ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 травня 2015 року Справа № 915/1997/14

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОПІК-Україна», 54049, м. Миколаїв, вул. Гагаріна, 2/2.

Кредитор: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв, 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23а.

Кредитор: ОСОБА_1, 54055, АДРЕСА_1.

Кредитор: Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а. Кредитор: ОСОБА_2, 54000, АДРЕСА_2.

Банкрут: Приватне підприємство «Вікі», 54055, м. Миколаїв, вул.5 Слобідська, 110; код ЄДРПОУ 24055786.

Ліквідатор: Козлов В’ячеслав Олександрович (АДРЕСА_3).

про банкрутство боржника: Приватного підприємства «Вікі».

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора 1: не з'явився.

Від кредитора 2: не з'явився.

Від кредитора 3: не з'явився.

Від кредитора 4: не з'явився.

Від кредитора 5: не з'явився.

Від банкрута: не з'явився.

Ліквідатор Козлов В’ячеслав Олександрович.

Суть спору: затвердження реєстру вимог кредиторів.

Представники кредиторів до судового засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора та дослідивши докази, суд встановив:

Ухвалою суду від 16.12.2014 р. було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Вікі» за ознаками ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до постанови суду від 25.12.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Герман О.С., яка виконувала повноваження ліквідатора у процедурі ліквідації Приватного підприємства «Вікі».

На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.12.2014 за номером 13001 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Приватного підприємства «Вікі» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Герман Оксану Степанівну, яка виконувала повноваження ліквідатора у процедурі ліквідації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 апеляційну скаргу ТОВ"Екопік-Україна" було задоволено частково, постанову господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 скасовано в частині призначення ліквідатором Приватного підприємства «Вікі» Герман Оксану Степанівну, справу передано до господарського суду Миколаївської області для вирішення питання про призначення ліквідатора у справі про банкрутство Приватного підприємства «Вікі».

Враховуючи викладене, судом із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, для виконання повноважень ліквідатора було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Ольшанської Олени Сергіївни (свідоцтво № 460 від 22.03.2013).

До суду від арбітражного керуючого Ольшанської Олени Сергіївни (свідоцтво № 460 від 22.03.2013) надійшла заява від 04.03.2015 року № 01-21/09 про відмову від участі у справі.

Проте до суду надійшла заява (від 26.02.2015р. № 26/02-2) на участь у справі від арбітражного керуючого Косенко Сергія Георгійовича (свідоцтво № 645 від 26.03.2013).

Крім того, заяву (від 13.03.2015 № 02-01/131) на участь у справі подала арбітражний керуючий Захар’єва Яна Василівна.

Також до суду було подано заяву (від 16.03.2015 № 02-01/477) на участь у справі від арбітражного керуючого Козлова Вячеслава Олександровича.

Ухвалою суду від 19.03.2015 ліквідатором Приватного підприємства «Вікі» було призначено арбітражного керуючого Козлова Вячеслава Олександровича.

Ухвалою суду від 14.04.2015 розгляд реєстру вимог кредиторів було призначено на "21" квітня 2015 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.04.2015 розгляд реєстру вимог кредиторів було відкладено на 12.05.2015 об 11:00.

Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду із заявами про визнання грошових вимог звернулись кредитори:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОПІК-Україна» з грошовими вимогами в загальній сумі 16 174 728,89 грн.;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв з грошовими вимогами в сумі 36 596,81 грн.;

- ОСОБА_1 з грошовими вимогами в сумі 6514352,60 грн. та 1218,00 грн. судового збору;

- ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з грошовими вимогами в сумі 117 773,54 грн.;

- ОСОБА_2 з грошовими вимогами в сумі 15 270 436,87 грн.

За приписами ч.3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Ухвалою суду від 21.04.2015 було визнано кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв в загальному розмірі 36596,81 грн. та зобов'язано ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 36 596,81 грн. включити до другої черги задоволення кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 21.04.2015 було визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 в розмірі 6 514 352,60 грн. боргу та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору та зобов'язано ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору включити до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 6 514 352,60 грн. боргу - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

Розглянувши вимоги інших кредиторів, господарський суд зазначає наступне.

15.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОПІК-Україна» подало до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в загальній сумі 16 174 728,89 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2015 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про визнання кредиторських вимог в сумі 16 174 728,89 грн. до повернення матеріалів справи № 915/1997/14 з суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 19.03.2015 розгляд заяви кредитора було призначено на 21.04.2015 о 10:00.

Ухвалою суду від 21.04.2015 розгляд заяви кредитора було відкладено на 12 травня 2015 року об 11:00.

Представник кредитора до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

В підтвердження наявності кредиторської заборгованості в розмірі 16 174 728,89 грн. ТОВ «ЕКОПІК-Україна» посилається на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 листопада 2014 року у справі № 915/1338/14, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК було визнано кредитором Приватного підприємства "ВІКІ" в сумі 16174728,89грн.

Ліквідатор у судовому засіданні зазначив, що кредиторські вимоги ТОВ «ЕКОПІК-Україна» визнані в повному обсязі та у відповідності до наданого реєстру задоволення кредиторських вимог включені в сумі 1218,00 грн. - до першої черги, в сумі 4 577 543,89 грн. - до четвертої черги, в сумі 11 597 185,00 грн. - окремо, як вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Як встановлено рішення Господарського суду Миколаївської області від 05 листопада 2014 року у справі № 915/1338/14, Між публічним акціонерним банком «Морський» (надалі «Банк») та Приватним підприємством «ВІКІ» (надалі «Боржник») було укладено кредитний договір №460312 - КЮ від 15.03.2012 р.

За умовами цього договору Банк зобов'язувався надати, а Боржник прийняти, використовувати та повернути Банку грошові кошти, видані у формі відновлювальної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, в тому числі на поповнення оборотних коштів з кредитним лімітом в розмірі 10 000 000, 00 грн. та сплатити відсотки за використання Кредитом в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.4.1. Договору встановлювалось, що відсотки за користування кредитом розраховуються в розмірі 24 % річних з дня укладення Кредитного договору, а пунктом 2.2.7 вказано розмір нарахованих відсотків на суму простроченої заборгованості у сумі 26 %.

Додатковою угодою №1 від 27.04.2012 р. до кредитного договору №460312 - КЮ від 15.03.2012 р., сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 12 000 000, 00 грн., зміну ставки відсотків річних на 23, 7 % та зміну ставки нарахованих відсотків на прострочену заборгованість на 25, 7 %.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2013 р. до кредитного договору №460312 - КЮ від 15.03.2012 р., сторони погодили збільшення кредитного ліміту до 15 000 000, 00 грн., зміну ставки відсотків річних на 25 % та зміну ставки нарахованих відсотків на прострочену заборгованість на 27 %.

Додатковою угодою №3 від 16.04.2013 р. до кредитного договору № 460312 - КЮ від 15.03.2012 р., сторони змінили ставку відсотків річних на 24 % та змінили ставку нарахованих відсотків на прострочену заборгованість на 26 %.

Додатковою угодою №4 від 29.07.2013 р. до кредитного договору №460312 - КЮ від 15.03.2012 р., сторони змінили ставку відсотків річних на 23% та змінили ставку зараховуваних відсотків на прострочену заборгованість на 25 %.

Кредитні кошти надавались на строк 36 місяців та повинні були бути повернутими в строк до 15.03.2015 р. Графік зменшення кредитної лінії встановлювався додатком №1 до договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Факт виконання банком умов договору підтверджується наданими позивачем доказами, а саме кредитним договором від 15.03.2012р. та додатками до нього, заявами на видачу кредитних коштів, виписками по особовому рахунку, розрахунком заборгованості

На виконання умов кредитного договору приватне підприємство "ВІКІ" отримало визначені кредитним договором кошти, проте не здійснило їх вчасного повернення. У зв'язку з викладеним, станом на 16.06.2014р. за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту 15 000 000,00 грн. та по нарахованим, але не несплаченим відсоткам перед ПАТ Банк "Морський" в сумі 1178117,07 грн.

Пунктом 2.2.4 кредитного договору сторони визначили, що банк має право вимагати дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків та штрафних санкцій в разі прострочення сплати відсотків понад 10-ти днів та невиконання боржником умов цього договору та додаткових угод до нього.

Підпунктом 1 пункту 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

16.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством Банк "Морський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК - Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №460312 - КЮ від 15.03.2012 р.

На підставі договору відступлення ПАТ Банк "Морський" передало, а ТОВ "ЕКОПІК-Україна" прийняло право грошової вимоги за кредитним договором №460312 - КЮ від 15.03.2012 р. у розмірі 16 178 117, 07 грн., з яких 15 000 000, 00 грн. основний борг, 1 178 117, 07 грн. відсотки.

