СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 січня 2007 року | Справа № 2-6/10210-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: Логінова А.В., дов. № 19/07 від 19.07.2006 року;
відповідача: арбітражний керуючий Яблонський В.В.
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Алуштинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М. ) від 24 листопада 2006 року у справі № 2-6/10210-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" (вул. Сонячна, 10/114, смт.Партеніт, м.Алушта, АР Крим, 98542)
до Комунального підприємства готельного господарства (вул. Жовтнева, 50, м.Алушта, АР Крим, 98500)
3-тя особа Алуштинська міська рада (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)
про визнання договору дійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 24.11.2006 року у справі № 2-6/10210-2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" задоволено. Суд визнав дійсним договір купівлі-продажу, укладений 03.05.2006 року між Комунальним підприємством готельного господарства та ТОВ "Йорі", а також стягнув з відповідача судові витрати.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спірного договору – двоповерхова будівля по вул. Леніна, 1 у м.Алушта, знаходилось у Комунального підприємства готельного господарства на праві повного господарського відання, тому, при відкритті ліквідаційної процедури у справі про банкрутство зазначеної особи, правомірно увійшло до ліквідаційної маси. У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку, що ліквідатор Комунального підприємства готельного господарства –Яблонський В.В., відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мав повноваження на укладення договору купівлі-продажу та такий договір слід визнати дійсним.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Алуштинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Йорі" відмовити.
Доводи заявника апеляційної скарги полягають у неповному вивченні судом першої інстанції обставин справи щодо повноважень ліквідатора Комунального підприємства готельного господарства –Яблонського В.В. на укладення спірного договору купівлі-продажу, а також порушенням норм матеріального права.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
Представник Алуштинської міської ради у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином ухвалою від 19.01.2007 року. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та арбітражного керуючого, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Алуштинської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду АР Крим від 17.04.2006 року у справі № 2-6/1844-2006 позивач у даній справі - Комунальне підприємство готельного господарства визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Яблонського В.В.
03.05.2006 року між Комунальним підприємством готельного господарства в особі ліквідатора Яблонського В.В. - продавець та товариством з обмеженою відповідальністю „Йорі" - покупець укладено договір купівлі-продажу двоповерхової будівлі по вул.Леніна, 1 в м.Алушті.
Відповідно до умов вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю нерухоме майно - двоповерхову будівлю, а покупець сплатити за нього ціну на визначених договором умовах і порядку.
05.05.2006 року сторони уклали додаткову угоду про доповнення договору купівлі-продажу пунктом 2.6, яким передбачили направлення отриманих від продажу майна банкрута коштів на задоволення вимог кредиторів та на звільнення майна від третіх осіб. У випадку, коли отриманих коштів буде недостатньо для цього, покупець бере на себе зобов'язання сплатити додаткові суми, необхідні для звільнення майна від третіх осіб (том 1 а.с.9).
06.05.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду про зарахування одержаних від ТОВ „Йорі" на підставі платіжного доручення № 4 від 05.04.2006 року 20000,00 грн. в рахунок передбаченої пунктом 2.2 договору оплати (том 1 а.с.10).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно пункту 1.1 Статуту Комунального підприємства готельного господарства, підприємство засноване Алуштинською міською радою, майно підприємства є власністю міської ради. Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що майно підприємства складають основні фонди і оборотні активи, а також цінності, вартість який відображається у самостійному балансі підприємства. Майно є комунальною власністю і закріплене за підприємством на праві повного господарського відання.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку.
При цьому, доводи Алуштинської міської ради про те, що об`єкт купівлі-продажу є гуртожитком та не може бути включено до складу ліквідаційної маси спростовуються наявними у справі матеріалами: рішенням Алуштинської міської ради від 23.12.2004 року №19/188 про визнання таким, що втратив силу з моменту прийняття пункту 2 рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради народних депутатів Кримської області „Про ліквідацію філії готелю „Чорноморська" від 27.06.1985 року № 388, яким передбачалось здійснити реконструкцію приміщення філії та залишення її комбінату комунальних підприємств під гуртожиток (том 1 а.с. 75), а також висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10.11.2006 року №20, згідно з яким, спірна будівля і її приміщення не відповідають вимогам ДБНВ 2.2-15-2005 „Житлові будинки, основні положення", при тому що реконструкція будівлі під житловий будинок та подальша її експлуатація під житло неможлива (том 2 а.с. 42-53).
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Згідно звіту про оцінку ринкова вартість вбудованих і прибудованих приміщень, розміщених в підвалі, на 1 і 2 поверхах будівлі по вул.Леніна, 1 в м.Алушті загальною площею 965,58 грн. складає 1258052,00 грн. без ПДВ (т.1, а.с. 116-149).
На засіданні комітету кредиторів Комунального підприємства готельного господарства 28.04.2006 року встановлено інший порядок продажу майна банкрута, а ніж відкриті торги, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів, а саме шляхом задоволення заяви ТОВ „Йорі" на придбання будівлі і укладання з ним договору купівлі-продажу приміщень загальною площею 965,58 кв.м. за договірною ціною 1258052,00 грн.
Що стосується посилань Алуштинської міської ради на порушення його прав як фактичного власника спірного майна, судова колегія вважає їх необгрунтованим та виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Частиною 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
Тому, з моменту визнання відповідача банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, повноваження Алуштинської міської ради щодо розпорядження майном на підставі закону припинені та передані ліквідатору боржника.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
На підставі викладеного, також є безпідставними посилання Алуштинської міської ради на відсутність повноважень у ліквідатора на укладення спірного договору купівлі-продажу.
Стосовно посилань Алуштинської міської ради на порушення передбаченого законом порядку реалізації майна банкрута, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки рішення про приватизацію спірного об`єкту не приймалось, вимоги щодо проведення відкритих торгів є необов`язковими.
Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Наявні у справі матеріали свідчать про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов, які є необхідними для даного виду договору: щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі майна, прав та обов'язків, відповідальності сторін тощо.
На підставі викладеного, рішення господарського суду АР Крим про необхідність задоволення позовних вимог є правомірним, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Алуштинської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2006 року у справі № 2-6/10210-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко