ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
02.03.2009 | Справа №2-8/8046.1-2008 |
За позовом – ТОВ «Приватна фірма «Азалія», м. Сімферополь
До відповідачів –
1. Сімеїзська селищна рада, смт. Сімеїз
2. КП «Ялтинське БТІ», м. Ялта
3. Виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради, смт. Сімеїз
Треті особи –
1. Міністерство охорони здоров'я України, м. Київ
2. Державний заклад «Спеціалізований(спеціальний) Санаторій «Червоний маяк» Міністерства охорони здоров'я України, смт. Сімеїз
Про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій.
Суддя С.А. Чумаченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Попович І.Я. по дов.
Від відповідачів –
1. Совопуло Б.М. по дов. від 08.01.09р. №02-14\2
2. не з'явився.
3. Совопуло Б.М. по дов. від 08.01.09р. №02-14\2
Треті особи –
1. Не з'явився.
2. Євенков С.В. по дов.
Сутність спору: Позивач – Приватна фірма «Азалія» звернувся із позовною заявою до відповідачів – Сімеїзська селищна рада та КП «Ялтинське БТІ», просить суд визнати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна в цілому – кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», в складі: кліматопавільйон літ. А (423,33 кв.м.), кафе літ Б (35,6 кв.м.) та зобов’язати КП «Ялтинське БТІ» здійснити державну реєстрацію права власності Приватної фірми «Азалія» на об’єкт нерухомого майна в цілому – кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», в складі: кліматопавільйон літ. А (423,33 кв.м.), кафе літ Б (35,6 кв.м.).
Рішення Господарського суду АР Крим від 12.03.07р. по справі №2-7\3693-2007 задоволенні позовні вимоги ТОВ «Приватна фірма «Азалія».
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.08р. року по справі №2-7\3693-2007 рішення господарського суду АР Крим від 12.03.07р. скасоване, справа передана на новий розгляд, розгляд доручений судді Чумаченко С.А.
Ухвалою суду від 28 листопада 2008 року справа №2-8\8046.1-2008 прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А.
Представник позивача представив суду пояснення по справі, просить суд –
- визнати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна в цілому – кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», в складі: кліматопавільйон літ. А (423,33 кв.м.), кафе літ Б (35,6 кв.м.);
- зобов’язати КП «Ялтинське БТІ» здійснити державну реєстрацію права власності Приватної фірми «Азалія» на об’єкт нерухомого майна в цілому – кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», в складі: кліматопавільйон літ. А (423,33 кв.м.), кафе літ Б (35,6 кв.м.).
Представник Міністерство охорони здоров'я України у судове засідання не з'явився, передав суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи.
Представник третій особи Державний заклад «Спеціалізований(спеціальний) Санаторій «Червоний маяк» Міністерства охорони здоров'я України представив суду пояснення по справі, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідачів представив суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Справа слухання відкладалася у порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
25 квітня 1994 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради зареєстрована як юридична особа Приватна Фірма «Азалія», про що видане Свідоцтво серії А00 №434011.
08 травня 2001 року між Санаторієм "Червоний маяк" Міністерства охорони здоров'я України (далі - Орендодавець) та Приватною фірмою "Азалія" (далі-Орендар) був укладений договір оренди за №04/2001, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду кліматопавільон літнього типу, розташований навколо скелі „Дива" в смт. Сімеїз, загальною площею 326 кв.м.
Строк дії договору сторонами визначений до 8 травня 2021року.
Пунктом 3.3.1 Договору передбачено право орендаря за узгодженням з орендодавцем здійснювати поліпшення майна (включаючи переобладнання, перепланування, капітальний ремонт тощо).
08 травня 2001 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі до договору оренди, відповідно до якого Санаторій "Червоний маяк" здав, а Приватна фірма "Азалія" прийняла у користування орендоване майно.
08 травня 2001 року на 37-ій сесії 23-го скликання Сімеїзської селищної ради було прийнято рішення "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки на землях комунальної форми власності Сімеїзської селищної ради" за №16, яким дозволено збір попередніх погоджень, вибору та складання проекту відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) Приватною фірмою "Азалія" орієнтовною площею 0,282 га під кліматопавільон в районі пляжної зони біля скелі „Дива".
05 червня 2001 року на 38-ій сесії 23-го скликання Сімеїзської селищної ради було прийнято рішення №24 "Про надання дозволу на складення проектів відведення земельних ділянок організаціям, підприємствам, установам з земель комунальної власності Сімеїзської селищної ради".
Відповідно до п.1.1. Рішення від 05.06.01р. №24 було вирішено затвердити матеріали попереднього узгодження вибору і обстеження земельної ділянки ПФ «Азалія» для обслуговування кліматопавільону за адресою смт Сімеїз, набережна. Надати дозвіл на узгодження проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,2820га ПФ «Азалія» для обслуговування кліматопавільону за адресою смт Сімеїз, набережна.
14 червня 2002 року між Приватною фірмою "Азалія" (замовник) та Малим підприємством "Моноліт" (підрядник) був укладений договір підряду, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити будівництво кліматопавільону в смт. Сімеїз біля скелі "Дива".
Як посилається позивач у своєї позовної заяві, після закінчення будівництва був складений акт прийому виконаних робот, відповідно до якого МП «Моноліт» були виконані підрядні роботи на загальну суму 103088,40грн.
