

          Позивач в судове засідання 01.12.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду №35/552 від 21.11.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/552 від 01.12.2008р., на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.12.2008р.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/552 від 21.11.2008р.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представником відповідача були надані документи до матеріалів справи.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представник позивача підтримав первісний позов та просив суд задовольнити останній в повному обсязі.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представник позивача проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представник відповідача заперечував проти первісного позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

          В судовому засіданні 17.12.2008р. представник відповідача підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

          В судовому засіданні 17.12.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.01.2009р.

          В судовому засіданні 19.01.2009р. представником позивача були надані доповнення до позовної заяви.

          В судовому засіданні 19.01.2009р. представник позивача підтримав позов з урахуванням доповнень до позовної заяви та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

          В судовому засіданні 19.01.2009р. представник відповідача проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

          В судовому засіданні 19.01.2009р. представник відповідача підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити останній повністю.

          В судовому засіданні 19.01.2009р. судом було повідомлено сторонам про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 28.01.2009р. для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення.

          Під час дослідження матеріалів справи у суду виникла необхідність витребувати у сторін додаткові докази у справі.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/552 від 28.01.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.02.2009р.

          Позивач в судове засідання 09.02.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.

          В судовому засіданні 09.02.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 11.02.2009р. для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.

              

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

26 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір»(далі відповідач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач) було укладено Договір про надання послуг з орендатором № 02/08-26 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) виконавець зобов'язується від імені замовника здійснити пошук об'єкту нерухомості та вчинити всі необхідні дії для укладення вигідного для замовника договору оренди об'єкту.

Згідно п. 2.1. Договору за здійснення дій, що визначені у п. 1.1. Договору, замовник зобов'язується виплатити виконавцю винагороду в розмірі 100% від суми щомісячної орендної плати за об'єкт.

Замовник зобов'язується після укладення договору оренди об'єкту перерахувати виконавцю грошові кошти у сумі, яка дорівнює сумі орендної плати за один місяць, наступним чином:

- протягом 3 банківських днів після укладення договору оренди - 40% від суми;

- по спливу одного місяця після першого платежу  - 30% від суми;

- по спливу двох місяців після першого платежу -30% від суми.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що 30 квітня 2008 року останній належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, про що був підписаний Акт наданих послуг від 30.04.2008р. до Договору про надання послуг № 02/08-26 від 26.02.2008р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 вказаного акту, замовником за сприянням виконавця був взятий в оренду наступний об'єкт нерухомості: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м.

Згідно п. 2 Акту наданих послуг від 30.04.2008р., орендна плата за 1 місяць становить 50 305,92 грн.

Таким чином сума винагороди позивача складає 50 305,92 грн.

Проте, відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо сплати грошових коштів в порядку, передбаченому п. 2.2. Договору не виконав, чим порушив умови Договору.   

Відповідно до п. 5.4. Договору, за несвоєчасну виплату винагороди виконавцю, замовник сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми належної до сплати за кожний день прострочки.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 9 959,40 грн.

Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позов зазначив наступне. 

В період з 25.02.2008р. по 08.09.2008р., відповідно до протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір»від 22.02.2008р. № 31, було призначено виконуючим обов'язки Генерального директора ТОВ «ТД «Альтаір»ОСОБА_3

Зазначеним протоколом було встановлено обмеження повноважень ОСОБА_3 щодо укладання та підписання будь-яких угод та правочинів від імені ТОВ «ТД «Альтаір»шляхом отримання попередньої згоди із засновником Товариства.

Зі змістом протоколу загальних зборів Товариства від 22.02.2008р. № 31 ОСОБА_3 був ознайомлений, що підтверджується наказом № 24к від 25.02.2008р.

Договір про надання послуг з орендатором № 02/08-26 від 26.02.2008р. та Акт наданих послуг до нього, на які посилається позивач, не були надані на погодження засновнику ТОВ «ТД «Альтаір».

Крім того, зазначених документів у ТОВ «ТД «Альтаір»в наявності немає взагалі.

В процесі розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір»було подано зустрічний позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання Договору про надання послуг з орендатором №02/08-26 від 26.02.2008р., укладеного між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір», недійсним.   

