Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання  Друзенко К.В. 

за участю представників сторін:

від позивача  Герман О.С. за довіреністю від 05.10.2006р. №1691

від відповідача не з'явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства МЖК „Вітовка”

на рішення  господарського суду Миколаївської області  від  14 листопада 2006 року  

у справі №12/513/06

за позовом  Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства МЖК „Вітовка”

про розірвання договору та стягнення 51000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому заявлені вимоги розірвати укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і ПП МЖК „Вітовка” договір підряду №НОМЕР_1 та стягнути з ПП МЖК „Вітовка” 51 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006р. у справі №12/513/06 (суддя Семенов А.К.) позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1задоволений.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором у встановлений строк, що є істотнім порушенням договору, а тому на підставі ст.ст.849, 852 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції ст.11 ГПК України, ст.ст.188,224 ГК України, а також на незаконність і несправедливість судового рішення.

За доводами відповідача, пропозицію про розірвання договору позивач направив відповідачу 05.10.2006р., а 10.10.2006р. вже надіслав до суду позовну заяву і відповідач був позбавлений можливості врегулювати свої відносини з позивачем у встановленій законом процедурі врегулювання спірних питань, пов'язаних із розірванням договору. Відповідач посилається на те, що  павільйон збудований ним.  Але сам позивач 01.10.2006р. відмовився приймати виконані відповідачем роботи та підписувати наданий відповідачем акт виконаних робіт на загальну суму 58671 грн. 02.10.2006р. позивач взагалі не допустив працівників відповідача на будівельний об'єкт, при цьому навіть не дозволив їм забрати інструмент та особисті речі. В свою чергу відповідач в листі від 11.10.2006р. запропонував позивачу у триденний термін провести з ним остаточні розрахунки. Але відповіді не надійшло. Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про завдані йому збитки в сумі 51000 грн., так як сам  відповідач під час будівництва зробив  витрати на 7671 грн. більше, ніж сплачено позивачем, зокрема, 44483,12 грн. -це витрати відповідача на закупівлю матеріалів, а 12132 -заробітна плата працівників, а також інші витрати. Відповідач посилається на те, що  всі відповідні докази були доведені до відома суду, але в усній формі, і на те, що представник відповідача не належним чином виконав свої обов'язки щодо представлення інтересів відповідача в суді першої інстанції.

Окрім того, відповідачем заявлене клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, з посиланням при цьому на те, що представник відповідача при розгляді справи у суді першої інстанції неналежно виконував свої обов'язки представника і не надав суду відповідних документів, які підтверджують доводи відповідача.

У судове засідання відповідач не з'явився, але про час і місце засідання суду повідомлений належним чином, а тому апеляційна скарга розглянута за його відсутністю.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення -без змін, з посиланням при цьому на те, що відповідач не виконав своїх обов'язків за укладеним з позивачем договором підряду і не збудував павільйон в обумовлений договором строк, що є істотним порушенням договору, а тому вимоги позивача про розірвання цього договору є обґрунтованими. Також представник позивача вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 51000 грн., оскільки відповідачем взагалі не доведені його витрати на будівництво павільйону.  Окрім того, за поясненнями представника  позивача у судовому засіданні, на даний час позивач власними силами завершує будівництво павільйону.  

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський  суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке: 

Матеріалами справи встановлено, що 31.08.2006р. між позивачем (Замовник) і відповідачем (Виконавець) укладений договір підряду №НОМЕР_1, предметом якого є обов'язок відповідача за  дорученням позивача виконати роботи з будівництва „Зупиночного павільйону по вул. 295 Стрєлкової дивізії кут пр. Жовтневий”.

У п.2.2. цього договору встановлений обов'язок позивача сплатити 50% авансу від загальної кошторисної вартості робіт і здійснювати проміжну оплату виконаних робіт згідно реєстрам витрат і актам прийому виконаних робіт Ф-2.

У п.2.1. цього договору встановлено, що вартість робіт визначається кошторисом і складає 67000 грн.

Згідно з п.3.1. договору, розпочати будівельні роботи відповідач зобов'язаний 01.09.2006р., а закінчити -01.10.2006р.

Кінцевий розрахунок за виконанні роботи здійснюється відповідачем на протязі трьох банківських днів після пред'явлення відповідачем акту виконаних робіт.

Також із наявних у матеріалах справи квитанціях до прибуткового  касового ордеру від 31.08.2006р, від 01.09.2006р., від 12.09.2006р., від 14.09.2006р. випливає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 51000 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав роботи у встановлений договором строк, позивачем поданий до господарського суду Миколаївської області позов про розірвання укладеного з відповідачем договору і стягнення збитків, які полягають у понесених витратах по сплаті відповідачу авансу  в сумі 51000 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006р. позов задоволений в повному обсязі, з мотивів, наведених в описовій частині постанови. При цьому, заперечення представника відповідача на позов про  виконання  відповідачем умов договору не прийняті до уваги судом  першої інстанції, з огляду на те, що в порушення вимог ст.33 ГПК України,  представник відповідача не надав суду доказів в обґрунтування своїх заперечень. 

В апеляційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування   рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволені  позовних вимог позивача, а також заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які повністю спростовують доводи позивача і підтверджують доводи відповідача про зроблені ним витрати на  будівництво павільйону.  За доводами відповідача неможливість подання цих документів до суду першої інстанції пов'язана з тим, що представник відповідача не належним чином виконав свої повноваження. 

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції, з причин, що не залежали від нього.

Разом  з тим, вимогами ст.4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими до суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на наведені положення господарського процесуального законодавства, а також приймаючи до уваги доводи відповідача щодо неможливості подання документів суду першої інстанції, апеляційний господарський суд задовольнив клопотання відповідача і залучив до матеріалів справи додаткові документи.

За доводами відповідача надані ним додаткові документи підтверджують, що павільйон збудований відповідачем (фотознімки павільйону), що позивач відмовився від підписання акту виконаних відповідачем робіт з будівництва павільйону (акт про відмову від підпису від 01.10.2006р.), що позивач самостійно призупинив виконання робіт з будівництва павільйону (акт від 02.10.2006р.), що відповідачем на будівництво павільйону витрачено 58671 грн., з яких 44483,12 грн. на закупівлю матеріалів (копії чеків від 04.09.2006р., від 05.09.2006р., від 12.09.2006р.; копії квитанцій до прибуткового касового ордеру №НОМЕР_2, №НОМЕР_3; копії витратних накладних №НОМЕР_4., №НОМЕР_5, №НОМЕР_6; копія замовлення №НОМЕР_7 від 03.10.2006р.; копії фіскальних чеків від 25.09.2006р., від 04.10.2006р., від 03.10.2006р.) і 12132 грн. на заробітну плату працівникам.

Але, до документів, що надані відповідачем, в підтвердження своїх доводів, апеляційний господарський суд ставиться критично, з огляду на вимоги ч.2 ст.34 ГПК України, згідно з якою, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, із наданих відповідачем фотознімків взагалі не вбачається, що знятий на них павільйон є об'єктом, будівництво якого передбачено умовами укладеного між сторонами договору підряду.  Акти від 01.10.2006р. про відмову від підпису та акт  від 02.10.2006р. про призупинення робіт позивачем складені і підписані відповідачем в односторонньому порядку.  Копії чеків від 04.09.2006р. на суму 2781,82 грн., від 05.09.2006р. на суму 770, 37 грн., від 12.09.2006р. на суму 750,06 грн. не доводять, по-перше, що  грошові кошти за труби і їх нарізання  сплачені ЗАТ „Миколаївметаллопторг” саме відповідачем,  а по-друге, не доводять, що  ці витрати здійснені відповідачем саме на будівництво павільйону позивача.  Копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, згідно з якими СПД -фізичною особою ОСОБА_2 прийнято від ОСОБА_3 8830 грн. за вікна-двері із ПВХ знов таки ж не доводять, що ці витрати здійснені відповідачем саме на будівництво павільйону позивача. Доказів оплати придбаного відповідачем у ТОВ „Торговий дім „Відзев” за витратною накладною №НОМЕР_4. профнастилу  оцинкованого на загальну суму 6445, 26 грн. відповідачем взагалі не надано. Витратні накладні №НОМЕР_5 та №НОМЕР_6 свідчать, що отримувачем  листа рубленого і профнастилу на загальну суму 3483,51 грн. є магазин, а не підприємство відповідача. У замовленні від 03.10.2006р. №НОМЕР_7 взагалі не визначено особу,  яка є покупцем. Доказів, що підтверджують витрати відповідача на сплату заробітної плати працівникам відповідачем взагалі не надано.

Таким чином, документи, що надані відповідачем, взагалі не доводять викладених ним в апеляційній скарзі доводів.

Разом з тим, за поясненнями представника позивача у судовому засіданні,   кошторис вартості будівельних робіт та проектну документацію на об'єкт будівництва сторони не затверджували, а після підписання договору підряду і сплатою позивачем авансу відповідач розпочав закупівельно-підготовчі роботи до будівництва павільйону. Але, у встановлені договором строки павільйон відповідачем не збудований і на  даний час павільйон будується власними силами позивача.

Вимогами ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Разом з тим, вимогами ч.2 ст.852 ЦК України встановлено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З огляду на вищевикладені законодавчі норми, а також на те, що  у встановлений договором строк павільйон відповідачем не збудований, що є істотнім порушенням договору, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1  про  розірвання укладеного з відповідачем договору підряду. Оскільки своїх витрат  на закупівельно-підготовчі роботи з будівництва  павільйону  відповідач суду не довів, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 51000 грн. також є обґрунтованими.

Із врахуванням того, що лист про розірвання договору позивач надіслав відповідачу ще до звернення до суду з даним позовом, що не заперечується самим відповідачем, та врахуванням дати винесення рішення судом першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає недоцільними в даному випадку посилання відповідача на положення ст.188 ГК України.

За таких обставин апеляційний господарський суд залишає без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а оскаржуване судове рішення -без змін.   

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2006 року у справі №12/513/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства МЖК „Вітовка” -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.