ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.03.2009 року Справа № 18/235
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача повноважний представник не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
„Гірничо-збагачувальна фабрика
„Краснолуцька”, м. Красний Луч
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 30.01.2009
у справі № 18/235
(суддя –Корнієнко В.В.)
за позовом Державного підприємства
„Придніпровська залізниця”,
м. Дніпропетровськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства
„Гірничо-збагачувальна фабрика
„Краснолуцька”, м. Красний Луч
Луганської області
про стягнення 9955 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 23.02.2009
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (далі –ДП „Придніпровська залізниця”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Гірничо-збагачувальна фабрика „Краснолуцька” (далі –ЗАТ „ГЗФ „Краснолуцька”) штрафу в сумі 9955 грн. 00 коп. за неправильне зазначення останнім маси вантажу в залізничній накладній № 50818730.
Рішенням місцевого господарського суду від 30.01.2009 позов задоволений повністю.
Мотивоване вказане рішення доведеністю за матеріалами справи факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 50818730, відповідністю вимог позивача про стягнення штрафу та його розміру вимогам діючого законодавства, положеннями п. п. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), п. 3.23 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2008 № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, із змінами та доповненнями, п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за №863/5084 (далі –Правила оформлення перевізних документів), абз. 1, 2 п. 20, абз. 1, 4, 5 п. 21 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”.
Доводи відповідача про те, що комерційний акт від 23.06.2008 підписано особами, які фактично не були присутніми на перевзважувані судом першої інстанції не прийняті до уваги у зв’язку з безпідставністю.
Клопотання ЗАТ „ГЗФ „Краснолуцька” про зменшення розміру штрафу у зв’язку з тяжким фінансовим станом підприємства місцевим господарським судом залишено без задоволення з огляду на його безпідставність та необґрунтованість та на те, що вказане клопотання суперечить доводам відповідача про невизнання ним позову у повному обсязі. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, жодного доказу в обґрунтування свого тяжкого фінансового стану відповідач не надав.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення, яке, за твердженням скаржника, прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Як зазначає скаржник, судом першої інстанції порушено вимоги ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та не взято до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язані та інші інтереси сторін, що, за доводами апелянта, заслуговують на увагу.
Суму штрафу, яка заявлена позивачем до стягнення, скаржник вважає надмірно великою та зазначає про не завдання жодних збитків як позивачу так і іншим учасникам господарських відносин.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи скаржника оспорює, вважає їх такими, що не відповідають дійсності, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Право на участь представників у судовому засіданні сторонами не використано. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 05128851 та 05128860 та відзивом позивача на апеляційну скаргу.
Судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначено Статутом на підставі якого Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезень вантажів та інші нормативні документи, які є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. ст. 2, 5 Статуту).
Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. За неправильне зазначення в накладній маси вантажу згідно ст. 122 Статуту з відправника стягується штраф у розмірі, передбаченому ст.118 Статуту, тобто п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За змістом ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортній накладній.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2008 року відповідачем із станції Красний Луч Донецької залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці для Придніпровської ТЕС за накладною № 50818730 був відправлений вагон № 66696725 з вугіллям „Антрацит”.
Відповідно до положень ст. 37 Статуту та п. 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів відправником за результатами зважування вантажу на 150-тоних вагонних вагах на станції відправлення було визначено масу вантажу та внесено ці дані у накладну, яка згідно ст. 6 Статуту є основним перевізним документом, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Прибув вагон № 66696725 на станцію призначення 23.06.2008 та у день вивантаження був зважений з вантажем на 150-тоних вагонних вагах, перевірених у встановленому порядку та строки, придатність яких підтверджено технічним паспортом.
За результатами перевантаження був складений комерційний акт від 23.06.2008 № БН 753338/119, яким у вагоні № 66696725 встановлено недостачу вугілля у кількості 2200 кг за накладною зазначено вага 63000 кг, фактично вага вантажу склала 60800 кг. Згідно комерційного акту навантаження у вагоні рівномірне, без скосів та заглиблень, нижче бортів на 30-40 см. Течі вантажу не було. Вантаж маркірований вапняком, маркірування не порушено.
Підписаний комерційний акт особами згідно з вимогами п. 10 Правил складання актів, затверджених Міністерством транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6865.
Отже, факт неправильного зазначення відправником маси вантажу засвідчений належним чином і тому висновок суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог позивача про стягнення штрафу та його розміру відповідає вимогам ст. 122 Статуту та фактичним обставинам справи.
Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено право суду на зменшення розміру неустойки, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки юридичний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених у законі умов на розсуд суду.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом першої інстанції було розглянуто та відхилено за належним обґрунтуванням.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування рішення, що оскаржується, не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Гірничо-збагачувальна фабрика „Краснолуцька” на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2009 по справі № 18/235 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2009 по справі № 18/235 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва