ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3119/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з'явився,

відповідача: Відділ Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області, представник - Лавришин Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з уточненою позовною заявою до Відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що на виконання Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року ОСОБА_1, згідно наказу № 18 о/с від 07 березня 2014 року було поновлено на раніше займаній посаді "начальник Хустського міжрайонного відділу кримінально - виконавчої інспекції Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області" та скасовано наказ № 53 о/с від 31 травня 2013 року.

Рішення суду виконане відповідачем 07.03.2014 року, про що свідчить Наказ № 18 о/с від 07.03.2014 року з відміткою про ознайомлення позивача від 14.03.2014 року.

Позивач вказує на те, що в період з 29 січня 2014 року по 07 березня 2014 року позивачеві, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення на раніше займаній посаді виплачено не було.

Відповідно до архівної відомості з січня 2013 року по грудень 2013 року, останніми двома місяцями - квітень та травень 2013 року, де заробітна плата за квітень складала 4694,76 грн., а за травень - 2682,72 грн. Сума, яка є в червні 1458 грн., це премія за травень, яка виплачена із затримкою, про що свідчить запис в наказі № 53 о/с від 31 травня 2013 року.

Позивач вважає, що сума, яка підлягає стягненню за невиконання рішення суду складає 5595,50 грн. (4694,76 грн. + 2682,72 грн. + 1458 грн. = 8835,48 грн./2 міс. останні перед незаконним звільненням = 4417,74 грн./30 день = 147,25 грн. * 38 днів затримки = 5595,50 грн.).

Позивач в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити (а.с.52).

В судовому засіданні відповідач заперечила проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Ч. 3,4 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено перелік судових рішень, що підлягають негайному виконанню, серед яких яких - рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника.

У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на виконання і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про поновлення на роботі, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2014 року, винесена на підставі виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року, надійшла поштою до відділу 06.03.2014 року разом із супровідним листом 05.03.2014 року № 326. Строки виконання - до 07.03.2014 року.

07.03.2014 року відділом ДПдС Україну Закарпатській області видано наказ № 18 о/с "Про поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді", про що повідомлено відділ примусового виконання рішень (вих. №7/372 від 07.03.2014 року).

19.03.2014 року на адресу Відділу надійшла Постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2014 року. Ст.257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке належить виконати негайно є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "про виконавче провадження".

Судом встановлено, що після отримання Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року, відділ неодноразово надсилав позивачу листи з проханням прибути до відділу з метою вирішення питання про поновлення на раніше займаній посаді, однак позивач не з'являвся, що підтверджується складеними Актами (а.с.36-41).

Згідно Положення відділу про преміювання, грошове забезпечення виплачується за поточний місяць, а премія - за попередній відпрацьований місяць. Тому для розрахунку згідно архівної відомості за 2013 рік, останніми двома місяцями є квітень, травень. У квітні грошове забезпечення складається з посадового окладу за квітень (950,00 грн.), окладу за звання за квітень (130,00 грн.), вислугою років (950+130)*35%=378,00), особливі умови ( 950+130+378)*50%=729,00), так як у квітні премія виплачується за березень, тому сума премії у розмірі 1845,40 грн. не враховується, а береться премія, яка виплачена за травень п.р. так як це і є премія за квітень. А за таких обставин беруться суми нарахованого грошового забезпечення за реально відпрацьований період:

4694,76-1895,40=2799,36 грн. (грошове забезпечення за квітень без премії за березень);

2799,36+145,80=2945,16 грн. (грошове забезпечення за квітень);

2682,72-145,80=2536,92 грн. (грошове забезпечення за травень, без премії за квітень);

2536,92+1458,00=3994,92 грн. (грошове забезпечення за травень).

Суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача розмірі 15000,00 грн. з посиланням на свої моральні переживання і страждання, що виникли внаслідок незаконних, дії керівництва відділу з наступних підстав.

Позивач не довів допустимими доказами наявність моральних страждань, та тим самим нанесення йому моральної шкоди.

Відповідно до положень п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позові, який містить вимогу відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладе, беручи до уваги листи з проханням прибути до відділу та акти неявки (а.с.36-41), суд приходить до висновку, що в діях посадових осіб Відділу ДПтС України в Закарпатській області відсутні порушення чинного законодавства щодо виконання рішення суду про поновлення на раніше займаній посаді ОСОБА_1

Керуючись статтями 70, 71, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяП.П. Микуляк