Справа № 2-О-103/2008 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2008 року     смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді     Шевченко І.В.,

народних засідателів:     Гришиної Н.В., Смердової Д.М.,

при секретарі     Зав'яловій І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1

ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована

особа- Восходненська сільська рада Красногвардійського району АР Крим,

встановив:

24 березня 2008 року ОСОБА_1А звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати його мати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у с.Корсаківка Жлобинського району Гомельської області Бєларусі, та раніше проживала на території Красногвардійського району, безвісно відсутньою, посилаючись на те, що з жовтня 2003 року від неї не має ніяких відомостей. Красногвардійським РВ ГУ МВС України в Криму було у грудні 2007 році оголошено її розшук як такої, що втратила зв'язки з родичами, однак позитивних результатів він не дав, місце перебування чи проживання його матері не встановлено. Визнання матері безвісно відсутньою йому необхідно для виписки її з квартири для подальшої приватизації.

У судовому засіданні заявник доводи, викладені в заяві, підтримав, просив визнати його матір ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, заперечень проти заяви не надав.

Суд, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Допитаний на вимогу заявника свідок ОСОБА_4 А у судовому засіданні показав, що він є братом заявника, проживає разом з ним в одній квартирі, їхня мати поїхала на свою батьківщину у Беларусь, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 Бєларусі, вони з нею спілкуються, останній раз отримали листа від неї у січні 2008 року.

Свідок ОСОБА_5, також допитаний у судовому засіданні за клопотанням заявника, показав, що нічого про матір ОСОБА_1 та ОСОБА_6 йому не відомо, він Я ніколи не бачив, нічого про неї ніколи не питав.

Згідно з довідкою Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 28.02.2004 року та 17.04.2008 року ОСОБА_7, яка є матір'ю ОСОБА_1, розшукується як така, що втратила зв'язок з родичами, однак її місцезнаходження не установлено. Наглядову справу заведено 14.12.2007 року (ас. 4,20).

У відповідності до копій ордера та договору майнового найму ОСОБА_3 отримала у тимчасове користування квартиру № 10 по вул. Будівельників, бус. Восход (ас. 17-19).

З акту дослідження квартири за адресою: с. Восход, вул. Будівельників, 6.6, кв.10 Красногвардійського району АР Крим та довідок вбачається, що комісією встановлено, що в цій квартирі прописана, але не проживає більше року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ас. 6-8).

2

Оцінивши усі надані докази суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 немає, оскільки заявнику та його брату відомо про місце проживання їхньої матері. Відсутність результатів розшуку, що проводиться органами внутрішніх справ, пояснюється малою тривалістю розшукових заходів, оскільки наглядову справу заведено лише у грудні 2007 року. Наданий заявником акт дослідження квартири від 20.02.2008 року не є доказом безвісної відсутності ОСОБА_3, а є доказом її тривалого не проживання в квартирі. Крім того, у вказаному акті неправильно зазначено дату народження ОСОБА_3, що також дає суду підстави не визнавати його у якості належного доказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.248,249 ЦПК України, ст.243 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 23 травня 2008 року через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.