ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015Справа №910/3324/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автологістик»

доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

простягнення 504 590,52 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -не з'явилися

від відповідача -Купріненко С.О. дов. №221214-07/с від 22.12.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автологістик» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення з останнього страхового відшкодування за Договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (відповідальність експедитора) №1/14-ОЕ/ж від 11.04.2014 у розмірі 504 590,52 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 10 091,81 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у результаті втрати вантажу позивач отримав від замовника послуг з перевезення претензію про відшкодування суми збитків у розмірі 18 021,09 Євро, що є, на думку позивача, страховим випадком відповідно до умов Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (відповідальність експедитора) №1/14-ОЕ/ж від 11.04.2014. Однак відповідач свого зобов'язання з приводу сплати суми страхового відшкодування не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 порушено провадження у справі №910/3324/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 23.03.2015.

23.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.03.2015 оголошено перерву до 30.03.2015 відповідно до вимог до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.04.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судове засідання 20.04.2015 не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, відповідно до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/3324/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.04.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автологістик» (далі - Страхувальник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - Страховик, Відповідач) укладено Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (відповідальність експедитора) №1/14-ОЕ/ж (далі - Договір-1).

20.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автологістик» та фірмою Fidel SRL (далі - Замовник) укладено Договір №56\1 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно - експедиторське обслуговування (далі - Договір-2).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору-2 фірмою Fidel SRL 07.07.2014 було надіслано на адресу Позивача заявку на перевезення вантажу за маршрутом Угорщина - Україна в строк з 10.07.2014 до 14.07.2014.

У свою чергу, 23.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автологістик» та фізичною особою-підприємцем Царь Н.М. укладено Договір на перевезення вантажу №98 (далі - Договір-3). В рамках Договору-3 між Позивачем та фізичною особою-підприємцем Царь Н.М. укладено договір-заявку на перевезення вантажу від 07.07.2014 року.

Відповідно до п. 1 договору-заявки на перевезення вантажу від 07.07.2014 фізична особа-підприємець Царь Н.М. приймає і організовує за винагороду міжнародні та міжміські перевезення вантажів. Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах /КДПВ/, законодавчими актами України, а також положеннями цього Договору-заявки.

Відповідно до вищевказаного договору-заявки, транспортний засіб «ДАФ», державний реєстраційний номер АА4996ВН \ АІ 2648 СХ, наданий ФО-П Царь Н.М. для здійснення перевезення, прибув на місце завантаження 10.07.2014 в Угорщині за адресою Electrolux Lehel KFT Femnyomo UT 1 H - 5100 Jaszberen.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2014 Позивач отримав від Відповідача інформацію, про те що транспортний засіб «ДАФ», державний реєстраційний номер АА4996ВН \ АІ 2648 СХ прибув на митну очистку, а 15.07.2014 виявилося, що машина там не знаходилася і вищевказаний транспортний засіб не приїхав на місце вивантаження.

15.07.2014 ТОВ «Автологістик» подано заяву про вчинене кримінального правопорушення, яке відповідно до витягу з ЄРДР було кваліфіковане за ч. 1 ст. 190 КК України.

У зв'язку з цим, як зазначає Позивач, останній звернувся до Відповідача з листами №288 від 16.07.2014 та №290 від 22.07.2014 про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 18 021,09 Євро. Однак, зі слів Позивача, Відповідач свого зобов'язання з приводу сплати суми страхового відшкодування не виконав.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюється страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 12.4.4. Договору-1 Відповідач зобов'язаний скласти Акт про настання страхової події протягом десяти днів з дня отримання заяви та всіх необхідних документів, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхової події, а також розмір заподіяної шкоди або збитків.

Приписами 18.1. Договору-1 передбачено, що Відповідач протягом 15-ти днів з дня отримання всіх необхідних документів по страховому випадку та підписання Акта про настання страхового випадку приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 18.2. Договору-1 виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми і лімітів відповідальності, встановлених в цьому Договорі страхування. Розмір страхового відшкодування за цим Договором визначається Відповідачем, виходячи з суми збитку, відповідальним за який є Позивач, і відповідно до умов Договору, на підставі наданих документів, за вирахуванням франшизи і грошових сум, отриманих Позивачем і третіми особами, що пред'явили претензії до Позивача, як відшкодування збитків від осіб, відповідальних за настання страхової події, в тому числі оплачені Позивачем без попереднього узгодження з Відповідачем, а також від інших Страховиків, у зв'язку з загибеллю, пошкодженням або втратою вантажу.

Згідно з п. 18.3 Договору-1 страхове відшкодування виплачується Позивачу або третій особі, що зазнала збитків внаслідок настання страхового випадку протягом 5 банківських днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на наступне.

В Протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.07.2014 Позивачем вказується, що ним було встановлено, що документи підприємства «Prolog», яке отримало вантаж, підроблені, за місце реєстрації підприємство відсутнє, номерні знаки завантаженого автомобіля належать легковим автомобілям.

Згідно із примітки п. 11.2.2 Договору-1 не покривається відповідальність Страхувальника за видачу вантажу по підроблених документах або у випадках обману працівників Страхувальника, що розцінюється як шахрайство.

У відповідності до п.п. 1 п. 11.6 Договору-1 Страховик звільняється від відповідальності по претензіях і позовах внаслідок викрадення транспортного засобу, а п. 11.10 Договору визначено, що якщо транспортний засіб викрадено то дія договору припиняється, до повернення транспортного засобу страхувальнику.

Розділом 17 Договору-1 передбачено перелік документів, які Страхувальник зобов'язаний надати Страховику для підтвердження настання страхового випадку.

Зокрема, Позивач зобов'язаний надати Страховику документи отримані від Заявника вимог (товарно-транспортні документи, акти огляду вантажу, акти експертизи - складені незалежними спеціалізованими організаціями відповідно до законів країни місця події), також Страхувальником надається Заява про настання страхового випадку, договір страхування, договір про надання транспортно-експедиторських послуг, крім того обов'язковим є надання рішення суду щодо страхового випадку з визначенням відповідальності страхувальника (Позивача) та розміру завданої шкоди або збитків.

Обов'язковість надання рішення суду, також визначається п. 11.3 Договору-1, відповідно до якого факт настання відповідальності Страхувальника повинен бути визнаний в судовому порядку.

Згідно з п. 18.6 Договору-1 при судовому врегулюванні вимог третіх осіб, сума страхового відшкодування визначається на основі рішення суду, в межах зазначених в Договорі лімітів.

Також п. 17.3 Договору страхування передбачено, що у випадках, коли оригінали документів складені не на російській (українській) мові, обов'язком Страхувальника (Позивача) є надати страховику переклад зазначених документів, завірений нотаріусом або Торгівельно-промисловою палатою.

Відповідач зазначає, що оскільки, Позивачем не надано всіх необхідних документів по страховому випадку, що підтверджує обставини, характер та розмір завданих збитків то листом від 01.10.2014 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомило ТОВ «Автологістик» про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Частиною 1 ст. 991 ЦК України встановлено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 991 ЦК України, договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні норми передбачені ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищенаведене, Відповідач мав законні підстави відмовити у виплаті суми страхового відшкодування у розмірі 18 021,09 Євро, оскільки Позивачем не були виконані умови Розділу 17 Договору-1 стосовно надання необхідних для здійснення виплати документів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, Господарський суд міста Києві дійшов висновку про необґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологістик» щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» страхового відшкодування в розмірі 18 021,09 Євро.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому відмовлено у задоволенні позовних вимог, покладаються на Позивача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85,Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3. Дата складання повного тексту рішення 13.05.2015.

Cуддя А.В.Яковенко