ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"12" травня 2015 р.Справа № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015

За заявою Кредитора: ВАТ „Одесаобленерго" Центральні електричні мережі, м. Одеса;

до боржника: ВАТ „Одеський завод „Центролит", м. Одеса;

про визнання банкрутом.

Суддя Зеленов Г.М.

СУТЬ СПОРУ: 09.02.2001 р. ВАТ „Одесаобленерго" Центральні електричні мережі звернулося до господарського суду із заявою про визнання банкрутом ВАТ „Одеський завод „Центролит" за загальною процедурою банкрутства відповідно до ст.ст.6,7,11 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможній виконати свої грошові зобов'язання згідно з рішенням та наказом арбітражного суду від 03.08.2000 р. по справі № 17-1-24/3833 протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати на загальну суму 1337877 грн. 47 коп.

Ухвалою підготовчого засідання від 07.03.2001 р. ВАТ „Одесаобленерго" Центральні електричні мережі визнано кредитором до ВАТ „Одеський завод „Центролит" у сумі заявлених грошових вимог, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна -арбітражного керуючого Гриба Є.Г., ліцензія № 000104 від 13.01.2000 р.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2001 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Одеський завод „Центролит".

Ухвалою господарського суду від 03.08.2011 р. введено процедуру санації ВАТ „Одеський завод „Центролит". Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2012 р. призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Постановою господарського суду Одеської області від 18.04.2014 р. ВАТ „Одеський завод „Центролит" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора ВАТ „Одеський завод „Центролит" - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., якого було зобов'язано провести дії, передбачені ст. ст. 37-46 Закону (№2343-ХІІ) та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

28.04.2014 р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - ВАТ „Одеський завод „Центролит" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

08.05.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 на незаконне звільнення та виплату заробітної плати (№ 1143/15).

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Відповідно до статті 106 ГПК України та Закону (№2343-ХІІ), апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга ОСОБА_4 подана для розгляду Одеським апеляційним господарським судом вимог щодо стягнення з ВАТ „Одеський завод „Центролит" середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 44181 грн. 00 коп., вихідної допомоги на суму 4909 грн. 00 коп., моральної шкоди на суму 4909 грн. 00 коп.

Задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється в порядку встановленому Розділом ІІІ Закону (№2343-ХІІ).

Ліквідатор банкрута діє в межах повноважень, передбачених ст. 41 Закону (№2343-ХІІ).

Відповідно до статей 44-45 Закону (№2343-ХІІ) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.

Задоволення вимог конкурсних кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється на підставі затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_4 подана не на ухвалу господарського суду Одеського суду, що винесена у справі № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 про банкрутство ВАТ „Одеський завод „Центролит".

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р. N 01-8/547, доведено до відома інформаційний лист Верховного Суду України від 10 вересня 2008 року N 3.2.-2008, в якому викладено позицію Верховного Суду України з питань, пов'язаних з оскарженням процесуальних документів, які згідно з Господарським процесуальним кодексом України не підлягають оскарженню.

Вказаним листом Верховний Суд України зазначає, що матеріали господарських справ свідчать про поширення практики подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не може бути оскаржено ні в апеляційному, ні в касаційному порядку. Такі дії сторін у справі, як правило, спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема, положень щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно з частиною першою статті 106 ГПК України ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом (№2343-ХІІ).

Необхідно також враховувати роз'яснення, розміщені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року № 8, яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

З метою запобігання відповідним порушенням господарським судам слід враховувати таке.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та другу статті 106 ГПК України.

У разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 11113 ГПК України.

Про відмову у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги виноситься ухвала.

Відповідна правова позиція викладена у Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. № 04-06/113 „Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України" та у Постановах Вищого господарського суду України від 14.07.2009 року по справі №39/490, від 30.09.2010р. по справі №5/759, від 09.02.2011р. по справі №61/205-10, від 01.06.2011р. по справі № 8/150-10.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України, зазначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, частинами 1,2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на незаконне звільнення та виплату заробітної плати по справі № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 повернути Скаржнику.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Г.М. Зеленов