Актом приймання-передачі до договору про уступку права вимоги, ТОВ "ЕКОПІК-Україна" прийняло документи, якими підтверджується заборгованість ПП "ВІКІ" за кредитним договором, а саме: оригінал кредитного договору №460312 - КЮ від 15.03.2012 р., довідку про розмір заборгованості та виписку з банківського рахунку про рух коштів.

Листом від 16.06.2014 р ПАТ Банк "Морський" повідомив ПП "ВІКІ" про відступлення прав вимоги. ТОВ "ЕКОПІК-Україна" направило 24.07.2014 р. приватному підприємству "ВІКІ" докази передачі документів за договором цесії.

Крім того, між ПАТ Банк «Морський» та ПП «ВІКІ» був укладений договір застави рухомого майна вартістю 11 597 185, 00 грн. №460312/з/1 від 16.03.2012 р. для забезпечення вимог по кредитному договору №460312 - КЮ від 15.03.2012 р.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки - сторони встановили заставну вартість предмету іпотеки в сумі 11 597 185,00 грн.

Відповідно до умов договору про відступлення прав за договором застави рухомого майна від 05 серпня 2014 р., до ТОВ "ЕКОПІК-Україна" перейшло право, в обсязі і на умовах, визначених договором застави рухомого майна №460312/з/1 від 16.03.2012 р. в разі невиконання або неналежного виконання Боржником грошових зобов'язань по кредитному договору №460312-КЮ від 15.03.2012 р., звернути стягнення на належне ПП «ВІКІ» - Заставодавцю, майно визначене договорами застави рухомого майна.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи заставодавця, заставодержатель набуває право звернення на заставне майно не залежно від настання строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та

реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право в разі порушення боржником

забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло

забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням

вимоги незалежно від настання строку виконання зобов'язань в повному

обсязі у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи,

рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.

Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги.

У відповідності до п. 21 Листа Вищий господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Отже вимоги ТОВ "ЕКОПІК-Україна" є забезпеченими майном боржника на суму 11 597 185,00 грн.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ТОВ "ЕКОПІК-Україна" в загальному розмірі 16 174 728,89 грн. боргу та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 4 577 543,89 грн. боргу - до четвертої черги кредиторських вимог, вимоги в сумі 11 597 185,00 грн. - окремо, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

Від кредитора - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 26.01.2015 до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог на суму 117 773,54 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2015 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання кредиторських вимог в сумі 117773,54 грн. до повернення матеріалів справи № 915/1997/14 з суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 19.03.2015 розгляд заяви кредитора було призначено на 21.04.2015 о 10:00.

Ліквідатор у судовому засіданні зазначив, що кредиторські вимоги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області визнані в повному обсязі та у відповідності до наданого реєстру задоволення кредиторських вимог в сумі 117 743,54 грн. включені до третьої черги задоволення кредиторських вимог.

До судового засідання ліквідатором було надано розрахунок податкової заборгованості боржника станом на 12.05.2015.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Як свідчить наданий розрахунок, за боржником рахується податкова заборгованість в загальному розмірі 117 773,53 грн., яка виникла у тому числі на підставі:

1) Борг з податку на додану вартість:

- Податкового повідомлення-рішення №0005101501 від 17.06.2014 року за червені 18.11.2013 р., строк сплати якого настав 12.12.2014, в розмірі 1424,55 грн.. боржником частково було погашено борг в розмірі 44,07 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 1380,48 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0007741501 від 12.09.2014, строк сплати якого настав 12.12.2014. в розмірі 716,10 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 716,10 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0005121501 від 17.06.2014, строк сплати якого настав 12.12.2014 в розмір 3426,79 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 3426,79 грн.:

- Податкового повідомлення-рішення №0005111501 від 17.06.2014 року, в розмірі 11075,25 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 11075,25грн.;

2) Борг з податку на прибуток:

- Податкового повідомлення-рішення №0000012340 від 02.09.2011, строк сплати якого настав 30.10.2014 в розмірі 13428,00 грн., боржником частково було погашено податковий борг в розмірі 1689,90 грн., сума несплаченого податкового боргу склав 11738,10 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0002281501 від 29.04.2013 року, строк сплати якого настав 26.12.2014, в розмірі 3478,40 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 3478,40 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0002161501 від 29.04.2013 року, строк сплати якого настав 30.12.2014, в розмірі 22083,40 грн., сума

