№ 2 - 3947/2008 p.

РІШЕННЯ

іменем   України

24 грудня 2008 року. Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі головуючого:

судді     НІКІШИНА Ю.В.

при секретарі     СИДОРОВОЇ О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Ханженво м. Макіївки цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_7,  ОСОБА_4

до

МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про встановлення факту прийняття спадщини,

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить встановити факт прийняття нею спадкового майна та визнати за нею право власності на 1/5 частину АДРЕСА_1. Спадщина відкрилася після смерті матері ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. До і після смерті матері,  вона поживала у спадковій квартирі.

Крім того,  позивачі по справі просять визнати право власності на АДРЕСА_1,  загальна площа якої,  в наслідок перепланування,  стала 51, 40 кв м,  у тому числі житлова 26 кв м,  крім того визнати право власності на забудовані: літню кухню літ. Ж-1 площею 7, 50 кв м,  1/2частину сараю літ. Б-1 площею 15, 6 кв м,  сарай літ. 3-1 площею 9, 10 кв м,  сарай літ. И-1 площею 7 кв м,  надвірну уборну літК-1.

Представник відповідача повідомлений про час розгляду справи,  просить розглянути справу без нього.

У судовому засіданні встановлено.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від ЗО травня 2007 року п.1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство,  зокрема,  відповідні норми ЦК УРСР 1963 року,  у тому числі щодо прийняття спадщини,  кола спадкоємців за законом.

Позивач є спадкоємцем,  після смерті ОСОБА_6,  першої черги згідно  ст. 529 ЦК УРСР (1963р.). Спірна спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1,  тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року.

 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття.

Згідно  ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину якщо фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач ОСОБА_1 проживала і проживає у спадковому будинку а тому фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином,  позивач на законних підставах прийняла спадщину і за нею можливо визнати право власності на спадкове майно.

Крім того,  встановлено наступне.

АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_7,  ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 30 квітня 1993 року.

Згідно положень  ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок,  будівля або споруда розміщені на земельній   ділянці,    наданій   у   користування,    то   у  разі  їх   відчуження  до   набувача   переходить   право

користування тією частиною земельної ділянки,  на якій вони розміщені,  та частиною ділянки,  яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином,  позивачі отримавши у приватну власність вказане вище нерухоме майно,  отримали і право користування земельною ділянкою яка також свого часу була відведена першому власнику на забудову та обслуговування нерухомого майна.

Згідно положень  ст. 376 ЦК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З акту інвентаризації' КП «БТІ м. МАКІЇЇВКИ» убачається самовільно (без належно затвердженого проекту) забудовані: АДРЕСА_1,  загальна площа якої,  в наслідок перепланування,  стала 51, 40 кв м,  у тому числі житлова 26 кв м,  крім того визнати право власності на забудовані: літню кухню літ. Ж-1 площею 7, 50 кв м,  1/2частину сараю літ. Б-1 площею 15, 6 кв м,  сарай літ. 3-1 площею 9, 10 кв м,  сарай літ. И-1 площею 7 кв м,  надвірну уборну літ. К-1.

Забудови зроблені в межах земельної ділянки,  свого часу наданої для забудови житлового будинку,  права та свободи інших громадян не порушені,  обов'язки у третіх осіб не виникли. Встановлені будівельні правила та норми позивачем не порушені при забудові спірних споруд,  до експлуатації придатні про що свідчить технічний висновок.

Враховуючи наведене,  суд вважає можливим задовольнити позов і визнати за позивачем право власності на самовільно забудовані споруди.

На підставі  ст. 548,  549 ЦК УРСР 1963 p.,   ст. 376,  377 ЦК України,   ст. 213,  215 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/5ЧАСТИНУ квартири АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1,  за законом,  після смерті спадкодавця ОСОБА_6,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_7,  ОСОБА_4 право власності: АДРЕСА_1,  загальна площа якої,  в наслідок перепланування,  стала 51, 40 кв м,  у тому числі житлова 26 кв м,  крім того визнати право власності на забудовані: літню кухню літ. Ж-1 площею 7, 50 кв м,  1/2частину сараю літ. Б-1 площею 15, 6 кв м,  сарай літ. 3-1 площею 9, 10 кв м,  сарай літ. И-1 площею 7 кв м,  надвірну уборну літ. К-1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції' або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.