ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/431 | 19.02.09 |
За позовом | Державного підприємства «Севєродонецька теплоелектроценталь» |
До | Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес» |
Про | стягнення 925125,18 грн. |
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Петрук С.І. –дов. № 24-01-07/28 від 13.01.2009 року;
від відповідача : не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство «Севєродонецька теплоелектроценталь»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»про стягнення 925125,18 грн.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № С-31-2/2007 від 28 березня 2007 року, на виконання якого позивач сплатив Відповідачу попередню оплату за газ в сумі 680 000,00 гривень, однак Відповідач в порушення умов даного Договору газ не поставив попередню оплату не повернув, у зв’язку з чим Позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 11.12.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.12.2008 року.
В судове засідання, яке відбулося 29.12.2008 року представники сторін не з’явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, однак Позивач на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв’язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 30.01.2009 року.
В судовому засіданні 30.01.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2009 року розгляд справи було відкладено до 19.02.2009 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.02.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 19.02.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.02.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»(надалі - Постачальник) та Державним підприємством «Сєверодонецька теплоелектроцентраль»(надалі - Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № С-31-2/2007 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1 Договору) сторони погодили, що Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця додатково заявлений природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти і оплати природний газ на умовах даного Договору.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціна за 1 000 (одна тисяча) кубічних метрів газу з врахуванням вартості його транспортування по території України визначається згідно додаткових угод, які є невід’ємною частиною даного Договору.
На виконання п 4.1. Договору між Позивачем та Відповідачем 28 березня 2007 року було укладено Додаткову угоду № 01 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились встановити ціну на природний газ з 01 квітня 2007 року в розмірі: 991,68 гривень (за 1000 метрів кубічних), з яких: 720,00 гривень –ціна за газ; 14,40 гривень - цільова надбавка до тарифу на газ (2%); 92,00 гривень –вартість витрат Продавця на оплату послуг за транспортування газу; 165,28 гривень –ПДВ.
Згідно п. 5.1. Договору сторони погодили, що Покупець проводить розрахунки за природний газ шляхом перерахування на рахунок Постачальника грошових коштів у розмірі 100 (сто) відсотків вартості додатково заявлених об’ємів природного газу. Кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10-го числа наступного за місяцем поставки природного газу.
Судом встановлено, що на виконання умов договору Позивачем було перераховано суму попередньої оплати в розмірі 680 000,00 гривень, що підтверджується копіями платіжних доручень (копії в матеріалах справи).
Строк поставки газу сторони не визначили, однак в силу того, що укладений Договір між сторонами відповідно до п. 10.1 в частині поставки газу діяв до 31.12.2007 року, прострочення Відповідача з поставки газу розпочалось з 01.01.2008 року, проте Відповідач свої зобов’язання не виконав, газ не поставив.
Як вбачається з матеріалів справи, за 4 квартал 2007 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт звірки розрахунків на суму заборгованості 1 347 403,72 гривні, з якої 680 000,00 гривень заборгованість за даним Договором.
Для врегулювання, даного спору Позивач 01.10.2008 року направив Відповідачу претензію № 24-01-9173/1359 про повернення попередньої оплати за Договором, однак Відповідач на зазначену претензію не відповів та передплату в сумі 680 000,00 гривень Позивачу не повернув.
Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства на вимогу Позивача грошові кошти не повернув, оплачений позивачем товар не поставив, а тому у відповідності до статті 693 Цивільного кодексу України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати в розмірі 680 000,00 гривень.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦКУ, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 20 511,78 гривень та 220 440,00 гривень інфляційних втрат.
16.02.2009 року Позивач через канцелярію суду подав розрахунок, згідно якого просить стягнути 11560,00 грн. інфляційних втрат та 22747,40 3 % річних.
Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується до грошових зобов'язань, проте за договором у Відповідача виникло зобов'язання поставити природний газ, тобто негрошове зобов’язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).
Крім того, у відповідності до ст. 230, 231 ГКУ Позивач просить стягнути пеню в розмірі 4 173,40 гривень за період з 15.06.2007 р. по 10.11.2007 р.
З огляду на те, що прострочення Відповідача розпочалось з 01.01.2008 року, а пеня Позивачем розрахована з 15.06.2007 р. по 10.11.2007 р., тобто по за межами дійсного прострочення Відповідача, Господарський суд м. Києва прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 13, 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-а, код ЄДРПОУ 34576361,) на користь Державного підприємства «Севєродонецька теплоелектроценталь»(93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 00131050) 680 000,00 (шістсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок –суми попередньої оплати, 6800,00 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок - витрат по сплаті держмита та 86,73 (вісімдесят шість) гривень 73 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
27.02.2009р.