ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.03.09Справа №2а-2396/08/4
об 11:40
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі Кравченко О.І., за участі представників сторін
від позивача - Косова О.Я., Козлова С.С.,
від відповідача - Козичева Т.Ю., Дронова С.Г., Комар С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ТОВ "Зерновий термінал "АБС"
до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим
про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.08р. № 0000332301/0.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч (далі – ДПІ, відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.07.2008 №0000332301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 44345,47 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 22172,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача за актом перевірки №1158/23-1/32316183 від 11.07.2008 (які стали підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), суперечать вимогам чинного законодавства України. Товар, отриманий від контрагента (ТОВ «Схід Строй») використаний в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності позивача, за операціями поставки контрагентом видані податкові накладні, які стали підставою включення сум, сплачених постачальнику, до складу податкового кредиту позивача, зустрічною перевіркою підтверджений факт включення ТОВ «Схід Строй» отриманих в ціні товару сум ПДВ до складу податкового зобов’язання з цього податку. Крім того, відповідач перевищив свої повноваження в частині визнання правочину, укладеного між позивачем і ТОВ «Схід Строй» недійсним. Крім того, позивач вказував, що покладення відповідальності по сплаті ПДВ на контрагента не передбачено чинним законодавством.
Згідно із заявою від 18.11.2008 №05-и/2008 позивач змінив позовні вимоги, просив визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.07.2008 №0000332301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 44345,47 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 22172,74 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2008 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду. Ухвалою суду від 09.12.2008 за клопотання відповідача провадження у справі зупинено до 20.02.2009 для отримання необхідних документів. Ухвалою від 20.02.2009 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті справи.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали заперечення проти позову, в яких вказали, що первинні документи податкового обліку позивача за відносинами з ТОВ «Схід Строй» не можуть підтвердити придбання товару з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності позивача, оскільки договори купівлі-продажу з цим контрагентом укладені з метою, яка явно суперечить інтересам держави у суспільства, отже порушують публічний порядок і є нікчемними. З зазначених підстав вважали спірне рішення таким, що винесено в межах повноважень відповідача і на підставі вимог закону.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).
Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).
Враховуючи зазначене, відповідач здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами є справою адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32316183, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво від 05.03.2003 №00338521).
Відповідачем, на підставі направлень на перевірку та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2007 по 31.12.2007.
В ході перевірки встановлено взаємостосунки з ТОВ «Схід Строй» (ідентифікаційний код 33529146). Згідно із інформацією, наданою відповідачеві, стосовно посадових осіб ТОВ «Схід Строй» порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 Кримінального кодексу України.
Згідно наданих на перевірку договорів поставки за № П-010-2307/07 – АБС від 23.07.07, № П-019-2707/07 – АБС від 27.07.07, № П-023-0708/07 – АБС від 07.08.07 ТОВ «Схід Строй» поставляло на адресу позивача зерно – трітікале. В ході перевірки направлено запит до ДПІ в м. Краматорська на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Схід Строй» з питань взаємостосунків з позивачем. ДПІ у м. Краматорську перевірені первинні документи обліку і підтверджені факти включення до складу податкових зобов’язань ТОВ «Схід Строй» сум ПДВ в липні 2007 року 35477,17 грн. і в серпні 2007 року 8868,30 грн.
За наслідками перевірки складено акт перевірки від 11.07.2008 №1158/23-1/32316183, в якому, зокрема, зазначено, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ) сума ПДВ необґрунтовано віднесена позивачем в податковий кредит в липні 2007 року на суму 29980,00 грн. згідно з податковими накладними №31 від 25.07.2007 на 10000,00 грн., №32 від 30.07.2007 на 9980,00 грн., № 33 від 30.07.2007 на 6666,67 грн., № 34 від 31.07.2007 на 3333,33 грн.; в серпні 2007 року на суму 14365,47 грн. згідно з податковими накладними № 52 від 30.07.2007 на 5497,17 грн., № 11 від 07.08.2007 на 8868,30 грн. (всього на суму 44345,47 грн.).
За наслідками перевірки, на підставі акту від 11.07.2008 №1158/23-1/32316183 винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 24.07.2008 №0000332301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 49126,05 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на 24563,03 грн.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що договори поставки між позивачем в ТОВ «Схід Строй» і податкові накладні, виписані цим контрагентом позивача не відповідають чинному законодавству, оскільки укладені з метою, яка явно суперечить інтересам держави і суспільства, отже порушує інтереси держави і суспільства.
Судом встановлено, що згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом в судовому засіданні досліджені податкові накладні №31 від 25.07.2007 на 10000,00 грн., №32 від 30.07.2007 на 9980,00 грн., № 33 від 30.07.2007 на 6666,67 грн., № 34 від 31.07.2007 на 3333,33 грн., № 52 від 30.07.2007 на 5497,17 грн., № 11 від 07.08.2007 на 8868,30 грн.