несплачених штрафних санкцій складає 22083,40 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0002231501 від 29.04.2013 року, строк сплати якого настав 24.10.2014, в розмірі 5861,00 грн., боржником

частково було погашено борг в розмірі 440,86 грн., сума несплачених штрафних санкцій складає 5420,14 грн.;

- Крім того у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового боргу боржнику було нараховано пеню за період з 27.10.14 по 03.12.14, строк сплати якої настав 04.12.2014 в розмірі 29,57 грн., сума несплаченої пені складає 29.57 грн.

3) Борг по авансовим внескам з податку на прибуток:

- Податкової декларації №9091176149 від 03.03.2014 року, за період з липня 2014 року по грудень 2014 року, у сумі 58 434,00 грн.. боржником частково було погашено борг в розмірі 8,69 грн., сума не несплаченого податкового зобов'язання складає 58 425,31 грн.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

За приписами п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим кодексом.

Враховуючи, що боржник суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, судом визнаються грошові вимоги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в загальному розмірі 117 773,54 грн. та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 58 425,31 грн. відносяться до третьої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 59 348,22 грн. (штрафні санкції та пеня) слід віднести до шостої черги кредиторських вимог.

Від кредитора - ОСОБА_2 26.01.2015 до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог на суму 15 270 436,87 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2015 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог в сумі 15 270 436,87 грн. до повернення матеріалів справи № 915/1997/14 з суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 19.03.2015 розгляд заяви кредитора було призначено на 21.04.2015 о 10:00.

Ліквідатор у відповідності до наданого реєстру кредиторські вимоги ОСОБА_2 визнав в повному обсязі та в сумі 1218,00 грн. включив до першої черги, в сумі 15 270 436,87 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 21.04.2015 розгляд заяви кредитора було відкладено на 12.05.2015 об 11:00.

До судового засідання від кредитора надійшов супровідний лист, згідно якого надано копію договору поруки від 03.03.2012, укладеного між ПП «Вікі» та ОСОБА_2

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

03 грудня 2007 року між ПП «Вікі» та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено кредитний договір № 23/КВ-07 на відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії, відповідно умов якого ПП «Вікі» отримало від банку кредитні кошти.

З 01.07.2010 року новим кредитором за договором № 23/КВ-07 від 03.12.2007 є ПАТ «Дельта Банк».

03 березня 2012 року між ПП «Вікі» та ОСОБА_2 був укладений договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився за виконання зобов'язань, що виникло у ПП «Вікі» на підставі кредитного договору № 23/КВ-07 на відкриття не відновлюваної мультивалютної кредитної лінії від 03.12.2007 зі всіма змінами і доповненнями до нього, укладеного ним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (з 01.07.2010 ПАТ «Дельта Банк» є новим кредитором у зобов'язанні) у письмовій формі, на суму 15 962 020,55 грн., що станом на 03.03.2012 по курсу НБУ еквівалентно 1 511 878,54 євро.

Згідно з пунктами 1.2. Договору від 03.03.2012, в забезпечення виконання зобов'язань Замовника (ПП «Вікі») за Кредитним договором, Виконавець (ОСОБА_2) передає ПАТ «Дельта Банк», у спосіб визначений сторонами, суму в розмірі 682 882,00 євро, що еквівалентно 7 300 000,00 грн., шляхом укладення із ПАТ «Дельта Банк» відповідних договорів.

Як передбачено пунктами 1.3. Договору від 03.03.2012, у випадку виконання Виконавцем обов'язку Замовника за Кредитним договором у обсязі 682 882,00 євро, що еквівалентно 7 300 000,00 грн., яка визначена ПАТ «Дельта Банк», як сума, сплата якої є підставою для передачі ПАТ «Дельта Банк» всіх прав за Кредитним договором новому кредитору у обсязі визначеному у п. 1.1. даного договору, Виконавець набуває усі права Кредитора щодо обов'язку Боржника за Кредитним договором в розмірі 15 962 020,55 грн., що станом на день підписання даного договору по курсу НБУ еквівалентно 1 511 878,54 євро.