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач за зустрічним позовом, зазначив наступне.

В період з 25.02.2008р. по 08.09.2008р., відповідно до протоколу загальних зборів Товариства від 22.02.2008р. № 31, було призначено виконуючим обов'язки Генерального директора ОСОБА_3

Зазначеним протоколом було встановлено обмеження повноважень ОСОБА_3 щодо укладання та підписання будь-яких угод та правочинів від імені ТОВ «ТД «Альтаір»шляхом отримання попередньої згоди із засновником Товариства.

Зі змістом протоколу загальних зборів Товариства від 22.02.2008р. № 31 ОСОБА_3 був ознайомлений, що підтверджується наказом № 24к від 25.02.2008р.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, Договір про надання послуг з орендатором № 02/08-26 від 26.02.2008р. та Акт наданих послуг від 30.04.2008р. не були надані на погодження засновнику Товариства та не зареєстровані на підприємстві. Крім того, зазначених документів ТОВ «ТД «Альтаір»в наявності не має взагалі.

Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_3 перевищив повноваження на укладання та підписання Договору про надання послуг з орендатором № 02/08-26 від 26.02.2008р. та документів до нього.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечував з огляду на наступне.

При укладенні договору про надання послуг з орендатором № 02/08-26 від 26.02.2008р. ОСОБА_3 пояснив, що не обмежений щодо укладення та підписання будь-яких угод та правочинів від імені ТОВ «ТД «Альтаір»та він не зобов'язаний погоджувати угоди та правочини із засновником ОСОБА_4

Факт відсутності обмежень підтверджується також наказом від 25.02.2008р. №24к в якому відсутні будь-які обмеження щодо повноважень виконуючого обов'язки Генерального директора ТОВ «ТД «Альтаір».

У протоколі загальних зборів № 31 від 22.02.2008р. відсутній підпис ОСОБА_3, який би свідчив про обізнаність ОСОБА_3 щодо його обмежень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України). 

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором № 02/08-26 від 26.02.2008р. щодо сплати позивачу винагороди за надані послуги  в розмірі передбаченому умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати за надані послуги, в порядку та на умовах, визначених Договором.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що ОСОБА_3, що був призначений Виконуючим обов'язки Генерального директора Товариства (протокол №31 від 22.02.2008р.), та обмежений відносно укладання будь -яких угод вказаним протоколом, в свою чергу був ознайомлений зі змістом протоколу, що підтверджується наказом №24к від 25.02.2008р., судом не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

          Наказ №24к від 25.02.2008р., не містить відповідних відомостей відносно того, що Виконуючий обов'язки Генерального директора ОСОБА_3 обмежений щодо укладання будь -яких угод від імені Товариства, без отримання попередньої згоди із засновником Товариства, а також не містить, відомостей щодо обізнаності ОСОБА_3 про наявність таких обмежень.

          Отже, посилання відповідача за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими.

За несвоєчасну виплату винагороди виконавцю, замовник сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми належної до сплати за кожний день прострочення.

На підставі наведеного позивачем було нараховано пеню в розмірі 9 959,40 грн.

Судом було здійснено перерахунок пені нарахованої позивачем, оскільки розмір пені встановлений в Договорі перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»,  платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України „Про регулювання грошово -кредитного ринку” №492 від 29.12.2007р. з 1 січня 2008 року встановлено облікову ставку в розмірі 10% річних.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України „Про регулювання грошово -кредитного ринку” №107 від 21.04.2008р. з 30 квітня 2008 року встановлено облікову ставку в розмірі 12% річних.

Отже, виходячи з вказаних розмірів облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, судом здійснено перерахунок, відповідно до якого розмір пені становить 2734,61 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за Договором №02/08-26 від 26.02.2008р. в розмірі 50 305,92 грн. та пені в розмірі 2 734,61 грн., як такі, що обґрунтовані та документально підтверджені.

