Справа № 2-351/2008 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2008 року     смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

судді     Шевченко І. В.,

при секретарі Нестеровій М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку розміром 0,0945 га, яка розташована в смт Красногвардійське Красногвардійського району АР Крим (назви вулиці та номеру земельної ділянки немає) та надана для будівництва жилого будинку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІП-КМ № 003794 виданого 21 квітня 1995 року.

Позивач зазначив, що у листопаді 2007 року він уклав усну угоду з відповідачкою про купівлю-продаж вищезазначеної земельної ділянки, було обговорено всі суттєві умови купівлі-продажу, які позивач виконав повністю, тобто сплатив відповідачці повну вартість земельної ділянки в сумі 5000 грн, що підтверджується розпискою від 05.11.2007 року. Нотаріально угода завірена не була, оскільки відповідачка тривалий час ухиляється від належного оформлення угоди, тому він не має можливості оформити право власності на придбану ним земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про слухання справи у їх відсутність, позивач наполягав на позові, відповідачка не заперечувала проти задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 0,0945 га, розташованої на території смт Красногвардійське АР Крим та наданої для будівництва індивідуального жилого будинку (ас. 5), яку ОСОБА_3 продала за 5000 грн та дану суму отримала від покупця ОСОБА_1 повністю (ас. 6).

Згідно зі ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог до ЗК України.

Відповідно до ст.132 ч.1, ч.3 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна полягає в письменний формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Згідно зі СТ.218 ч.2 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги про письмову форму, укладений усно і одна із сторін

2

вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема, шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

У відповідності до ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися про всі суттєві умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно придбав та є фактичним власником земельної ділянки площею 0,0945 га, розташованої в смт Красногвардійське Красногвардійського району АР Крим та наданої для будівництва жилого будинку, визнання відповідачкою пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.81,131,132 Земельного кодексу України, ст.ст. 218 ч.2, 220 ч.2 373, 392, 657 ЦК України, ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити

Визнати правочин купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0945 га, розташованої у смт Красногвардійське Красногвардійського району АР Крим та наданої для будівництва жилого будинку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Ш-КМ № 003794, виданого Красногвардійською селищною Радою 21 квітня 1995 року, якій укладено в листопаді 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку

площею 0,0945 га, розташовану у смт Красногвардійське Красногвардійського району АР Крим та надану для будівництва жилого будинку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Ш-КМ № 003794, виданого Красногвардійською селищною Радою 21 квітня 1995 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 04 квітня 2008 року через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.