Згідно передбачених сторонами в пункті 1.4. Договору від 03.03.2012 умов, у випадку виконання Виконавцем обов'язку Замовника за Кредитним договором у обсязі, визначеному в п. 1.3. Договору, в тому числі шляхом передачі Виконавцем на користь ПАТ «Дельта Банк» коштів відповідно до п. 1.2. даного Договору, а також після вилучення банком з державних реєстрів обтяжень відповідних записів, Замовник зобов'язується повернути Виконавцю 15 962 020,55 грн., що станом на день підписання даного договору по курсу НБУ еквівалентно 1511 878,54 євро у відповідності до наступного графіку:

- до 20.03.2012 заборгованість у сумі 7 300 000, 00 грн. (що станом на 03.03.2012 по курсу НБУ еквівалентно 691 435,86 євро);

- до 01.04.2014 заборгованість у сумі 820 442,68 євро (що станом на 03.03.2012 по курсу НБУ еквівалентно 8 662 020,55 грн.) по курсу НБУ, який буде діяти на день фактичної оплати заборгованості.

На виконання умов договору від 03.03.2012, між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір № 011-14507-060312 від 06.03.2012 банківського вкладу на суму 682 882,00 євро.

Як свідчить копія квитанції № 14440008 від 06.03.2012, ОСОБА_2 було внесено на вкладний рахунок згідно договору банківського вкладу № 011-14507-060312 від 06.03.2012 кошти в сумі 682 882,00 євро, що еквівалентно 7 211 326,79 грн.

В подальшому між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладений договір застави майнових прав № 23/КВ-07-1 від 06.03.2012.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 23/КВ-07-1 від 06.03.2012, заставою за цим договором забезпечується виконання ПП «Вікі» зобов'язань за кредитним договором № 23/КВ-07 від 03.12.2007 зі всіма змінами та доповненнями, а саме повернення суми кредиту в розмірі 15 962 020,55 грн. у строк до 06.03.2012.

06 березня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги № 23/КВ-07-2, згідно якого банку надано право на отримання коштів за договором № 011-14507-060312 від 06.03.2012 банківського вкладу.

Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» № 2/01-17/5408 від 07.03.2012, у ПП «Вікі» відсутня заборгованість перед банком за кредитним договором № 23/КВ-07 від 03.12.2007 р.

Отже, ОСОБА_2 у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання.

Проте, як свідчить копія платіжного доручення від 15.03.2012 № 4033, ПП «Вікі» частково виконало свій обов'язок за договором від 03.03.2012, перерахувавши в рахунок погашення боргу грошові кошти в сумі 7 300 000,00 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

За статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 610 ЦК визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи, що зобов'язання щодо перерахування грошових коштів в сумі 820 442,68 євро залишилось боржником невиконаним, судом визнаються кредиторські вимоги ОСОБА_2 в сумі 820 442,68 євро, що станом на 13.01.2015 за курсом НБУ еквівалентно 15 270 436,87 грн. та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 15 270 436,87 грн. боргу слід віднести до четвертої черги кредиторських вимог.

У відповідності до п. 3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

За приписами ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення представників кредиторів, господарський суд вважає, що реєстр підлягає затвердженню з віднесенням визнаних судом кредиторських вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в загальному розмірі 117 773,54 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 58 425,31 грн. відносяться до третьої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 59 348,22 грн. (штрафні санкції та пеня) - до шостої черги кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45, 95 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «Вікі» на загальну суму 38 117 542,71 грн., в тому числі:

- вимоги першої черги:

1) ОСОБА_1 в сумі 1 218,00 грн.;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна" в сумі 1218,00 грн.;

3) ОСОБА_2 в сумі 1 218,00 грн.;

- вимоги другої черги:

1) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв в сумі 36596,81 грн.

- вимоги третьої черги:

1) ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в сумі 58 425,31 грн.;

- вимоги четвертої черги:

1) ОСОБА_1 в сумі 6 514 352,60 грн.;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна" в сумі 4 577 543,89 грн.;

3) ОСОБА_2 в сумі 15 270 436,87 грн.;

- вимоги шостої черги:

1) ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в сумі 59 348,22 грн.

- окремо вимоги, забезпечені заставою:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна" в сумі 11 597 185,00 грн.

2. Зобов'язати ліквідатора в десятиденний термін з моменту винесення ухвали надати реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «Вікі», схвалений відповідно до цієї ухвали.

3. Ухвалу надіслати на адресу всіх кредиторів, банкрута, ліквідатора.

Суддя О.В. Ткаченко