Відносно зустрічних позовних вимог, слід відзначити про безпідставність та необґрунтованість останніх, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 

Відповідно до ст.. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках  встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до п. 9.8 Статуту ТОВ „Торговий дім „Альтаір” виконавчим органом Товариства є Генеральний директор, що призначається Загальними зборами Учасників на період діяльності Товариства.

Генеральний директор Товариства має право:

- розпоряджатись майном Товариства без обмежень (реалізувати, відчужувати, продавати, надавати в оренду, під займ, в позику та інше);

- без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати його у всіх установах, підприємствах і організаціях;

- укладати будь -які угоди на будь -яку суму без обмежень та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банках поточні та інші рахунки (п. 9.10 Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи Протоколом №31 від 22.02.2005р. Загальних зборів учасників ТОВ „Альтаір”  було призначено тимчасово виконуючим обов'язки Генерального директора Товариства ОСОБА_3.

Крім того, вказаним Протоколом було  встановлено обмеження повноважень виконуючого обов'язки Генерального директора ОСОБА_3 щодо укладення та підписання будь -яких угод та правочинів від імені Товариства шляхом отримання попередньої згоди із засновником Товариства.

Суд вважає вказані в Протоколі обмеження такими, що не мають правової сили виходячи з наступного.

По -перше з вказаного протоколу не вбачається, що сам громадянин ОСОБА_3 був обізнаний відносно наявних обмежень щодо укладання будь -яких угод та правочинів від імені Товариства шляхом отримання попередньої згоди із засновником Товариства.

Наказ №24к від 25.02.2008р. на який посилався позивач за зустрічним позовом, не містить відповідних відомостей відносно того, що Виконуючий обов'язки Генерального директора ОСОБА_3 обмежений щодо укладання будь -яких угод від імені Товариства, без отримання попередньої згоди із засновником Товариства, а також не містить, відомостей щодо обізнаності ОСОБА_3 про наявність таких обмежень.

По -друге, Статут Товариства не містить будь -яких відомостей щодо наявності обмежень Генерального директора відносно укладання  будь -яких угод на будь -яку суму.

Слід відзначити, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа -орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у посадової особи представляти юридичну особу.

Разом з тим юридичні особі, від імені якої діяла посадова особа, що мала статус органу юридичної особи, але діяла за межами наданих їй повноважень, для визнання відповідного правочину недійсним надається можливість довести, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про обмеження повноважень органу юридичної особи  на здійснення представництва від імені юридичної особи є підставою для твердження про те, що будь -який контрагент юридичної особи знав про обмеження повноважень органу юридичної особи на представництво, або за всіма обставинами не міг  не знати про такі обмеження, якщо такі обмеження зареєстровані.

Слід вказати, що в разі наявності обмежень повноважень органу юридичної особи  зафіксованих в установленому законом порядку, таким особам треба видавати посвідчення, в якому зазначити займану посаду, підставу, що надає право діяти від імені юридичної особи, та на обмеження повноважень на укладення договорів та здійснення інших юридичних дій від імені юридичної особи.

Позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості про обмеження Генерального директора Товариства відносно укладання будь -яких угод, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців у відповідності до вимог Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ”.

Також позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач за зустрічним позовом знав чи за всіма обставинами не міг не знати про наявні обмеження Виконуючого обов'язки Генерального директора Товариства ОСОБА_3 відносно укладання будь -яких угод.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання Договору про надання послуг з орендатором №02/08-26 від 26.02.2008р. недійсним, є безпідставними та необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. 

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом  не були надані суду докази на підтвердження викладеного в позові.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

 

В И Р І Ш И В:

 

1.   Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, р/р 2600414510 в АКБ «Райффайзен банк Аваль»в м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31811808) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) , а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 50 305,92 грн. (п'ятдесят тисяч триста п'ять гривень 92 коп.) -заборгованості за Договором № 02/08-26 від 26.02.2008р., 2 734,61 грн. (дві тисячі сімсот триста чотири гривні 61 коп.) - пені, 530,43 грн. (п'ятсот тридцять гривень 43 коп.) -державного мита, 103,84 коп. (сто три гривні 84 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити. 

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

          5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

 

    

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

 

Дата підписання

повного тексту рішення:10.03.2009р.