ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ:

10.08.2006                                                                                Справа №  22/287

за позовом  Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Полтава

до  Дочірнього підприємства "Домоуправління №1" Комунального госпрозрахункового експлуатаційного підприємства "Молодіжне", м. Кременчук

про  стягнення 7048 грн. штрафних санкцій та 131,81 грн. пені

        Суддя  Білоусов Сергій МиколайовичСекретар судового засідання Листопад Ольга Вікторівна

Представники:

від позивача:  Белько І.В., довіреність № 04-379/1877 від 15.06.2006 року;

від відповідача:  Різун Г.В., доручення № 80 від 03.07.2006 року.

Суддя Білоусов С.М. прийняв справу № 22/287 до свого провадження на підставі ухвали заступника голови господарського суду від  08.08.2006 р. про зміну складу суду.

   

СУТЬ СПРАВИ:  Розглядається позовна заява Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Полтава до Дочірнього підприємства "Домоуправління №1" Комунального госпрозрахункового експлуатаційного підприємства "Молодіжне", м. Кременчук про стягнення 7048 грн. штрафних санкцій та 131,81 грн. пені за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році

Відповідач  проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 83 від 07.07.2006р. (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд  встановив:

Статтею 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 1771-ІV від 15.06.2004 р. № 2602 - ІV від 31.05.2005 р., передбачено, що для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма № 10 - ПІ) поданого відповідачем до Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2005 році складала 41 ос.

Згідно проведеного розрахунку, відповідач повинен був працевлаштувати 2 інвалідів.

Фактично у 2005 році на підприємстві відповідача працював 1 інвалід, тобто як стверджує позивач, відповідач не працевлаштував 1 інваліда.

Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” покладає на підприємства (об’єднання), установи, організації обов’язок створювати для інвалідів певні умови праці і забезпечувати їм соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Що ж до працевлаштування інвалідів, то його віднесено до компетенції відповідних державних органів (ст. 18 Закону). Тим часом відповідальність підприємств (об’єднань), установ і організацій у вигляді штрафних санкцій згідно зі статтею 20 Закону жодним чином не пов’язується з причинами, які зумовили недодержання підприємством, установою чи організацією нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. За таких умов штрафні санкції за недодержання цього нормативу фактично набирають характеру не майнової відповідальності, а обов’язкового платежу, не передбаченого законом.  

Крім того, як передбачено ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Відповідач в підтвердження своїх заперечень надав докази підтверджуючи те, що у відповідності до п. 14 Положення “Про робоче місце інваліда” він сприймав всі необхідні і можливі заходи щодо забезпечення створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів (згідно наказу № 129/1 від 23.12.2003 року по підприємству створено два робочих місця для працевлаштування інвалідів, а також згідно наказу № 47/2 від 21.03.2005 року створено атестаційну комісію для встановлення умов праці інвалідів. Крім того, надані до Кременчуцького центру зайнятості звіти за формою 3 - ПН стосовно наявності вільних робочих місць для інвалідів (копії в матеріалах справи), а також докази звернень відповідача  в відповідні державні органи для направлення інвалідів для працевлаштування (листи – відповіді управління праці та соціального захисту населення та центру зайнятості в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько – правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.   

У відповідності зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у справі докази підлягають оцінці в їх сукупності, і жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами у справі є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В зв’язку з вищевикладеним, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Домоуправління №1" Комунального госпрозрахункового експлуатаційного підприємства "Молодіжне",                   м. Кременчук про стягнення 7048 грн. штрафних санкцій та 131,81 грн. пені за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст.  69, 70, 86, 87, 94, 160, 162-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд ,-      

                                                   ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ч.3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                   Суддя                                                 Білоусов С. М.