Вказані податкові накладні видані ТОВ «Схід Строй», яке на момент їх виписки було платником податку на додану вартість (індивідуальний номер платника ПДВ 335291405154), що не заперечується відповідачем, у зв’язку із поставкою товарів за договорами № П-010-2307/07 – АБС від 23.07.07, № П-019-2707/07 – АБС від 27.07.07, № П-023-0708/07 – АБС від 07.08.07. Вказані податкові накладні містять порядковий номер податкової накладної; дату їх виписування; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Таким чином зазначені податкові накладні видані платником ПДВ, за формою відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ і є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ.
Судом також досліджено довідку від 03.07.2008 №1264/23-3-33529146 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Схід Строй» з питань правових відносин з позивачем за липень, серпень 2007 року, згідно із якою перевіркою порушень не встановлено. Зокрема, суми ПДВ по податковим накладеним №31 від 25.07.2007 на 10000,00 грн., №32 від 30.07.2007 на 9980,00 грн., № 33 від 30.07.2007 на 6666,67 грн., № 34 від 31.07.2007 на 3333,33 грн., № 52 від 30.07.2007 на 5497,17 грн., № 11 від 07.08.2007 на 8868,30 грн. включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображені в реєстрах обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за липень, серпень 2007 року. Фактичне відвантаження товару підтверджується видатковими накладними та рахунком-фактурою, транспортування товару проводилось за рахунок постачальника. Заборгованість перед бюджетом по декларації з ПДВ за липень, серпень 2007 року відсутня.
Таким чином, суми податку на додану вартість в ціні товару, сплачені позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Схід Строй», а останнє включило ці суми до складу податкового зобов’язання у відповідному звітному періоді, перерахувало їх до бюджету. З огляду на це, жодні доводи про фіктивний характер укладених правочинів, нездійснення самих господарських операцій, не зарахування суми податку до бюджету, не можуть прийматись до уваги, оскільки це спростовується матеріалами і фактичними обставинами у справі.
Так само, суд не приймає до уваги посилання представників відповідача, як на підставу своїх заперечень проти позову, на те, що вироком Краматорського міського суду від 13.10.2008 посадові особи ТОВ «Схід Строй» визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зазначеним вище вироком засуджено Оптова Григорія Володимировича за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) і Лі Олену Вікторівну (головного бухгалтера ТОВ «Схід Строй») за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).
Разом з тим, такі обставини ще не надають підстав для висновку про порушення позивачем правил податкового обліку і не є підставою для застосування до нього заходів відповідальності. Посилаючись на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковим органом не надано достатніх доказів про порушення правил оподаткування, встановлених даною нормою, з боку позивача або його посадових осіб.
В запереченнях на позов відповідач також зазначає про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Схід Строй» правочинів, як таких, що суперечать моральним принципам суспільства і порушують публічний порядок, посилаючись на ч.ч. 1, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із ч. 4 цієї статті правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
На обґрунтування невідповідності укладених позивачем правочинів вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України відповідачем не вказано, які саме вимоги ЦК України або інших актів цивільного законодавства порушено позивачем і в чому полягає порушення моральних засад суспільства. Щодо посилання на порушення ч. 4 ст. 203 ЦК України відповідачем також не надано жодних доказів і не обґрунтовано невідповідності укладених правочинів вимогам законодавства щодо їх обов’язкової форми.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати ПДВ в ціні товару позивачем, відображення цього податку в податковій звітності постачальника і сплату цього податку до бюджету, доводи відповідача щодо нікчемності таких правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування, а посилання відповідача на заподіяння державі збитку спростовується фактичними обставинами, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного, спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 44345,47 грн. не може бути визнано таким, що винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також зазначає, що спірне рішення не містить посилання на норму закону, на підставі якої до платника податків застосовані штрафні (фінансові) санкції. Відповідно до абз. 2 п. 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за №268/5459 у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.
При цьому штрафні санкції згідно з абзацами другим та третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції.
Відповідно до цього підпункту у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Оскільки судом встановлено, що визначення платнику податків в спірному податковому повідомленні-рішенні суми завищення бюджетного відшкодування на 44345,47 грн., здійснено з порушенням вимог закону, то і застосування штрафних (фінансових) санкцій на 22172,74 грн. (що становить 50% від суми 44345,47 грн.) слід визнати протиправним.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення відповідача частково недійсним, а не про визнання його протиправним та скасування у відповідній частині, як це передбачене для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторони по справі.
У зв’язку зі складністю справи судом 02.03.2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 06.03.2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати частково протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі від 24.07.2008 №0000332301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» на суму 44345,47 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 22172,74 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС» судові витрати у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.