ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.03.09Справа №2а-4258/08/4
об 11:17
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Кравченко О.І., за участі представників сторін
від позивача - Перец О.І.,
від відповідача - Грязнова Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Радгосп "Весна"
до Державної податкової інспекції у Нижньогірському районі
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Радгосп "Весна" (далі -позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №00026223021/0 від 26.10.2004, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за відчуження активів, які перебували у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснював розрахунки по заробітній платі та погашав кредиторську заборгованість перед іншими підприємствами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Ці операції на його думку не потребують письмового узгодження з податковим органом.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 06.11.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові пояснення, в яких вказав, що активи позивача знаходились в податковій заставі з 19.10.2001 по 01.08.2003. Актом перевірки від 22.10.2004 встановлено, що в період перебування активів у податковій заставі позивачем без письмової згоди податкового органу і не за кошти була реалізована власна продукція на суму 49427,08 грн. та видана заробітна плата власною продукцією на суму 99460,58 грн. Зазначені операції підлягають письмовому узгодженню із письмовим органом. Спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», вважає таким, що прийнято на підставі, в межах повноважень і способом, які встановлені законом. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до суду, передбачених ст. 100 КАС України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що відповідачем проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства «Радгосп «Весна» за період з 01.01.2003 по 31.12.2003, за результатами якої складено акт від 22.10.2004 №399/23-01/00413096. За висновками даного акту, зокрема, встановлені порушення позивачем вимог пунктів 8.1, 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181).
Дані порушення пов’язані із видачею позивачем продукції в рахунок оплати праці на суму 99460,58 грн. та реалізації продукції не за грошові кошти на суму 49427,08 грн. (всього на суму 148887,66 грн.).
На підставі даного акту відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення на суму 148887,66 грн.
Судом встановлено, що активи платника податків знаходились в податковій заставі з 19.10.2001 по 01.07.2003.
В період з 01.01.2003 року по 01.07 2003 року позивач здійснював видачу продукції в рахунок оплати праці на суму 99460,58 грн. та здійснював зарахування зустрічних однорідних вимог (всього на суму 148887,66 грн.), що не заперечується сторонами у справі і підтверджується матеріалами (а.с. 91-154).
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №2181, активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно пп. «а» пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти і за цінами, що не є меншими за звичайні.
Таким чином, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними у випадках відчуження готової продукції, товарів і товарних запасів, за кошти.
Виплата заробітної плати має пріоритет перед іншими платежами, в зв'язку з чим, виплата заробітної плати натурою не являється відчуженням майна в результаті господарської діяльності у розумінні пп. «а» пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України №2181 і не потребує узгодження з податковим органом.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач припиняв грошові зобов'язання за договорами з іншими контрагентами. Такі договори, в свою чергу, передбачали відчуження готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг і оплату за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні. Припинення зобов'язання за цими договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в даному випадку, не може розглядатись як окрема цивільна-правова угода, вчинення якої потребує узгодження в порядку, встановленому пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону №2181.
Відповідачем не наведено інших підстав необхідності узгодження операцій позивача з податковим органом.
Разом з тим, розглядаючи питання щодо застосування наслідків пропущення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
В матеріалах справи відсутні докази отримання спірного податкового повідомлення-рішення від 26.10.2004 позивачем. Разом з тим, судом встановлено, що у 2004 році він почав процедуру адміністративного оскарження, що підтверджується рішеннями податкових органів за результатами розгляду його скарг від 15.11.2004 (рішення ДПІ в Нижньогірському районі №4822/10/2301) і від 25.01.2005 (рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим №131/10/25-007).
Зокрема, в рішенні ДПІ в Ніжногірському районі №4822/10/2301 від 15.11.2004 (а.с. 68) вказано, що скарга ВАТ «Радгосп «Весна» №408 від 05.11.2004 на податкове повідомлення-рішення від 26.10.2004 №0002622301/0 зареєстрована в податковому органі 05.11.2004 за вх. №5215/10).
Таким чином, матеріали справи надають достатні підстави для висновку про те, що позивач був обізнаний про існування спірного податкового повідомлення-рішення, станом на 05.11.2004.
Враховуючи це, суд дійшов висновку, що річний строк для звернення до адміністративного суду позивачем пропущено.
Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності.
Строки давності, встановлені ст. 15 цього Закону. Тож, навіть з урахуванням загального строку давності в 1095 днів, встановленого цією нормою, з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав до моменту звернення до адміністративного суду із позовом (13.10.2008) минуло більш 1095 днів.
Як на обґрунтування поважності пропуску строків звернення до суду представник позивача посилається на те, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.06.2008 у справі №2-16/13213.1-2007А за спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, позовну заяву залишено без розгляду. Вказану ухвалу залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2008.
Разом з тим, зазначені обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, що надає суду підставу для відмови в задоволенні позову.
У зв’язку зі складністю справи судом 03.03.2009 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, 06.03.2009 постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя підпис Циганова Г.Ю.