АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого : Винту Ю. М.
Суддів : Заводян К.І., Одинака О.О.
При секретарі : Паучек І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області до Дубівецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, повернення земельної ділянки у державну власність за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2015 року,-
в с т а н о в и л а :
В січні 2015 року прокурор Кіцманського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області звернувся в суд із зазначеним позовом, вказуючи, що на рішенням сесії Дубівецької сільської ради за № 39/15 від 12 березня 2004 року із внесеними змінами та доповненнями відповідно до рішень за № 64/25-09 від 28 травня 2009 року та за № 77/32 від 28 січня 2010 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,3613 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1. На підставі рішення сесії Дубівецької сільської ради за № 77/32-10 від 28 січня 2010 року ОСОБА_1 21 жовтня 2010 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, вартістю 441 978 гривень, що розташована за АДРЕСА_1. Дубівецька сільська рада не мала повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, оскільки вона розташована за межами населеного пункту, тому просив позов задовольнити.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2015 року позов прокурора задоволено.
Визнано частково незаконним та скасовано пункт 1 рішення сесії Дубівецької сільської ради за № 39/15 від 12 березня 2004 року із внесеними змінами та доповненнями відповідно до рішень за № 64/25-09 від 28 травня 2009 року та за № 77/32 від 28 січня 2010 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3613 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 21 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_1, який
___________________________________________________________________________________________________
№ 22ц-794/688/15р. Головуючий у 1 інстанції: Олексюк Т.І.
Категорія : 47 Доповідач: Винту Ю.М
зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011081500051. Земельну ділянку площею 0,3613 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, вартістю 441 978 гривень, що розташована за АДРЕСА_1, повернуто у власність держави в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області. Стягнуто з ОСОБА_1 та Дубівецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області в дохід держави судовий збір по 121,80 гривень з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову прокурора. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу скаргу слід відхилити.
Зібраними по справі доказами встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, усупереч волі держави в особі уповноваженого органу - Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області, і що відповідачка отримала у власність спірну земельну ділянку з порушенням установленого законом порядку, що потягло за собою порушення інтересів держави.
Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття рішення сільською радою) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 12 Земельного Кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Відповідно до п. «б» зазначеної статті Кодексу, сільським, селищним, міським радам надані повноваження щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно з інформацією відділу Держземагентства в Кіцманському районі та викопіювання з карти встановлення меж сільських населених пунктів Дубівецької сільської ради, земельна ділянка площею 0,3613 га, кадастровий номер НОМЕР_2, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка передана на підставі рішення сесії Дубівецької сільської ради №39/15-04 від 12 березня 2004р. безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 знаходиться за межами населеного пункту.
Таким чином, Дубівецька сільська рада перевищила свої повноваження щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою, внаслідок чого, вона незаконно вибула із державної власності.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У відповідності до змін внесених до Земельного Кодексу України, які вступили в дію з 01 січня 2013р., зокрема, згідно з частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким органом відповідно є Головне управління Держземагентства у Чернівецькій області.
Таким чином, звертаючись з позовом до суду, прокурор правильно керувався повноваженнями, які встановлені нормами ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 45 ЦПК України.
Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що оригінал карти «Встановлення адміністративних границь Берегометської та Дубівецької сільських рад», яка досліджена в судовому засіданні, не затверджена та не містила жодного підпису посадової особи, оскільки проекти землеустрою щодо формування територій і встановлення меж Берегометської та Дубівецької сільських рад затверджені рішенням Кіцманської районної ради від 17 березня 1994р. і такий картографічний матеріал використовуються при вирішенні земельних правовідносин по даний час.
Діюче законодавство не вимагає окремого затвердження карт населених пунктів із відповідним нанесенням підписів посадових осіб та відтисків печаток чи штампів, оскільки такий картографічний матеріал є невід'ємним цілим проекту землеустрою з встановлення меж населеного пункту с. Дубівці, що оглянутий сторонами та судом першої інстанції при розгляді справи.
Помилковими є також доводи апелянта щодо посилання на положення ст.7 ЗК України, в якій визначено повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України, до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району. Дана норма спростовує доводи апелянта про те, що лише Верховна Рада України може встановлювати (змінювати) межі сіл.
У свою чергу, до повноважень Верховної Ради України відповідно до п. «г» ст. 6 Земельного кодексу України, належить встановлення і зміна меж районів і міст.
Таким чином, законодавство України встановлює лише загальні вимоги до встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень (ст.ст. 173-176 ЗК України). Спеціального закону, який має чітко врегулювати відносини щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень, досі не прийнято і такий нормативно-правовий акт - відсутній.
Частиною 2 ст. 174 ЗК України визначено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються відповідною районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
Ніяких рішень районною чи обласною радою щодо зміни меж АДРЕСА_1 не приймалося.
Відповідно безпідставним є посилання апелянта на Методичні рекомендації з розробки проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту, затверджений наказом державного комітету України із земельних ресурсів, оскільки такий документ носить лише рекомендаційний характер.
Безпідставним також є посилання апелянта на висновок відділу Держкомзему у Кіцманському районі Чернівецької області № 04-10/375 від 27 квітня 2009р. про права третіх осіб на земельну ділянку, оскільки зазначений висновок не може фіксувати місце розташування спірної земельної ділянки.
Рішенням Кіцманського районного суду від 02 квітня 2015р., земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,3613 га, яка розташована за межами населеного пункту села Дубівці було правильно повернуто у власність держави в особі Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області, оскільки даний орган є розпорядником земель сільськогосподарського призначення відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України.
Зазначена обставина не позбавляє позивачку права користування спірною земельною ділянкою, оскільки рішення про надання земельної ділянки у користування позивачки не оспорюється.
Оскільки про незаконність рішень Дубівецької сільської ради про зміну меж населеного пункту та виготовлення правоустановчих документів на земельну ділянку прокуратурі району стало відомо 09 грудня 2014р., що стверджується відповіддю відділу Держземагентства в Кіцманському районі, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову прокурора за пропуском строку позовної давності.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :