Справа №22-1488 Категорія-Ц-41

Голов, і 1 інст.- Мельник О.В. Доповідач - Василевич B.C.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 січня 2006 року                                                                                              м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді- Василевича B.C. Суддів Демянчук СВ., Гордійчук CO. при секретарі Колесовій Л.В. з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватної фірми "Девіз" на рішення Рівненського міського суду від 8 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми "Девіз" про стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 8 листопада 2006 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до приватної фірми "Девіз" про стягнення заборгованості по заробітній платі, заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 3289 грн. 65 коп. заробітку за час затримки розрахунку та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відповідач доводить про необґрунтованість та незаконність рішення через неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду матеріалам справи.

На час звільнення з відповідачем було проведено повний розрахунок.

Мав спір лише щодо виплати коштів на відрядження, але цей спір було вирішено судом на користь позивача і ця обставина не може вважатись боргом по зарплаті.

Відповідач вважає також безпідставним висновок суд про заподіяння позивачеві моральної шкоди.

Окрім того, суд не врахував, що після звільнення позивач, працюючи в будівельних організаціях, отримував заробіток.

По наведених підставах просить про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, позивач працював у відповідача по строковому трудовому договору.

22 березня 2005 року з роботи звільнений у зв"язку з закінченням строку договору.

Проте при звільнені з ним не було проведено повного розрахунку. Відповідач не виплатив позивачеві 306 грн. витрат на відрядження і це стверджено рішенням Рівненського міського суду від 21 жовтня 2005 року. Зазначене рішення є чинним.

За наведених обставин суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до відповідача передбаченої ст. 117 КЗпП України відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що з приводу виплати витрат на відрядження між сторонами мав місце спір, який був уже вирішений судом на користь позивача, не можуть бути прийняті до уваги.

Із вказаного вище рішення видно, що відповідач вимоги позивача про стягнення витрат на відрядження визнав (а.с-11). З наведеного слідує, що виплата цих витрат на час звільнення з вини відповідача не була проведена.

Не являються підставними покликання апеляційної скарги на те, що позивач після звільнення працював в будівельних підприємствах і отримував заробіток, оскільки цієї обставини відповідач не довів.

Разом з тим, правильно вирішивши спір в цій частині, суд моральне відшкодування визначив в завищеному розмірі.

З врахуванням обставин справи та виходячи із вимог розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір морального відшкодування підлягає зменшенню з 500 грн. до 300 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.23 ЦК України, п.1 ч.І ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу приватної фірми "Девіз" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 8 листопада 2006 року змінити, зменшивши розмір стягнутого з приватної фірми "Девіз" на користь позивача морального відшкодування з 500 грн. до 300 грн.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.

Судді: