ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/1318/15-ц
Провадження № 2/210/1120/15
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"18" травня 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Скотар Р.Є.,
при секретарі Таранущенко В.С.,
за участю сторін не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування власністю шляхом визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням ,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезгаданим позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі зареєстровані відповідачі, які не мешкають за зазначеною адресою з 2003 року та не мають з ним родинних стосунків. У зв'язку з тим, що він, позивач, змушений нести витрати по комунальним послугам, які розраховуються на кількість зареєстрованих осіб в житловому приміщенні, просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач не був присутнім, до початку розгляду справи надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі у судовому засіданні не був присутніми, про час та місце розгляду справи повідомлені за зареєстрованою в установленому порядку адресою, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулося до суду з відміткою "у зв'язку з закінченням строку зберігання", заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Відповідно до умов ст.224 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2341667 від 18.12.2003 року ( а.с.6) та договором купівлі-продажу квартири від 19.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Глущенко О.А., зареєстровано в реєстрі за №1116 ( а.с.7).
У зазначеній квартирі зареєстровано місце проживання - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Криворізької об'єднаної міської довідково-інформаційної служби №66 від 25.03.2015 року ( а.с. 9).
Однак, відповідачі у вказаній квартирі не проживають з 2003 року, що вбачається з акту мешканців будинку АДРЕСА_1 , посвідченому майстром дільниці ТОВ «СІТІ СЕРВІС-КР» 01.04.2015 року (а.с.8 ).
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 41 Конституції України , ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК УРСР власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і має право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 317-319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктом 34 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», судам роз'яснено, що під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Оскільки відповідачі не проживають у спірній квартирі більше одинадцяти років без поважних причин, не перебувають у родинних стосунках з позивачем , а є членами сім'ї попереднього власника житлового приміщення, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та задовольняє їх.
Згідно ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 60, 212, 215, 224-226, 294 ЦПК України, ст. 391,450 ЦК України, ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування власністю шляхом визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити .
Усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, особами, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Уцьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Р. Є. Скотар