Справа № 381/3052/14-к

Провадження № 1-кп/362/17/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2015 року року колегія суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі:

Головуючого судді - Степаненка В.В.

суддів - Грибанової Ю.Л.,Воробйової В.М.,

при секретарі - ЛагутіІ.А.,

прокурора - Кисилевича І.П.,

захисників - ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у судовому засіданні в м.Василькові кримінальне провадження № 4201411031000008 від 06.02.2014 року відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чупира, Білоцерківського району, Київської області,українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою,раніше не судимого та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з вищою освітою,раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Під час дослідження письмових доказів,наданих прокурором в даному кримінальному провадженні,а саме протоколу за результатами проведення оперативно - розшукових заходів від 25.03.2014 року захисники обвинувачених та обвинувачені заявили клопотання про визнання даного доказу недопустимим у відповідності до ч.2 ст.89 КПК України, в зв'язку із тим, що відсутні дані про те, що проведені оперативно - розшукові заходи стосуються обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Згідно до ч.2 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Судом встановлено,що даний протокол був надісланий до СВ Фастівського МВ ГУ прокурором Фастівської міжрайонної прокуратури як легалізовані матеріали оперативно - розшукових заходів 14.012014 року.

З тексту протоколу вбачається посилання на ухвали Апеляційного суду м. Києва про надання дозволу на здійснення оперативно - розшукових заходів від 22.11.2013 року.

Відповідно до відповіді Апеляційного суду міста Києва згідно запису в журналі Обліку підготовлених документів головою Апеляційного суду міста Києва 20.11.2013 року були винесенні ухвали за відповідними номерами,але чи стосуються вони обвинувачених, на який строк, відповідь таких відомостей не містить. До того ж , вищезазначені ухвали знищені як секретні документи 25.04.2014 року у зв'язку з надходженням 04.02.2014 року повідомлення ГВ БКОЗ ГУ СБ України про закриття ОРС №5, в рамках якої здійснювалась оперативно - розшукові заходи, пов'язані із обмеженням прав та свобод людини. Проте, в разі виявлення в діях осіб, відносно яких проводилися оперативно - розшукові засоби складу кримінального правопорушення, відповідно до ст.92 ЗУ «Про оперативно - розшукову діяльність» ОРС закриттю не підлягає, оскільки такої підстави зазначена норма закону не містить.

Крім того, з оформлення даного протоколу не вбачається,що він в установленому законом порядку був розсекречений.

Таким чином,суд приходить до висновку,про те,що зазначений протокол є недопустимим доказом.

На підставі викладеного,керуючи ст.89 КПК України, ст.92 ЗУ «Про оперативно - розшукову діяльність»,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Протокол за результатами проведення оперативно - розшукового заходу аудіо контроль особи за оперативно - розшуковою справою від 25.03.2014 року, складений ст. оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітаном Мельником В.В. визнати недопустимим доказом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В.Степаненко

судді Грибанова Ю.Л.

Воробйова В.М.