СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
30 січня 2007 року |
Справа № 2-6/13310-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: Койкова Д.Г., дов. № 02.9-2/19 від 16.01.2006 року;
третьої особи: (ОСОБА_1) - паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;
третьої особи: (ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця") - не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 02 жовтня 2006 року у справі № 2-6/13310-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Інтер-Сервіс" (вул. Енергетична, 10, м.Львів,79026)
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Ялта, АР Крим, 98600)
3-ті особи:
1. Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Ш. Руставелі, 39/41, м.Київ, 01023)
2. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання протиправним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 02.10.2006 року у справі № 2-6/13310-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Інтер-Сервіс" задоволено. Суд визнав протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради "Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літер "Е" пансіонату "Кастрополь" у смт.Берегове" від 23.06.2001 року № 259 (1) в частині оформлення права власності на човнову станцію і склад літер "Е" пансіонату "Кастрополь" у смт.Берегове за закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", а також стягнув з відповідача судові витрати.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що спірний об`єкт нерухомості знаходиться на території Сімеїзської селищної ради, тому повноваження по обліку та реєстрації об`єктів нерухомого майна належить виконавчому комітету відповідної ради. Оскільки Сімеїзська селищна рада не приймала рішень про делегування власних повноважень, суд прийшов до висновку, що прийняття саме Ялтинською міською радою рішення „Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літер "Е" пансіонату "Кастрополь” у смт.Берегове” від 23.06.2001 року № 259 є протиправним.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, третя особа - ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Океан-Інтер-Сервіс" відмовити.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем не ставиться під сумнів само право ЗАТ ЛОЗП України „Укрпрофоздоровниця” на об`єкт нерухомості - склад літер „Е”, що питання про необгрунтоване делегування компетенції органу місцевого самоврядування може бути порушено лише самою Сімеїзською селищною радою. ОСОБА_1 вважає, що наявні у справі матеріали свідчать про фактичну згоду Сімеїзської селищної ради на прийняття Ялтинською міською радою оскаржуваного рішення від 23.06.2001 року № 259.
Представники позивача та третьої особи ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця” у судове засідання двічі не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщена належним чином ухвалами та повістками від 19.12.2006 року та від 15.01.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнав можливим розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін.
Від Сімеїзської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що 30.01.1998 року товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Океан-Інтер-Сервіс" було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КМ №003920 земельною ділянкою площею 0,1522 га у межах згідно з планом землекористування. Як вбачається з наявного у Державному акті плану зовнішніх меж землекористування від А до Б це землі Сімеїзської селищної ради (том 1 а.с. 25-27).
На підставі клопотання ТОВ „Фірма „Океан-Інтер-Сервіс" про переоформлення права постійного користування землею, 30.12.2004 року Сімеїзською селищною радою було прийнято рішення №14, на підставі якого право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на праві постійного користування землею серії І-КМ №003920 площею 0,1522 га ТОВ „Фірма „Океан-Інтер-Сервіс" було припинено, вказана земельна ділянка передана позивачу в оренду строком на 49 років (том 1 а.с.36).
На виконання зазначеного рішення, 13.01.2005 року між Сімеїзською селищною радою - орендодавець та ТОВ „Фірма „Океан-Інтер-Сервіс” - орендар укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1522 га для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу строком на 49 років (том 1 а.с.28-35).
Предметом спору у даній справі є рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 23.06.2001 року № 259 (1) „Про оформлення права власності на човнову станцію і склад літ. Е пансіонату „Кастрополь" в смт. Берегове”, яким право власності на склад літ. „Е” оформлене за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", про що 27.06.2001 року видане відповідне Свідоцтво на право власності № 731 (том 1 а.с. 11).
Позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований склад літер „Е”, оформлений на праві власності за закритим акціонерним товариством ЛОЗП України „Укрпрофоздоровниця", знаходиться в його законному користуванні на підставі договору оренди, у зв`язку з чим, порушуються його права як належного землекористувача.
ТОВ „Фірма „Океан-Інтер-Сервіс” вважає, що факт знаходження складу літер „Е”, який належить закритому акціонерному товариству ЛОЗП України „Укрпрофоздоровниця”, на території Сімеїзської селищної ради, надає лише її виконавчому органу, в силу норм закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, повноваження здійснювати реєстрацію об`єктів нерухомості.
Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною 1 статті 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчим органам селищної ради, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, є його виконавчий комітет.
Відповідно до пункту 10 частини „б” статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, виконавчим органам селищної ради делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставини не виникає спору.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до статті 53 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” основною формою роботи виконавчого комітету передбачено його засідання.
Частиною 6 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
На підставі аналізу норм Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що з приводу делегування виконавчому комітету Ялтинської міської ради повноважень на оформлення права власності на об'єкти, що знаходяться на території Сімеїзської селищної ради, має бути прийняте відповідне рішення.
Оскільки оспорюється саме компетенція виконавчого комітету Ялтинської міської ради, наявність такої компетенції має бути доведено належними засобами доказування, тобто наявністю відповідного рішення виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, всупереч зазначеної вище норми, виконавчим комітетом Ялтинської міської ради не надано суду відповідного рішення виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради про делегування повноважень на оформлення права власності на склад літ.”Е” за закритим акціонерним товариством ЛОЗП України „Укрпрофоздоровниця”.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Таким чином, господарський суд АР Крим вірно встановив факт перевищення виконавчим комітетом Ялтинської міської ради власних повноважень щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна, факт порушення прав позивача як належного землекористувача (оскільки право власності на склад літер „Е” оформлено через два з половиною роки після надання цієї земельної ділянки у постійне користування позивачеві), вірно встановив дотримання позивачем вимоги статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи та на підставі цього правомірно прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №259 (1) від 23.06.2001 року в частині оформлення права власності на склад літ. „Е” пансіонату „Кастрополь”.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки при винесенні судом першої інстанції оскаржуваної постанови порушення норм матеріального або процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
При цьому, судова колегія вважає на за необхідне роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що він не позбавлений права звернутись до виконавчого органу Сімеїзської селищної ради з метою оформлення у встановленому законом порядку права власності на спірний об`єкт нерухомості - склад літер "Е", придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.2001 року.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205 п.1, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2006 року у справі № 2-6/13310-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко