ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 804/3578/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б.,

при секретаріСтавицькому О.В.,

за участю:

представника позивача представника відповідача Сергєєвої М.Ш., Калугіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд полімер ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просить: визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2015/200021/1 від 30.01.2015р., визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2015/00032 від 30.01.2015р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з метою здійснення митного оформлення товару (полімери етилену), ввезеного на митну територію України та придбаного позивачем у Ermano Enterprise LTD відповідно до контракту від 30.07.2013року за №30-07/2013, було подано до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію № 110100000/2015/201784. Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, а саме 1,1175 євро/кг. За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 30.01.2015р. №110100000/2015/200021/1, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням методу щодо ідентичних товарів, що розрахована за даними митного органу та скоригована 1,22 евро за 1 кг.

Позивач, не погоджується з такими діями відповідача, вважає що відповідач не мав підстав визначати митну вартість товару за другорядним методом, оскільки позивачем було надано достатній обсяг документів на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, у митниці відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 30.01.2015р. №110100000/2015/200021/1. Таким чином, посадові особи митниці при винесенні рішення про визначення митної вартості товару, оформленні картки відмови в митному оформленні діяли у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини та відпвідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що до Дніпропетровської митниці ДФС декларантом - ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» заявлено до митного оформлення насту пний товар: полімери етилену у первинних формах; поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше: поліетилен високої густини низького тиску в гранулах, марка HDPE Hiplex TR 144-21250 кг, з питомою густиною 0,947 г/смЗ (при t=20 град.С); вміст мономерних ланок етилену 99,5%. Тип поліменрізації - гомо полімер; без хімічної модифікації; використовується для плівок загального призначення.

Вказаний товар придбавався позивачем у Ermano Enterprise LTD відповідно до контракту від 30.07.2013року за №30-07/2013.

Товар заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування - митна декларація № 110100000/2015/201784. Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України, а саме 1,1175 євро/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із вказаною митною декларацією були подані документи: картку обліку; міжнародну автомобільну накладну; рахунок-фактуру № 1 від 26.01.15р.; рахунок-фактуру № СФ-4; довідку про транспортні витрати; біржові котирування; інвойс продавця з перекладом; комерційний інвойс № 230/15 виробника на продавця з перекладом; пакувальний лист виробника на продавця № 230/15 з перекладом; проформа інвойс продавця з перекладом; контракт від 30.07.2013 №30-07/2013; договір на перевезення № 145 від 13.01.15р.; договір про перевезення № 148 від 21.01.15р.; сертифікат про походження з перекладом; специфікація на продукт з перекладом; інформація про товар № 1043 звіт про якість з перекладом; експортна декларація з перекладом.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою митним органом було запропоновано декларанту подати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, а саме: договір (контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначені договором (контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; прайс-лист виробника товару.

На виконання вказаних вимог митного органу позивачем були надані: лист - повідомлення № 29/01- 15 від 29.CL.15p., прайс-лист б/н від 12.01.2015, виписку з бухгалтерської документації, біржові котирування (повторно).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 30.01.2015р. №110100000/2015/200021/1, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням методу щодо ідентичних товарів, що розрахована за даними митного органу та скоригована 1,22 евро за 1 кг.

Крім цього митним органом складено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110100000/2015/00032.

Обгрутовуючи правомірність визначення позивачем митної вартості товарів суд виходить з наступного.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Документами, що підтверджували митну вартість задекларованих товарів та були надані позивачем, є: контракт від 30.07.2013 року за №30-07/2013; картка обліку; міжнародна автомобільна накладна; рахунок-фактура № 1 від 26.01.15р.; рахунок-фактура № СФ-4; довідка про транспортні витрати; біржові котирування; інвойс продавця з перекладом; комерційний інвойс № 230/15 виробника на продавця з перекладом; пакувальний лист виробника на продавця № 230/15 з перекладом; проформа інвойс продавця з перекладом; договір на перевезення № 145 від 13.01.15р.; договір про перевезення № 148 від 21.01.15р.; сертифікат про походження з перекладом; специфікація на продукт з перекладом; інформація про товар № 1043 звіт про якість з перекладом; експортна декларація з перекладом; лист - повідомлення № 29/01- 15 від 29.CL.15p.: прайс-лист б/н від 12.01.2015; виписка з бухгалтерської документації.

Ці документи зазначені позивачем як додатки до ВМД, надавались відповідачу додатково та наявні у матеріалах справи.

Заявлена митна вартість товару пояснюється позивачем як договірна ціна згідно контракту від 30.07.2013 року за №30-07/2013, укладеного позивачем з Ermano Enterprise LTD.

В обґрунтування вимог щодо відмови в задоволенні позову відповідач зазначає, що за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

При цьому суд зазначає, що відсутність інформації про розподіл вартості експедиційних витрат, а саме не виділені окремо плати експедитору у рахунку № СФ-4 від 28/01/2015, а також довідці на перевезення № б/н від 28/01/2015 відсутня інформація про розподіл вартості експедиційних витрат, не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості. Так Позивач зазначив, що відповідно до п. 4.1 укладеного договору № 148 від 21.01.2015р. вартість послуг з організації перевезення вантажів включає в себе вартість послуг перевезення та вартість послуг експедирування. Отже транспортні документи не можуть розцінюватись як заниження чи невідповідність митної вартості товару за ціною договору. Крім того, відповідач у повідомленні декларанту не зазначив, що довідка про транспортні витрати складена неналежним чином.

Крім того, за умовами контракту товар придбавається позивачем на умовах відстрочки платежу, тому не були надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, яких на момент подання митної декларації не існувало.

При цьому, митний орган надавав оцінку господарській операції, яка виникла між виробником HIP-Petrohemija Pancevo 26000, Pancevo,Spoljnostarcevacka 82, Сербія і продавцем ERMANO ENTERPRISE LTD. SUITE 1, PERCY STREET, LONDON WIT IDG, GB, в той час як дослідженню підлягала господарська операція між Ermano Enterprise LTD (продавцем) та позивачем (покупцем) за контрактом від 30.07.2013 №30-07/2013. У зв'язку з чим позивач повідомляв митний орган, що позивач не є стороною відносин, що склались між виробником та продавцем (Ermano Enterprise LTD), а також надав листа № 29/01-15 від 29.01.15р. від Ermano Enterprise LTD в обгрунтування відсутності між ним та виробником укладених контрактів, що виключає можливість його надання.

Відповідно до статті VII п.2 «а» Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

В статті VII п.2 «b» цієї угоди вказано, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або іі) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів, митний орган здійснив необґрунтований висновок про неповноту та недостовірність відомостей про митну вартість товарів, та повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки наведені розбіжності та неточності не є підставою для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а у відповідності до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України є лише підставою для витребування додаткових документів.

Таким чином прийняття рішення про коригування митної вартості товару з мотивів неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів в рамках положень пункту 2 частини 6 статті 54 МК України є безпідставним, адже наведені розбіжності не стосується неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товарів.

Натомість, позивачем у повному обсязі були виконані вимоги частини 5 статті 52 МК України щодо подання декларації митної вартості.

Таким чином, судом не встановлено наявності підстав для коригування заявленої митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд полімер ЛТД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд полімер ЛТД» судовий збір у розмірі 255,78 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110100000/2015/200021/1 від 30.01.2015 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС № 110100000/2015/00032 від 30.01.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Полімер ЛТД» (код ЄДОРПОУ 31987126) судовий збір у розмірі 255,78 грн. ( двісті п'ятдесят п'ять грн. 78 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2015 року.

Суддя О.Б. Ляшко