Отже, позивачем був створений новий капітальний об’єкт нерухомості - кліматопавільону площею 423,33кв.м., зі стінами та бетонним майданчиком та підключенням до інженерних мереж і комунікацій. Крім того, на території земельної ділянки, відносно якої Сімеїзською селищною радою було прийнято рішення про дозвіл збору матеріалів попереднього узгодження місця розташування та складення проекту відводу, ПФ «Азалія» було збудоване кафе літ. Б, площею 35,6кв.м., яке разом з кліматопавільйоном є собою неподільну річ – кафе «Азалія».
В подальшому, створеному ПФ «Азалію» об’єкту нерухомості було привласнено поштову адресу м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», що підтверджується технічним паспортом Ялтинського бюро технічної інвентаризації станом на 10.07.02р..
Суд розглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до пункту 2.1 договору оренди №04/2001 від 8 травня 2001 року предметом договору є окремо визначене майно: кліматопавільон літнього типу на пляжі біля скелі „Дива" в смт. Сімеїз міста Ялти загальною площею 326 кв.м, вартість якої згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів №375 з урахуванням довідки про балансову вартість, на момент укладення договору становить 5608 грн.
З урахуванням того, що переданий в оренду кліматопавільон відповідно до пункту 2.1 договору потребував реконструкції при капітальному ремонті, сторони договору в підпункті 3.3.1 договору визначили, що Приватна фірма „Азалія", як орендар, має право за згодою Санаторію „Червоний маяк", як орендодавця, здійснювати поліпшення майна (включаючи переобладнання, перепланування, капітальний ремонт та інше). Також, відповідно до пункту 5.8 договору всі поліпшення, здійснені орендарем, повинні бути узгодженні з орендодавцем.
Окрім того, згідно з ч.14 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Таким чином, підтвердженням правомірності проведення відповідачем будівельних робіт стосовно об'єкта оренди за договором оренди від 08.05.2001 №04/2001 є наявність дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, отримання такого дозволу Позивачем або залученим ним до будівництва підрядчиком (МП "Моноліт") за умовами договору підряду від 04.06.2002.
Пунктами 3.3.1 та 5.8 договору оренди №04/2001 від 08.05.2001 встановлено обов'язковість згоди Санаторію „Червоний маяк", як орендодавця, здійснювати поліпшення орендованого майна (включаючи переобладнання, перепланування, капітальний ремонт та інше).
Однак, ПФ «Азалія» не представлено суду доказів наявності надання Санаторієм "Червоний маяк" дозволу орендарю на вчинення поліпшення орендованого майна шляхом проведення будівельних робіт щодо його реконструкції, перебудови тощо.
Відповідно до ст.778 Цивільного кодексу України (наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Таким чином, чинне цивільне законодавство дійсно передбачає можливість набуття орендарем права спільної власності на нову річ, створену в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця.
Проте, в даному випадку судом встановлено відсутність відповідної згоди наймодавця.
Разом з тим, рішення місцевого органу самоврядування про надання Приватній фірмі „Азалія" земельної ділянки для розміщення об'єкту будівництва, у порядку, передбаченому статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.), не приймалося.
Підстави виникнення права користування земельною ділянкою, перелік необхідних документів, які підтверджують таке право, визначалися статтями 22 і 23 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992р.), який діяв на час прийняття Сімеїзською селищною радою рішень №16 от 08.05.2001 та №24 від 05.06.2001.
Порядок надання у користування земельних ділянок, виникнення права користування ними і перелік документів, що підтверджують таке право, визначені у статтях 123,124,125,126 чинного Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 року).
Таким чином, дозволи Сімеїзської селищної ради на складання проекту відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) не давали Приватній фірмі "Азалія" права на виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).
Вказані вимоги чинного законодавства Приватною фірмою „Азалія" при виконанні будівельних робіт дотримані не були.
Також, суд вважає за необхідним звернути увагу на наступне, а саме забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, як свідчить ст.22 Закону України «Про основи містобудування», здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування.
Згідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови.
Законодавство України про містобудування, відповідно до ст.6 Закону України «Про основи містобудування», складається з Конституції України, названого Закону, законів України «Про планування та забудову території», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.
Так, відповідно до ст.29 Закону України «Про планування та забудову території» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
За вказаною нормою закону, здійснення будівельних робіт на об’єктів містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.
Отже, спірний об’єкт нерухомості, а саме кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г», є самочинним будівництвом.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до п. 3ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
В той же час, позивач не надав суду доказів права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, та крім цього не представив дозвіл на будівництво спірного об’єкту.
На думку суду, жодної із вказаних підставі набуття права власності позивач у своєму позовні не довів. Більше того, дії позивача щодо забудови земельної ділянки за вказаною адресою, за всіма ознаками, мають кваліфікуватися як самочинне будівництво.
У зв’язку із чим, суд не має законних підставі для задоволення позовних вимог щодо визнання за ПФ «Азалія» права власності на об’єкт нерухомого майна в цілому – кафе «Азалія», яке розташоване за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. В. Луговського (вул. Морська), 2 «Г».
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. N 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п. п.1.4., 1.5. Положення).
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень” підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав.
Як вже раніше було встановлено судом, що позивач не підтвердив своє право власності не спірний об’єкт, суд в даної частині відмовив в задоволенні позовних вимог, отже позовні вимоги про зобов’язання КП «Ялтинське БТІ» зареєструвати право власності на спірне майно не підлягають задоволенню.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
В судовому засіданні 02.03.2009 року оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписано 03.03.2009 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.